"Та ой як крикнув же козак Сірко" - добірка історичних пісень про боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками


На відео: Історична пісня "Та ой як крикнув же козак Сірко".

 

 

ТА ОЙ ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО

(українська народна пісня)

Та ой як крикнув же та козак Сірко,
Та ой на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.
Гей, та ми думали, та ми ж думали,
Що то орли та із Січі вилітали,—
Аж то військо та славне запорозьке
Та на Кримський шлях з Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу літає, —
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє, —
Аж то військо та славне запорозьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми думали, ой, та ми ж думали,
Що то місяць в степу, ой, зіходжае, —
Аж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступає.

 

Добірка історичних пісень про боротьбу козаків. Та ой як крикнув же козак Сірко, Гей, та то ж не грім в степу гуркотає, Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Годі, коню, в стайні спати, Ой в неділю рано усі дзвони дзвонять, Ой хотів же та пан Супрун

 

 

* * *

 

 

ГЕЙ, ТА ТО Ж НЕ ГРІМ В СТЕПУ ГУРКОТАЄ

Гей, та то ж не грім в степу гуркотає,
А то ж Сірко, кошовий отаман,
До громади своєї в Січі гукає:
«Дітки ж мої, січові козаченьки,
Гей, ви сідлайте ж коні вороненькі
Та й до хана ми поїдемо в гості,
Аж до його ясноханської мосці,
Там наробимо ми великого дива.
Там наварим кривавого пива!»
То ж не густий туман поле покриває, —
То Сірко із Січі з військом виступає.
Гей, ми ж думали — орли злітаються,
Аж то військо Сірка виряджається.
Гей, ми ж думали — то місяць зійшов,
Аж то батько Сірко та з військом пішов.
Гей, ми ж думали, що то сокіл летить,
Аж то батько Сірко кониченьком грає.
Як набігли на татарську засаду,
Крикнув Сірко на козацьку громаду:
«Гой, молодці, добре бийте, рубайте,
Татарву геть на боки розкидайте!»
Пішли ж козаки між ордою шататься,
Почала орда, як снопи, валяться.
Ми ж думали, що дуб вгору в'ється,
Аж то козак Сірко та з ордою б'ється.
Як верба навесні розвивається,
Гей, так Сірко назад повертається,
Гей, Сірко, Сірко, ти славний із славних,
Встань ти, подивися на внуків поганих!

 

 

* * *

 


ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ

Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії —
У полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!

 

 

* * *

 

 

ГОДІ, КОНЮ, В СТАЙНІ СПАТИ

(Пісня про Семена Палія)

Годі, коню, в стайні спати,
Пора ляхів налякати!
В луччім чині з кремня збита,
Гасне іскра з-під копита.
То Палій, то Палій!

Люлька в зубах зашкварчала,
Шабля в ножнах забренчала —
Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує.
То Палій, то Палій!

Де був город — попелище,
Де був замок — там кладбище;
Хто в пожару пана шкварить
І з пожару люльку палить?
То Палій, то Палій!

Хто в траві врівні з травою?
Хто в воді врівні з водою?
Хто у лісі врівень з лісом,
Перевертень в лісі бісом?
То Палій, то Палій!

Ще й не мріло, й не світало,
На Вкраїні ляхів як не бувало!
А в Палія на причілку
Крикнув півень: «Ку-ка-ріку!»
То Палій, то Палій!

 

 

* * *

 

 

ОЙ В НЕДІЛЮ РАНО УСІ ДЗВОНИ ДЗВОНЯТЬ

Ой в неділю рано усі дзвони дзвонять,
Вже турки Палія на границю гонять.

Дзвонили, дзвонили, та й вже перестали,
Вже турки Палія у ручки спіймали.

Ой вивели його у чистеє поле:
«Що побачиш, Палію, — усе буде твоє!»

«Ой бачу я, бачу коня вороного,
Товариша свого й друга дорогого!

Ой бачу я, бачу турецьку границю,
Ох бачу я, бачу свою шибеницю!»

 

 

* * *

 

 

ОЙ ХОТІВ ЖЕ ТА ПАН СУПРУН

Ой хотів же та пан Супрун
Та слави зажити,
Веде військо під Очаків,
Велить турка бити.
Били турка, денно, нічно
Іхрабро ступали,
А в середу пораненьку
З Кубані рушали,
А восьмої неділеньки
У Варшаві стали.
А в неділю пораненьку
Коник розігрався,
А к вечеру наш пан Супрун
В неволю попався.
Над річкою над Дунаєм
Орли загравали,
А козаки отамана
З неволі дістали.
Над річкою над Дунаєм
Короговка в'ється,
Ой там-то наш та пан Супрун
З татарином б'ється.
Над річкою над Дунаєм
Короговка має,
Десь нашого та Супруна
На світі немає.
Ой не стріли громовії —
Гармати ворожські
Напирають на козаків
Та на запорожців.
«Бийте, бийте та Супруна,
Пана коменданта,
Бийте, бийте — не жалуйте
Хоч рідного брата!»
Ой, не орла, не сокола
Збираються вбити, —
Ой то ж пана та Супруна
Ведуть загубити.
«Ой не ведіть мене, братця,
В глибоку долину,
Ой доведіть мене, вороги,
На високую могилу:
Нехай буде знати Україна,
Де пан Супрун згинув».

 

     

За матеріалами: "Українські думи та історичні пісні". Донецьк, ТОВ ВКФ "БАО", 2008. Художник - Сергій Донець, стор. 194 - 199, 116.

 

 

 

Більше історичних пісень на нашому сайті:

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Історичні пісніУ  боротьбі  українського  народу за незалежність і свободу нашої держави  велику  роль  завжди відігравала література,  зокрема  полемічна,  що  широко  розповсюджувалась у  краї.  Однак  найбільшу  моральну  та  естетичну  насолоду  отримував наш народ  від  історичних  пісень та дум,  що  виконувались  в  усіх  місцевостях  України.  Ці  твори підносили  ідею  патріотизму,  оборони  рідної  землі  від  чужоземних нападників,  возвеличували  народних  героїв.

 

Дивіться також:

Українські народні балади. Ілюстрація Оксани ЛисенкоУ розділі пропонуються українські балади:"Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".

 

Українські народні думи. Художник Сергій ДонецьЧитайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди). 

 

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісніПісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).


Останні коментарі до сторінки
«"Та ой як крикнув же козак Сірко" - добірка історичних пісень про боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми