Писанкарів з кожним роком стає більше, і це тішить та радує...
Нещодавно, у Вербну неділю, мала дуже особливу зустріч з людиною, яка мріє написати багато-багато писанок, і писанок гарних, ладних, приємних.
Пані Олена Задорожна, мешканка села Головківки Олександрійського району, нещодавно зателефонувала мені і запропонувала зустрітися. Сказала, що має бажання потрапити на майстер-клас, але через те, що працює та через інші клопоти ніяк не втрапить... Так у нас сьогодні відбулася зустріч тет-а-тет.
На фото: писанкарка Олена Задорожна (село Головківка, Олександрійський район, Кропивницька область).
Пані Олена привезла до Олександрії свої роботи, поділилася писанкарським досвідом і розповіла про себе, про рідних та своє оточення. Ми писали писанки з вербовою гілкою, говорили про писачки, про віск, про яйця, про людські житла, рослини, виставки і фарбували писанки цезальпінією та ягодами бузини. Домовилися тримати зв'язок і вже від сьогодні розпочали підготовку до майбутньої весняної виставки.
На фото: результат нашого спільного заняття.
На фото: писанки Олени Задорожної.
Нещодавно священик по закінченні літургії у Свято-Покровському соборі сказав, що людина живе від Пасхи до Пасхи, отже, від весни до весни.
Сподіваюся на нову зустріч, пані Олено.
І дякую працівникам читального залу за співпрацю.
Матеріали люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
