Польська поетка українського походження Казимера Альберті (Галина Мирослава)


Галина Мирослава​

​КАЗИМЕРА АЛЬБЕРТІ

Казимера (Казимира) Альберті - польська поетка українського походження, прозаїк, культурний діяч, перекладачка з чеської, англійської, італійської та болгарської мов Польська поетка, прозаїк, культурний діяч, перекладачка з чеської, англійської, італійської та болгарської мов Казимера (Казимира) Альберті, до одруження – Шиманська, дочка Антонія Шиманського (Шиманьського) та Марії Філіповської (Филиповської), народилась 1 квітня 1898 року в Болехові на Івано-Франківщині , а відійшла в інші виміри 28 травня 1962 року в місті Барі в Італії.

У 1917 році дівчина закінчила у Львові гімназію та почала вивчати польську мову у Львівському університеті, одночасно відвідуючи заняття у Львівській консерваторії.

На початку літературної кар’єри стала членом Асоціації польських письменників, точніше - Związku Literatów Polskich. Належала до середовища письменників, які збиралися навколо Яна Каспровича, польського поета-модерніста, ректора Львівського університету у 1921-1922 роках, хресного батька Андрія Франка.

Її чоловіком став Станіслав Альберті з Кракова, польський юрист, доктор права, філософії та мистецтва, ветеран Першої світової війни, публіцист та перекладач, який пізніше був знищений НКВС у Катині. Станіслав багато перекладав зі слов’янських та німецької літератур. У Першій світовій війні він втратив праву руку, однак завзято працював.
Разом з ним Казимера жила у Кракові, з 1926 року в Варшаві, короткочасно в Домброві Тарновській, а з 1930-х у Бялі, де Станіслав Альберті обіймав посаду старости повіту. Тут Альберті почав видавати "Слов'янську бібліотеку", завданням якої було ознайомлення з літературними творами з південного кордону Речі Посполитої.
 
Станіслав Альберті, Казимера (Казимира) Альберті Подружжя відігравало важливу роль у літературному житті краю. У власному літературному салоні пара проводила різноманітні зустрічі з представниками культури з усієї Польщі, вистави, шоу, товаришувала з відомим художником Станіславом Ігнатієм Віткевичем та письменником Яном Каспровичем. Казимера очолила мистецьке кабаре, до якого писала тексти і пісні, організовувала художні виставки також на фабриках, у різних установах, читала лекції, писала і публікувала власні твори.

Як тільки почалась Друга світова війна, капітан польської армії Станіслав Альберті зголосився до армії. У Львові він потрапив до рук червоноармійців. Дата та місце загибелі Станіслава невідомі, але його ім'я фігурує в Українському катинському списку. Казимера також була заарештована НКВС і перебувала в одному з концтаборів. Згодом вона виїжджає до Кракова, де долучається до підпільної діяльності, за що її ув'язнено й відправлено до німецького табору Равенсбрюк. 

У 1945 році Казимера повернулася до Бяли, де збиралась жити, однак вона була дружиною високого урядового чиновника до війни, тому нова влада її не бажала.
Казимері зробили кілька натяків, що їй не варто залишатись у Польщі. У 1945 році, скориставшись догомогою Єврейського комітету, хоча єврейкою не була, вона виїхала до Італії, де оселилась у Барі. Там Казимера продовжувала письменницьку діяльність. Її другим чоловіком став італійський письменник Альфо Кокола (Alfo Cocola).

Казимера Альберті дебютувала у 1927 році збіркою чуттєвих віршів з тонким еротизмом, яка називалась “Бунт лавин”. У тому ж році вона видала збірку “Мій фільм”. Згодом були надруковані: “Pochwała życia i śmierci” (1930), “Godzina kalinowa” (1935), “Xenia idzie przebojem” i “Usta Italii. Poezje” (1936), “Więcierz w głębinie“, “Wiosna w domu” i “Serce zwierzęce”(1937) та ін. У 1928 році вийшов її роман на модну тему: “Tatry, narty, miłość”.  

