Тетяна Прокоф’єва. Добірка віршів про зиму


 

 

 

 

 

Тетяна Прокоф’єва

ЗИМА ЗАБЛУКАЛА

Звірі дуже турбувались
Не раділи, не сміялись…
Де ж зима це заблукала?
Де пішла, куди пропала?

Зайчик шубку білу має,
Білка теж нову вдягає,
Ласка і собі змінила
Тільки ж треба справжнє диво,

Щоб сніжок лежав на вітті
Будуть всі щасливі в світі.
Ой, а сніг уже іде!
Зайчик білий, де ти, де?

 

* * *

 

ПРИЙШЛА ЗИМА

Не поспішаючи, прийшла зима.
Тихенько так у двері стукотіла.
Покрила снігом всі поля
І ковдрою дахи прикрила.

Морозом ріки зупинила,
На вікнах гарний слід лишила,
І з вітром довго гомоніла,
Що кучугур нам наробила.

Тепер картинка в нас нова
Чарівна, біла, снігова.

 

* * *

 

ЗИМОВА КАЗКА

Тонкі голочки ялиці вкрила сивина,
Стоїть срібляста піраканта,
Калина білу сукню одягла,
А дуб й собі дістав зимового шарфа.
Навколо дивна казка ожила
Хоч на хвилину людям радість принесла.

 

* * *

 

ОБЕРЕЖНИМ БУДЬ!

Обережним, друже, будь!
Про безпеку не забудь!
На дорозі не катайся
І за бампер не чіпляйся.
 
Ожеледиця навкруг,
Вкрила стежку, поле, луг.
Тож під ноги подивися,
На увагу не скупися.

І тоді в безпеці ти,
Будеш жити й рости!

 

 

 

Картинка — генерація ШІ.

 

 

 

ВЗИМКУ

Рано-рано сонце встало
Новий день вже привітало.
А проміннячко його
Роздає усім тепло.

Морозцеві теж не спиться
Він малює, як годиться.
На віконці в одну мить
Зірочок, що не злічить.

А вітрисько, ген по полю
Розгулявся вже у волю.
Дує й дує безупинну
Розхитав тонку ялину.

Та й сніжечок справу знає
Білим-білим все вкриває
Дах, садок, поля й тини
Вкрились ковдрою вони.

 

* * *

 

ЗИМА

Лежить сніжок на полях,
дорогах, садках, квітниках.
Все ковдрою вкрила зима,
Щоб тихо спочила земля.

У небі кружляють птахи
Зігрітися хочуть вони.
Танок завели у хмарках
І крилами роблять розмах.

А в лісі чекають у гості
Маленькі пухнасті білки.
Вони полюбляють горішки
Тож жменьку для них ти візьми.

Зима-господиня працює
Спочинку нема ні на мить.
Усюди красу нам малює,
Щоб радо було в світі жить.

 

* * *

 

МОРОЗ

За вікном мороз лютує,
Він мережева малює.

І на шибі в одну мить
Зірочок, що не злічить.

Та зима нас не злякає,
Йде тепло, ми точно знаєм.

У вазоні вже розквітли,
Перші ніжні, милі квіти.

Ще й троянда он буяє,
Нас красою звеселяє.

Так й країна оживе,
Коли знов весна прийде!

 

* * *

 

ДИВУЮСЯ ПРИРОДІ

Щоразу я дивуюся природі,
Її шедеврам, і її красі.
Такі картини нам малює,
Що неможливо очі відвести.

Сьогодні ожила зимова казка,
Все місто вкрила сніжна пелена,
І я побачила маленьке диво,
Ялинка серед стежки проросла.

Вона тендітні має віти,
Тоненькі голочки, мов ниточки
На них лежали срібні зірочки.
Пухнастою одразу стала
І всіх, хто йшов красою чарувала.

 

 

 

         

 

 

 

ЗИМА-ЧАРІВНИЦЯ

А що це за казка у нас вікном?
Дрібненькі сніжинки кружляють танком.
Солодкою пудрою землю покрило,
Радіє малеча, дорослі і звірі.

Насипе за нічку нам снігу багато,
І будемо з гірки у небо злітати.
Лунатиме сміх, буде радість навколо,
Зима-чарівниця. Хіба ж не чудово?

 

* * *

 

ЗИМОВЕ ЩАСТЯ

За вікном лежить сніжок
Він засипав поріжок.
Прикрашає все навколо,
Щоб зима була казкова.

Морозець й собі «не спить»
Грати з дітками «біжить».
Тож вдягли ми рукавички
Тільки мерзнуть наші щічки.

Он ялиночка зростає
Вгору віти підіймає.
Щоб не сумно їй було
Ми її друга зліпимо.

Поруч буде сніговик
Він великий чарівник.
Хай же мрії всі здійсняться
Завжди буде мир та щастя.

 

* * *

 

ДИВО-ДИВИНА

Оттак диво-дивина,
Місто вкрила пелена.

Все навколо білим стало,
Мов хмарки порозкидало.

Гілочки дерев срібляться
І дахи усі іскряться.

Ці дрібнесенькі сніжинки,
Схожі на легкі пушинки.

На плече до нас сідають
Та, на жаль, швиденько тануть.

 

* * *

 

ЗАСНІЖИЛО

Засніжило. Закрутило.
Місто пухом все покрило.

На дахах, парканах, лавах,
На алеях, тротуарах,

Сніг приліг собі й лежить,
Треба трішки відпочить,

А тоді знов закружляє,
В танці вправно залітає.

 

* * *


Сплять звірята у домівках,
Поховалися у нірках.
Сняться сни їм кольорові,
Як Весна блука в діброві.

В руках пензлика тримає,
Фарби щедро розливає.
Он підсніжники біліють,
Проліски на сонці мріють.

Ряст всміхається землі,
Видно й крокуси малі.
Сплять звірятка, спочивають
Поки на Весну чекають.

 

* * *

 

Ми сніжинок назбирали,
Їх до купи поскладали.

Вийшов сніговик гарненький,
Такий милий, чепурненький.

Шалик, шапочку вдягнули
І про носик не забули.

Оченята із вуглинок,
Ґудзики з малих цеглинок.

Стоїть красень-сніговик
До зими він швидко звик.

 

 

 

 

 

 

ДЕНЬ СНІГУ

Падав-падав сніг лапатий
На дороги й на хати.

Каже з братиком нам тато:
— Намело його багато!

Ми на двір мерщій зібрались,
До забав приготувались.

Буде весело усім:
І дорослим, і малим.

 

* * *

 

МЕТЕЛИКИ

Білосніжні метелики над світом літають,
Нашу землю пухкою ковдрою вкривають.

Ніжністю зима огортає нас,
Ще її триває повноправний час.

Та весна нам промінці сонячні дарує,
Незабаром по стежках до нас примандрує.

 

* * *

 

ВЖЕ СКОРО ВЕСНА...

Лід тоненько річку вкрив,
Свою ковдру розстелив.

Спить собі маленька жабка
та веселі карасі,

Сниться їм яскраве сонце
і гладенькі камінці,

Шум вітриська, що у волю
Грає з хвилею прудкою.

Шелест липи та дубів,
Спів веселих цвіркунів.

Скоро-скоро крига скресне
Тож приходь до нас вже, весно!

 

* * *

 

ПРОЩАВАЙ, ЗИМОНЬКО!

Ти прийшла до нас тихенько,
Принесла з собою сніг,
Обсипала рідну землю,
І дерева, і поріг.

Ти мережева на вікнах
малювала з морозцем,
Річку льодом покривала
ніби диво-кришталем.

Та прийшла пора прощатись,
Час весни, тепла прийшов.
Прощавай, Зимонько ясна,
Сніжна, біла і прекрасна!

 

Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Тетяна Прокоф’єваМене звати Тетяна Прокоф’єва. Я — з міста Покров, що на Дніпропетровщині.  Маю у творчому доробку 6 альманахів, де опубліковано мої поезії. Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву!

 

 

 

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про зиму

Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зимуЧитайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач та інших українських авторів.


Останні коментарі до сторінки
«Тетяна Прокоф’єва. Добірка віршів про зиму»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми