На відео: Українську народну пісню "За Сибіром сонце сходить" виконує Тapac Житинський.
ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ (Пісня про Устима Кармалюка) За Сибіром сонце сходить. Повернувся я з Сибіру, Маю жінку, маю діти. Зібрав собі славних хлопців. Чи хто їде, чи хто йде. Аж тут іде сам владика: Ой вилічив сам владика Ой чи їде, чи хто йде. Ой прийдеться Кармалюку Асесори, ісправники Зовуть мене розбійником. З багатого хоч я й візьму — Судять мене вдень і вночі. Чи хто іде, чи хто йде. Пішов би я до дітей — А так треба стерегтися. Прийшла туга до серденька. У неділю дуже рано Нехай гонять, нехай ловлять. |
* Значної популярності набули фольклорні твори про легендарного народного месника Устима Кармалюка, найбільш яскраву постать повстанського руху на Поділлі в першій половині XIX століття. У пісні «За Сибіром сонце сходить» Кармалюк зображений як захисник простих людей від свавілля можновладців. В образі Кармалюка втілилися дещо спрощені, але багатьом близькі та зрозумілі уявлення про справедливість. Це герой, який пожертвував власним благополуччям і родинним щастям заради скривджених та пригноблених селян. Він зберіг силу духу, віру у свою справу й відчуття моральної переваги над переслідувачами.
За матеріалами: О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. "Українська література". Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Харків, видавництво "Ранок", 2016 рік, стор. 24 - 25.
Більше історичних пісень на нашому сайті:
У боротьбі українського народу за незалежність і свободу нашої держави велику роль завжди відігравала література, зокрема полемічна, що широко розповсюджувалась у краї. Однак найбільшу моральну та естетичну насолоду отримував наш народ від історичних пісень та дум, що виконувались в усіх місцевостях України. Ці твори підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі від чужоземних нападників, возвеличували народних героїв.
Дивіться також:
У розділі пропонуються українські балади:"Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".
Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди).
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).