 

 

 

Noc przy Morskim

Halny ścichł.
Granatowieje nieba kęs.
Złota podkowa
W oprawie gwiezdnych, wibrujących rzęs –
Jak osiemnasty karat.
Rybi Potok brylanty schował

Na dnie. A Mnich
Słucha, jak biją dzwony w naszej krwi.
Morskie – w ściśniętej gór obręczy –
Niby potworny pająk śpi.
Na rysach miesiąc bursztynowy klęczy.

Ognisko – jak sardoniks – skrami rzuca, płonie.
Z Mięguszowieckich suchy, starty leci piarg –
Ginie w otchłaniach. Ja ci nie bronię –
Moich gorących, koralowych warg.

(Kazimiera Alberti w "Bunt lawin", 1927)

 

 

 

Приморська ніч

Вітер стих.
Гранатний прикус.
І підкова золота
У оправі вій зіркових
Вісімнадцяти карат.
Потік Риби діаманти поховав

На дні. Чернець
Слухає у нашій крові дзвін сердець.
Море поміж гір наввисяч,
Ніби спить павук потворний.
На колінах бурштиновий клячить місяць неповторний.

І ватран цей  як сардонікс  іскри розкидає. Шорох 
З Мєгушовецького Щита злітає порох,
Йде в прірву. Гине. Пустота.
І я вже не бороню коралові вуста.  

(Переспів Галини Мирослави)

 

 


Письменниця співпрацювала з літературними журналами, як регіональними, так  і національного масштабу, організовувала численні художні виставки й мистецько-літературні зустрічі.

 

 

"W dzień ciało słońcem kąsasz i brązowo głaszczesz 
i najmocniejszą farbką nad mą głową zwisasz,
wieczór, gdy na tarasie powiewasz gwiazd płaszczem -
myślę, że tu syreny kiedyś wabiły Ulissa. "

(CAPRI)  

 

 

 

"Сонцем торкаєш тіла, бронзово пестиш шкіру  
і найміцнішою фарбою маниш мене із висі, 
ввечері на терасі вієш плащем довіри -  
думаю, що сирени тут чарували Уліса." 

(Перекладала Галина Мирослава)   

 

 

З цією письменницею пов'язані кілька скандалів. У романі 1931 року “Getto potępione”, де вона описує життя бідних сімей ортодоксальних євреїв, є одна історія про австрійську оперну співачку Сельму Курц, родом з Бялої. Альберті, яка виросла у мультикультурному середовищі Болехова, добре знала єврейські традиції, біди й проблеми, тому її описи були відвертими. Ця книга викликала буремну реакцію. Інший скандал спричинила книга 1934 року під назвою “Ті, хто прийде”, де вона описала романтичні стосунки між місцевою учителькою та її учнем. Книга була кваліфікована як порнографічна, тому відразу заборонена.

В Італії письменниця продовжувала писати повісті, нариси, репортажі, присвячені цій країні. Випустила там ще одну книгу віршів, а також чотири томи репортажів.
У 1962 році цієї жінки не стало. Певний час інформація про Казимеру Альберті замовчувалась, але згодом її ім'я повернулось до польської літератури.
Хотілось би, щоб до Болехова теж.   

 

Казимера (Казимира) Альберті - польська поетка українського походження, прозаїк, культурний діяч, перекладачка з чеської, англійської, італійської та болгарської мов

Світлини взято з ресурсу: https://pl.wikipedia.org/

  Матеріали надіслані авторкою спеціально для читачів " Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Leonid Hrytsai, The Blind Minstrel. Oil, 1967"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

 

Галина Мирослава. Дорослі поезії. "...єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, - безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..." (Галина Мирослава)

 

 

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.


Останні коментарі до сторінки
«Польська поетка українського походження Казимера Альберті (Галина Мирослава)»:
Ольга , 2020-05-28 15:59:38, #
Галина Мирослава , 2020-05-28 19:12:24, #
Ірина , 2020-05-29 11:01:47, #
Микола , 2020-05-29 16:30:00, #
Галина Мирослава , 2020-05-30 13:50:58, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 6     + Додати коментар
Топ-теми