|
Микола Вінграновський ІНТИМНА ЛІРИКА (з різних збірок)
* * * Ти — вся любов. Ти — чистота, Трояндо неба і землі, В будинок твій я входжу, наче в сад, Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе,
* * *
ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, — І морезвід півчарою другою — Я п’ю за мить — за вогняне і чуле, За вічність п’ю — вона тебе відкрила, За свято засинання й просинання,
* * *
СТАНСИ 1 Люблю я думать. Я люблю 2 Степліло літечко... степліли 3 І — почалось! В криваву греблю — 4 Любов — не зло. Любов, якби 5 Нам вічно треба небом жить, 6 То був мій перший день колись. 7 То був мій другий день буття... |
|
На відео: Микола Вінграновський. "Сеньйорито акаціє, добрий вечір..."
|
* * *
Аби ще в жнива — то було б іще… Воно мені, мабуть, так мало бути. Як чорний чай, як чорний чай Цейлону,
|
|
На відео: Микола Вінграновський. "Коли моя рука, то тиха, то лукава..."
|
*** Коли твоя рука солодка, ніби слава, У білій лодії тоді ми пливемо Заснуло! хмарини понад полем,
* * *
Вона була урочиста, як ніч. Вона була, що наче й не була. Любове, ні! не прощавай! Непевний кроче мій, іди! Страждаю я, страждає труд, Вона була, вона була! Ну, що ж тепер мовчиш, мій вік Бо наче я вже не живу, Вона була за всі віки... |
|
На відео: Микола Вінграновський. "Блакитно на душі…"
|
БЛАКИТНО НА ДУШІ… Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Кричало серце літака за ним! Де не повернешся — кругом у світі ти…
* * *
В гірчичнім світлі днів осінніх, І час твій берег ще не миє, Ти вся — із щастя! і з тобою Я дві пори в тобі люблю… Ця вже пора повільноплинна, Де почалося все тобою Хоч все те саме: світ осінній, |
|
На відео: Микола Вінграновський. "Сміятись вам, мовчати вами..."
|
*** Сміятись вам, мовчати вами, На лист, на сніг, на квіт, на тіні, І в світанковім сумовинні І знать одне: любити доти, Любити вас — любити знадність,
* * *
Цієї ночі уночі З далеких берегів і лоз Один лиш птах кричав-болів
На кофти імпортні і на лиман ранковий, Я так люблю тебе, що вже не маю сили, Нікуди не поїдемо… Пропали… |
|
На відео: Микола Вінграновський. "І замалий, і неширокий..."
|
*** Суха та шибка чи волога Вже й сон твої цілує ноги, Невже нам дітись де немає?
* * *
* * *
|
|
За матеріалами: Микола Вінграновський. Вибрані твори у трьох томах. Том 1. Поезії. 1954 - 2003. Передмова Т. Салиги. Художник Л. Бейгера. Тернопіль, видавництво "Богдан", 2004.
Більше творів Миколи Вінграновського на нашому сайті:
Твори Миколи Вінграновського
Небуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Кажу: поезія, хоч в останні роки він більше пише прозу. Проте і проза його навдивовижу поетична. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся... Земля... Україна... Миколаївщина...
Більше віршів про кохання на нашому сайті: