Різдвяні поезії Романа Завадовича


Вірші до Різдва Христового. Різдвяні поезії Романа Завадовича. Малюнок Вікторії Дунаєвої

 

 

Роман Завадович

СВЯТА НІЧ

Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти -
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти.
 
Найкраще свято з усіх свят -
Різдво! Лунає срібний сміх,
Видзвонює колядка -
У сяйві синіх, жовтих свіч
Стоїть свята Різдвяна Ніч
Над яслами Дитятка.

(Журнал "Америка", 1957 р.)

 

* * *

 

КОЛЯДНИКИ

Дзвінке минуло літо 
І осінь золота,
І вже зима над світом 
Снігами проліта.

Де зеленіло листя,
Де птах сідав спочить, 
Там льодове намисто 
Коралями блищить.

На вітах вітер грає, 
Летить із хмари пух —
Гей, стужа! Гей, зима є! 
Чи теплий ваш кожух?

Чи вмієте співати 
Різдвяну коляду?
Глядіть же, Галю, Гнате, 
Співайте до ладу!

Щоб в торбу міхоноші, 
Мов наморозь із віт,
Мов сніг, летіли гроші 
Для вбогих, для сиріт.

За матеріалами: "Сніжинки". Відбитка з "Нашого життя". Упорядкувала Марія Юркевич. Союз українок Америки. Філадельфія, 1960, стор. 26.

 

* * *

 

РІЗДВЯНА МОЛИТВА

На Різдво між свічок на ялинці розвішаю
Тихих спогадів срібні мережки про те,
Як Христос народився під житньою кришею
У подільськім селі, де снігами мете.

І тепер, в Ніч Святу, я молюся Предвічному
Із зорею надії на в'ялім чолі:
"Христе, дай ще хоч раз між снопами пшеничними
Привітати Тебе у подільськім селі!"

(Журнал "Вільне Слово", 1966 р.)

 

* * *

 

У РІЗДВЯНУ НІЧ

Пам'ятаю добре так, як нині:
У кутку стояв пшеничний сніп,
І врочисто на старинній скрині
Сяла свічка, встромлена у хліб.
 
За вікном миготіли срібні зорі,
Мов квітки, мальовані на склі,
І по небі, мов по темнім морі,
Місяць-човен плив за гір шпилі.
 
А в кімнаті так було святково,
Хоч на дворі мерехтів мороз,
Пахло ніжно сіно із діброви,
Мов би тут вродитись мав Христос.
 
Нам здавалось, що мале Дитятко,
Впавши з неба зіркою в саду,
Завітає в нашу рідну хатку,
Принесе нам першу коляду.
 
І зложивши руки, мов у храмі,
Батько, мати й діти їх малі
До Ісуса в почорнілій рамі
У молитві очі підвели.
 
І нараз за вікнами з'явився
Тихий спів, мов чудо із чудес:
"Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес..."
Пам'ятаю добре так, як нині,
Спів колядки, ясне сяйво свіч...
То було в прекрасній Україні,
У різдвяну, повну чарів ніч.

(Журнал "Америка", 1952 р.)

 

Вірші до Різдва Христового. Різдвяні поезії Романа Завадовича. Малюнок Вікторії Дунаєвої

 

* * *

 

 
 

Роман Завадович

ВСІМ ПОРА КОЛЯДУВАТИ

Вже прийшло Різдво до хати, 
Всім пора колядувати! 
Колядують в місті діти,
Тож і звірам не сидіти!

Хоч вітри холодні дують, 
Зайчик, їжак колядують, 
Лис і олень підтягають, 
Як уміють і як знають.

Їм підспівує і білка, 
Голосочком, мов сопілка. 
Навіть мишка, хоч маленька, 
Теж підспівує злегенька.

Хоч вітри холодні дують, 
Звірі в лісі колядують.
Всім пора колядувати,
Бо Різдво прийшло до хати.

 

 

Вірші до Різдва Христового. Різдвяні поезії Романа Завадовича

За матеріалами: "Христос рождається". Вірши, колядки, щедрівки. Редактор Євгенія Оратовська. Художники: Євгенія Данилова, Анастасія Острікова, Тетяна Юрченко. Київ, видавництво "Лелека", 2008 р., 64 с.

 

 

Більше різдвяних віршів на нашому сайті:

Вірші до Різдва
Читайте вірші, присвячені Святу Різдва Христового, від знаних українських авторів: Марійки Підгірянки, Зоряни Живки, Івана Франка, Василя Слапчука, Богдана Лепкого, Марії Хоросницької, Вікторії Шупортяки, Ніни Куфко, Ганни Чубач, Йосипа Струцюка, Костянтини Малицької (Віри Лебедової), Марії Хоросницької, Миколи Вінградовського, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Самійленка, Олесі Мамчич, Оксани Кротюк, Малковича Івана, Тетяни Строкач, Уляни Кравченко, Марії Людкевич, Романа Завадовича.
 

Вірші до Нового Року

Вірші до Нового РокуВірші для дітей до свята Нового року від українських авторів: Миколи Вінграновського, Лесі Храпливої-Щур, Тамари Коломієць, Василя Моруги, Леоніда Глібова, Михайла Литвинця, Олександра Олеся, Дмитра Головка, Петра Осадчука, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Анатолія Качана, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Іванни Блажкевич, Тетяни Винник, Максима Рильського, Віктора Терена, Любові Забашти, Івана Неходи.
 
Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зимуЧитайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач та інших українських авторів.
 
 
Інші твори Романа Завадовича на "Малій Сторінці":

 Роман Завадович, вірші для дітейРоман Завадович — передусім християнський письменник і поет. Його творчість звернена постійно на вічні вартості, на духовність та глибокі моральні засади життя. Чи то буде фантазія в дитячій казці, дотепний гумор у сміховинці, моральна наука й життєва мудрість у байці чи анімізованій розповіді про тварин і рослини або ж в історичному чи побутовому оповіданні. Ви скрізь відчуєте істотні вартості добра, любові, правди, людської солідарности, справедливости. Його герої — не обов’язково персоніфіковані святці чи янголоподібні істоти, але живі люди (малі і дорослі) зі своїми добрими і поганими властивостями, проте всі вони діють у постійній свідомості розрізнення між добром і злом, між високими й низькими життєвими ідеалами. Й у виборі своєму вони завжди прагнуть чогось вищого, шляхетного, гарного. Ідеалізм автора виразно передається його героям і їх долям. У своїх творах Роман Завадович не намагається розважити молодого читача, а виховує його, впливає на його духовий світ у благородному спрямуванні, щоб „різьбити" молоді душі й думку. Завадович свідомо вибрав цей шлях. І його перо, наче різбарське долото, намагається різьбити з неотесаного каменю людину на подобу Божу з виразним християнським обличчям.

Міфи та легенди. Літературні легенди. Роман Завадович. Маруся Богуславка. Авторська легенда.

"То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку, в тяжку неволю. Спіймали й дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Вродлива, справжня красуня була Маруся. Тож, коли її в Стамбулі на базарі продавали, вподобав її багатий паша турецький. "Не годиться таку пишну квітку важкою каторгою в’ялити, візьму її до свого дому, скажу її виховати в мусульманській вірі та в звичаях турецьких, туркенею стане, за дитину мені буде." Купив паша Марусю, у свою палату привів, у турецьку одежу зодягнув і найняв учителів, щоб дівчинку по-своєму вчили, щоб її потурчили-побусурменили. І пильнували вчителі, щоб вона українського слова не чула, хреста не бачила, щоб не до Христа, а до Аллаха молилася. Але дівчинка глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край — про чудовий краєвид із сріблистою рікою, крутими скелястими берегами й білими хатками у вишневих садках..." (Роман Завадович)

Останні коментарі до сторінки
«Різдвяні поезії Романа Завадовича»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми