На відео: Українську народну пісню-баладу "Пісня про Бондарівну" виконує Тарас Компаніченко. У пісні відображено події середини 18 століття за участю магната Миколи Потоцького (в тексті пісні — пан Каньовський).
ПІСНЯ ПРО БОНДАРІВНУ
(українська народна пісня-балада)
У містечку Богуславку
Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна,
Як пишная пава.
Ой в містечку Богуславку
Сидить дівок купка,
Межи ними Бондарівна,
Як сива голубка.
Прийшов до них пан Каньовський
Та й шапочку ізняв,
Обійняв він Бондарівну
Та й поцілував.
«Ой не годен, пан Каньовський,
Мене цілувати,
Тільки годен, пан Каньовський,
Мене роззувати!»
Ой шепнули люди добрі
Бондарівні тихо:
«Тікай, тікай, Бондарівно,—
Буде тобі лихо!»
Ой тікала Бондарівна
З високого мосту,
Сама ж вона хорошая,
Хорошого зросту.
Ой тікала Бондарівна
Помежи домами,
А за нею два жовніри
З голими шаблями.
А на тій на Бондарівні
Червонії стрічки,—
Куди вели Бондарівну —
Скрізь криваві річки!
А на тій на Бондарівні
Червона спідниця,—
Де стояла Бондарівна —
Кривава криниця!
Ой повели Бондарівну
Помежи крамниці,
Прицілився пан Каньовський
З срібної рушниці:
«Ой чи хочеш, Бондарівно,
І зо мною жити?»
«Ой волю я, пан Каньовський,
В сирій землі гнити!
Ой волю я, пан Каньовський,
В сирій землі гнити,
Ніж з тобою поневолі
На цім світі жити!»
Ой як тільки Бондарівна
Та цеє сказала,
Ой вистрелив пан Каньовський —
Бондарівна впала.
«Ой ідіте до бондаря,
Дайте батьку знати,
Нехай іде свою дочку
На смерть наряжати.
Ой посунув пан Каньовський
По столу таляри:
«Оце ж тобі, старий бондар,
За личко рум’яне.
Ой на ж тобі, старий бондар,
Таляриків бочку —
Оце ж тобі, старий бондар,
За хорошу дочку».
Ой вдарився старий бондар
В стіну головою:
«Дочко ж моя, Бондарівно,
Пропав я з тобою!»
Ой поклали Бондарівну
На тесову лавку,
Поки сказав пан Каньовський
Викопати ямку.
Лежить, лежить Бондарівна
Сутки ще й годину,
Поки сказав пан Каньовський
Зробить домовину.
Ой вдарили в усі дзвони,
Музики заграли,
А вже дівку Бондарівну
Навіки сховали.
За матеріалами: "Веселка". Антологія країнської літератури для дітей в трьох томах. Том 1. Київ, "Веселка", 1984, стор. 57.
У боротьбі українського народу за незалежність і свободу нашої держави велику роль завжди відігравала література, зокрема полемічна, що широко розповсюджувалась у краї. Однак найбільшу моральну та естетичну насолоду отримував наш народ від історичних пісень та дум, що виконувались в усіх місцевостях України. Ці твори підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі від чужоземних нападників, возвеличували народних героїв.
Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди).
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
Останні коментарі до сторінки
«Українська народна історична пісня-балада "Пісня про Бондарівну" (текст, ноти, відео)»:
У боротьбі українського народу за незалежність і свободу нашої держави велику роль завжди відігравала література, зокрема полемічна, що широко розповсюджувалась у краї. Однак найбільшу моральну та естетичну насолоду отримував наш народ від історичних пісень та дум, що виконувались в усіх місцевостях України. Ці твори підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі від чужоземних нападників, возвеличували народних героїв.
У розділі пропонуються українські балади:"Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".
Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди).
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).