На відео: чемпіонат світу з футболу в Аргентині 1978 року , фінал (Аргентина – Нідерланди).
Володимир Даник
З ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЗОШИТА
(цикл оповідок)
Оповідки, що складають цикл «З письменницького зошита», публікуються на сайті «Мала Сторінка», а також, часом, з’являються на футбольному сайті «Динамо від Шурика».
Нижче приведені оповідки, що якимось боком торкаються футбольної тематики.
БУЛА Б КАРТИНА...
Дуже непосидючий він – оцей дядечко... Дядько Футбольний М’яч! Так і скаче, так і метається по зеленому газону.
А чого ж – і не метатися?! Коли він один, а за ним аж двадцять два завзятих-завзятющих хлопців полюють! Щоб оволодіти ним і... таки зіграти у власну гру.
Ото ж м’яч білий, а скаче – по зеленій траві… Але коли придивитися, коли показують крупним планом, то й виявляється, що м’яч... не тільки білий. Є й інші барви. І починаєш згадувати, що колись м’яч був білим, а зверху на ньому розташовувались чорні... чи п’ятикутнички, чи шестикутнички. І, здавалося тоді, що нічого кращого, нічого довершенішого – і вигадувати не треба! Але ж творчу фантазію, у який би вона бік не прямувала – хіба ж зупиниш?!
А коли справа, скажімо, йшла до світового чемпіонату в Аргентині, то і м’яч до цієї події був підготовлений відповідний. І назва у нього була вельми романтична – «Танго»...
Отож коли б подивитися на футбольні м’ячі, що ними грали на серйозному рівні за останні десятиліття, то вони... ці м’ячі... являли б собою цікаву, хвилюючу і мальовничу картину. Картину, що могла б поставати десь у музеї чи хоча б на сторінках якогось сайту. Та і назву цій картині можна було б дати... ну, хоча б таку – «Футбольні м’ячі у часи... від Віктора Колотова до Віктора Циганкова!».
А СЛАВА БУВАЄ… РІЗНОЮ
Футбольна слава – буває різною! Але завжди гучною. Чи це в Європі. Чи це в Україні. Чи і взагалі у межах невеликого населеного пункту.
А футбол усе ж бо любили завжди. І колись, можливо, навіть більше, ніж тепер. Бо тоді було більше можливостей не лише переглядати футбольний матч з трибуни чи на екрані телевізора, а і пограти самому.
Мій (нині вже, на жаль, покійний…) батько колись згадував. У його селі футбол теж дуже любили. І один з любителів був… ну, можна сказати… досить кістлявим за своєю тілесною структурою. І до того ж украй жорстким і вельми непоступливим у єдиноборствах. Отож його суперникам таки добре від нього діставалося.
Але ж люди, що грають у футбол, уміють не тільки швидко бігати і робити точні передачі. Їм ще удається і красномовно висловитися. Отож один з гравців, що, мабуть, добряче натерпівся від згаданого вище любителя футболу, якось сказав про нього:
– Тренер!
І це прізвисько так приліпилося до бідолашного хлопця, що і не відірвеш. Але цього мало. Бо і про матір завзятого футболіста почали казати – Тренерша…
Оце слава! Ви могли б собі уявити, щоб про матір когось з сучасних футбольних зірок говорили… Ну, коли це футбольний снайпер, то… снайперша. Чи коли умілий воротар, то, відповідно, воротарша.
Ну, що тут скажеш… Футбольна слава завжди – гучна! Але усе ж… буває різною.
ЗГАДУЮЧИ ПІСНЮ
Футбол – гра нібито і проста. Але ж скільки різних і несподіваних травм усе ж може принести її багатостраждальним учасникам. Травм таких, що… і вище спини, і нижче спини. І такі, бува, травми, що доводиться бідолашного спортсмена аж у Німеччину везти. Щоб полікувати. Бо десь у Києві чи у Жмеринці це і не зуміли б зробити. Отож згадалася мені пісня. За духом і стилем народна, а за суттю усе ж… ще і футбольна. Народні пісні співає – хто?! Народ… Але цю пісню я чув загалом лише від однієї людини. Що, певна річ, аж ніяк не применшує неабиякої народності її змісту і стилю. Ну, а коли повертатись до футболу, то були у вищезгаданій пісні і такі слова –
Болить в мене голова
І коліно, і нога.
І все тіло заболіло,
Бо горілки захотіло.
Ну, щоправда, останній рядок – це не скільки про травми, скільки про порушення спортивного режиму. Бо і чого тільки в житті не буває.
СИЛА МОРАЛЬНОГО ВПЛИВУ
Кожен факт потребує і відповідної оцінки. Згадалося, як ще у радянські часи до наших обласних Черкас приїхав добрий знайомий з одного з районів Шевченкового краю. І ділився думками.
Отож уявіть собі ситуацію – у районі ідуть дощі... Погода, так би мовити, сприятлива для сільського господарства. Тому і урожай хороший! І яка ж оцінка партійного керівництва з цього приводу. Оцінка цілком однозначна – агітатори добре попрацювали!
Рік наступний. Погода інша. Менш сприятлива. І урожай відповідно – суттєво гірший. Ото ж і партійне керівництво оцінює результати зовсім інакше – ...агітатори не допрацьовують!
Тому... хоч і минули роки, а силу морального впливу на результати роботи недооцінювати аж ніяк не можна. Чи це футбол, чи це сільське господарство. Бо без добре поставленої ідеологічної роботи – ні кури не несуться, ні голи не забиваються!
За матеріалами: https://dynamo.kiev.ua/blog/
Ілюстрації взято з ресурсу https://www.wikihow.com/
Більше оповідок зі збірки "З письменницького зошита" від Володимира Даника:
"Інколи пишуться різні за характером нотатки – роздуми, спомини, жарти… І ти ще не уявляєш, а у якій же формі це потраплятиме на очі читачу. Але потім щось, написане у той чи інший час, раптом... ніби об’єднується у якусь ще не зовсім зрозумілу для тебе спільноту. Ось так у мене і з’явився цикл «З письменницького зошита»..." (Володимир Даник)
Читайте також на нашому сайті:
Слава буває різною......
Дай, БОЖЕ, нашим ПЕРЕМОГИ!!!!!
Спасибі Вам за такі цікаві оповідання, шановний пане Володимире!!!!!!
таки програли......
шкода....
але гра була достойною - тим більш із Англією!
дякую за прекрасні розповіді про футбол, шановний Володимире Олексійовичу!
чекатиму ще і ще!
і не кажіть...
респект!!!!!
Гарно дякую!
Захоплена Вашими творами!