Марія Дем'янюк. «Оберіг для татусів» — добірка віршів про війну

Марія Дем'янюк

ОБЕРІГ ДЛЯ ТАТУСІВ
 
Ти питаєш що я роблю,
Моя люба нене?
Ангеликів з ниточок
З сердечком черленим.
 
Крила ніжно-голубі,
Мов блакитне небо,
Сукня жовто-промениста,
Така, як у тебе.

Очі дуже добрі й мудрі,
Як в нашого тата,
Україну, він казав,
Берегтиме свято.

А  мені на вушко ще
Шепотів тихенько:
Сину, прошу, потурбуйся
Про сестричку й неньку.

І також пообіцяв:
Як прийде додому,
То рибалити поїдем,
Вудити до втоми... 

Й на парад усі підемо
У День Перемоги,
Бо незламна Україна
Під захистом Бога!

Я Ангеликів змайструю 
Багато-багато —
Буде гарний оберіг
У кожного тата.

* * *

ВІДБУДУЄМО

Відбудуємо будинок,
Тут моя кімната,
І вітальня, де збирались
Я, матуся й тато.

Кухня пахла пиріжками -
Мама готувала,
Ми з сусідами разом
Смачно ласували.

Ось татусева кімната...
Те, що залишилось...
Стіни, пройми без віконець
Попелом покрились.

Он великий коридор,
Вчився тут ходити,
Пам'ятаю, як вдалося
Матінку зустріти.

Як раділа вона щиро,
Плескала в долоні,
Цілувала теплоніжно
Мої щічки й скроні.

Перші кроки - незабутні,
Сяяла, мов зірка...
Мамо, глянь, горіла навіть
З металу одвірка.

Мам, ходімо в вашу спальню,
Що? Її немає?
Не зронила ні сльозини,
Лиш рашистів лає.

Раптом мама усміхнулась:
Глянула на сина -
У малечі в рученятах
Велика цеглина.

Дуже вправний гоподар
Своєї країни,
Буде сонячне майбутнє
В Неньки-України!

ЗБИРАЮ СЕБЕ ПО КРАПЛИНАХ...

Збираю себе по краплинах,
Збираю себе по камінчиках,
Збираю себе по хмаринах,
Вплітаючи сонце у вінчики.

Збираю себе по пелюстках
У цілісну літа квітку,
Збираю себе по пір'їнах,
По клекотах в небі лебідки.

Збираю себе по листочках —
Уже зеленіє липа,
Збираю себе у садочках
По крихтах барвистого квіту.

Збираю себе по слову, 
По нотах, по барвах палітри,
По хвилях  збираю себе,
По шерехах теплого вітру,

По усмішках діточок, по дії,
Молитві до Бога...
Збираю себе щомить..
Збираю... і йду у дорогу.

* * *

ДИТЯЧА МОЛИТВА

Склало рученьки дитятко —
Молиться до Бога,
Щоб з війни вернувся татко,
Став біля порога.

Щоби пригорнув до серця —
Заясніє личко,
З мамою пішов в крамницю
Купувать сестричку.

Щоби в тата на плечах
Хмари діставати,
"На добраніч" говорити,
В щічку цілувати... 

Цю молитву неодмінно
Небеса почують,
Пильнуватимуть усіх
Батьків, що воюють.

ПЕТРУСЬ

І Петрусь промовив: "Ах!
Біла киця в небесах!
Невеличенька на зріст,
Білі вушка, білий хвіст,
Білі лапки, біловуса,
Поруч — золота спокуса:
Чи то сонячний калачик,
Чи яскравий жовтий м'ячик,
Чи пшенична паляниця,
Чи клубком руда лисиця.
Кицька лапки протягає,
Білу спинку вигинає.
От до неї би дістатись,
Разом в хованки погратись,
Сонце ж весело сміється,
Може це мені здається?"

* * *

ЗАКРИЙТЕ НАМ НЕБО!

Моє сонечко, моя квітонька,
Моя радість, моє зайченятко,
Чом всміхаєшся, моя донечко,
Мабуть знову наснився татко?

Моя зіронька, моє серденько
Уві сні шепотіла тихенько:
Я чекаю на тебе татечку
І молюся щодня, як і ненька.

Моя мужня та сильна дівчинка
Говорила: сирен не боюсь,
Бо я знаю, що нас берегтиме
Добрий Боженька й любий татусь.

Трудівниця. Натруджені рученьки.
А сьогодні так крепко стомилась,
Помічницею стала матусеньці:
Плести сітки вже добре навчилась.

А на вечір горнулась до матінки,
Поцілунок вмостила на щічку:
Снів солодких, моя мамусенько,
Дай нам Боже спокійної нічки...

Моя люба маленька дівчинко,
Моя рідна кровинонька мила,
Помолімося в бомбосховищі
ППО щоб ракети збила.

* * *

АНГЕЛ З АВТОМАТОМ

Доню, подивися в небо: 
зіронька зорює...
Це від тата —
Нас з тобою  боронить 
Янгол з автоматом.

Заспокоїлась нарешті?
Віченьки заплющи,
Всі побоювання лишні,
Не хвилюйся дужче.

Тато шле тобі вітання —
Сяєво заграло,
Щоб ти спала до світання
І міцною стала.

Щоб наснилося тобі
Синє чисте небо
шепотітиме слова:
"Доцю, спи, так треба.

Як прокинешся раненько,
Золоте серденько,
Поцілуй за мене, люба,
Братика і неньку. 

А тобі я шепочу:
Люлі, донько, люлі,
Україну вбережу
Від російської кулі.

Будуть ранки ще у нас
Ясні, пурпурові,
І веселки в небесах
Різнокольорові.

І прогулянка у місті —
Все, що забажаєш,
Знову купим кошеня,
Хоч одне вже маєш..."

Нахилилася матуся,
Дочку цілувала...
Спить дитина 
Й не відчула, 
як сльозина впала.