Марія Яновська. Дві віршовані легенди про гору Говерлу, річку Прут та озеро Синевір

Марія Яновська. Легенди у віршах. Прут і Говерла. Синевір.

Марія Яновська

Прут і Говерла

Давним-давно в Карпатах-горах
Жив парубок на ймення Прут.
На небі засвітились зорі,
Додому лісоруби йдуть.
А він, вмостишись під ялину,
Кептар під голову поклав,
Заснув і бачить: в полонині
Бреде красуня поміж трав.
Чи так було, чи то здалося...
Яка ж та врода осяйна!
Погладила його волосся,
Пішла стежиною одна.
Проснувся — стрічечка зелена
Гойдалась пишно на гіллі.
— Вродлива дівчино! До мене
Прийди ще й завтра уві сні!
Не спить — прикинувся... Одначе,
Та красна дівчина прийшла,
І серце тьохнуло козаче:
— Не йди, красуне чарівна!
Скажи звідкіль, як тебе звати?
— Говерла — мама нарекла.
Цар гір мій батько у Карпатах.
А ти, юначе, із села?
У горах синіх має жити
Усе життя царівна гір.
Не схоче батько відпустити...
А я люблю тебе... Повір!
- Так! Я з родини лісорубів.
Ім’я моє веселе Прут.
Скажи мені, ти завтра будеш?
Тебе чекати буду тут.
Кохання розцвіло яскраво.
Смереки серця таїну
Не берегли — на всі октави
Несли по горах новину.
Прокляв цар доню непокірну,
Знялася буря навкруги.
Йшов Прут в годиноньку вечірню,
Побачив дивні береги.
Гора висока, аж під хмари...
— До сходу сонця треба йти,
Впадуть з Говерли чорні чари...
Відважний! Любиш! Доведи!
Крізь хащі пробирався вгору.
Вже сонце сходить. Тільки — мить.
Заплакав гірко: "Гори! Горе!
Як серденько мене болить".
Поміж людьми легенда ходить.
Гору Говерлою зовуть.
Біжать в Дунай грайливі води —
Несе прозорі сльози Прут.

Марія Яновська. Легенди у віршах. Прут і Говерла. Синевір.

Синевір

Глибокі очі — неба голубінь,
Русяві коси, талія тоненька,
Рум’яне личко — то красуня Синь,
Ім’я чудове вибрала їй ненька.
Вона любила гори та квітки,
Частенько бігала гуляти в полонину.
Там слухала сопілку залюбки,
Сховавшись тихо за густу ялину.
Одного разу глянув сопілкар
В глибокі очі — полюбив навіки...
Граф сердився: "Нізащо! Цей злидар
Не може бути доні чоловіком".
На полонину Синь щасливо йшла —
Побачення сьогодні в неї з Виром...
Вона від батька не чекала зла,
Не відала — коханого убили.
Упали сльози чисті, мов кришталь,
На камінь мертвий озером глибоким...
Безмежною була її печаль.
Не стало дівчини. Жив батько одиноким.
---------------------------
Прозора в синім озері вода,
Приходять люди в чарівну долину,
Де Вир і Синь — красуня молода,
І спів сопілки над водою лине.

Марія Яновська. Легенди у віршах. Прут і Говерла. Синевір.

Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Більше творів Марії Яновської на "Малій Сторінці":

Поетична сторінка Марії Яновської

Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Автор 5-х поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай, «Голосголубки» (видавництво «Лілія») та « Стежина до щастя» (видавництво «ЧасЗмін. Інформ»), «Мереживо долі». Член літературної студії «Бистрінь» імені Н. Чира. Співпрацює з композитором Миколою Ведмедерею. На її тексти написано 40 пісень.

Дивіться також на нашому сайті:

Вірші про Україну

Україна Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу - все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич , Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.

Українські міфи, легенди та перекази

Народні легенди і перекази зафіксували найдавніші відомості про розвиток людства в цілому. Однак немало легенд і переказів виникло в житті кожного окремого народу, відбиваючи його місцеву суспільно-побутову історію. Ці твори мають велике пізнавальне значення, оскільки в них відображено одвічний протест народу проти соціальної несправедливості та зовнішніх загарбників.

Сергій Плачинда. "Міфи і легенди стародавньої України" (з книги "Словник давньоукраїнської міфології") — читати та завантажити

Міфи і легенди стародавньої України, записані відомим українським народознавцем, письменником Сергієм Плачиндою, які увійшли до "Словника давньоукраїнської міфології": "Сокіл-Род", "Прадуб", "Земля", "Білобог і Чорнобог", "Коляда і Мара", "Дажбог і Жива", "Божич", "Перун", "Стриба", "Сварог".