ДИВЛЮСЬ Я НА НЕБО ТА Й ДУМКУ ГАДАЮ
(Слова Михайла Петренка)
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, боже, ти крилля не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав...
Далеко, за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у сонця, у зірок прохать,
І в світі їх яснім себе показать.
Бо долі ще змалку здаюсь я не любий.
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний:
Чужий я у долі, чужий у людей...
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..
Кохаюся лихом і щастя не знаю.
І гірко без долі свій вік коротаю;
Й у горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона...
Й на світі так гірко!
Як стане ще гірше,
Я очі на небо! — мені веселіше,
І в думках забуду, що я сирота,—
І думка далеко, високо літа!
Коли б мені крилля, орлячого крилля!
б землю покинув — і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо полинув,
І в хмарах від світу навіки загинув!
За матеріалами: Українські народні пісні про кохання. Упорядники: Юлія Білякова, Микола Кагарлицький. Київ, видавництво "Мистецтво", 1971, стор. 85 - 86.
На відео: пісню "Дивлюсь я на небо" виконує Анатолій Солов'яненко:
Душе зворушливі та близькі слова для укаїнської душі... Любіть Україну!!! Вона того варта!!!