На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Українські прислів'я та приказки про Великдень


Українські прислів'я та приказки про Великдень. Прикмети та повір'я на Великдень

 

ВЕЛИКОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

 

Завантажити текст статті (txt.zip)

 

Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень. (Так приговорюють у Цвітну (Вербну) Неділю, б'ючи когось вербо-лозою.)*

День свят, а тиждень заходу. (До Свята готуються цілий тиждень.)

Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).

Не щодень - Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним.)

Не кожний день Великдень, а хліб не паска. (Не кожного дня свято або щастя.)

Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня.)

На Великдень цілуються, а на Різдво ні. (Так - за народними звичаями)

Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень.)

На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоть сирова, аби нова. (За народними звичаями на Різдво одягають новий одяг, на Великдень - має бути чистим, білим.)

Дороге яєчко - к Великому дню. (Крашанки та писанки - обов'язковий атрибут Великодня.)

Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору.) 

Їж Ковбаску, поки Паска. (На Великдень готували багато м'ясних страв.)

Байдуже паски, аби порося. (Для тих, хто полюбляє м'ясні страви)

Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м'ясні страви.)

Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.(Про звичай робити ковбаски на Великдень)

Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось.)

Поживитися як Сірко паскою. (Зовсім не поживитися, бо паскою собак не годують.)

Годі з болота паску спекти.(Паску печуть не з аби-чого, а з пшеничного борошна.)

У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа. (Нею не опікуються, а біла сорочка у неї є рідкістю, як і Великдень.)

Якби то можна бути через зиму - котом, через літо - пастухом, а на Великдень - попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжім повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок.)

Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний (таємний) народ.)

Обійдеться Великдень без гречанної паски. ("Мені не треба клопоту". Гречана пасха є ознакою нужди. Пасха — Великодній хліб з білої пшеничної муки. після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.)

Чужа ласка - сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз - свято.)

Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво - тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко одягаються, з чого буває простуда та смерть.)

Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди, як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати.)

 

* (синім курсивом наводиться пояснення кожного прислів'я чи приказки)

 

 

Українські прислів'я та приказки про Великдень. Прикмети та повір'я на Великдень

 

Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.

На Великдень і крашанки цілуються.

За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко! 

На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.

Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.

А яйце від курки старше, бо воно свячене.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.

Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Добрий день - на Великдень; добрий вечір - на Різдво.

На Пасху дощить – хліб височить.

Рання Пасха чи пізня, а виноградники треба доглядати.

Тепла Пасха – порожній колос.

Як різдвяні страви їсти у теплі, то пасхальні яйця – на печі.

Красна річка берегами, а Великдень пирогами.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

Українські прислів'я та приказки про Великдень. Прикмети та повір'я на Великдень

 

Народні повір'я або прикмети (народні спостереження):

На Великдень перший раз закує зозуля.

Тепло на Різдво – холодно на Пасху.

Як на Пасху задощить, то шість тижнів моросить.

Дощ на Пасху – комори повні.

Дощова Пасха – густі хліби.

Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима - з борошном.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.

Українські прислів'я та приказки про Великдень. Прикмети та повір'я на Великдень

За матеріалами:  

- Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 р.

- Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р.

Олександр Чередниченко, Ірина Забула. Мовознавство. “Біблія і культура”, № 10, Київ, 2008 р.​

О. В. Ковалевський. "Українські традиції. Перлини української культури." Видавництво "Фоліо", Харків, 2011 р.

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці" :
приказки та прислів'я
До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.

Останні коментарі до сторінки
«Українські прислів’я та приказки про Великдень»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар