Людмила Кибалка
Кошеня Сніжок
(оповідання для дітей)
Присвячую своїй донечці
Вітер жбурляв сніжинки у вікно. Закрутила, завертіла снігову карусель хуга. Катерина не могла спати, бо думки про малого пухнастика мучили.
"Де зараз кошеня? Холодно? Завтра погодую його... Надворi зима", – вона міркувала, ховаючись під теплу ковдру.
Щодня кошеня її зустрічало, даруючи котячу пісню...
Увечері Катерина до кишені сховала шматок ковбаски, а зранку шерстяну хустку ще приготувала, щоб тепло було йому. Але матуся запитала:
– Для кого все, дитинонько, приготувала?
– Для кошеняти, яке зі школи зустрічає та додому проводжає...
– Бачу, що це справжній друг, а справжнім друзям варто допомагати, тож заберiмо його...
Так здружилися назавжди дівчинка Катерина й пухнасте кошеня Сніжок.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Світлина - Людмили Кибалки.
Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":
ЧУДОВО!!! I дуже цiкаво
класно)))