Краєвиди міста Києва часів Тараса Шевченка з колекції Сергія Крашеніннікова

"Як епілог до праці „Київ Шевченкових часів” вважаю потрібним додати деякі дані, щоб читач мав вірну уяву про те, що стосується часу, коли жив Шевченко. Треба мати на увазі, що матеріали, які описав автор, основуються головно на краєвидах Києва, що були фотографовані Францем Мезером. Але треба пам’ятати, що також деякі інші фотографи цікавились Києвом і фотографували його краєвиди. Крім того, були художники, які жили в Києві або лише відвідували його час від часу, щоб малювати краєвиди цього міста. До художників Києва належить і Тарас Шевченко, приятель його Сажин та інші." (Сергій Крашенінніков)

 

ФОТОГРАФІЇ ТА МАЛЮНКИ МІСТА КИЄВА ЧАСІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З КОЛЕКЦІЇ СЕРГІЯ КРАШЕНІННІКОВА:

 

І. Церква Святого Різдва в Києві, збудована 1810 - 1814 архітектором А.І. Меленським . У травні 1861 року останки Тараса Шевченка находились у цій церкві. Пізніше останки Шевченка поховано в Каневі. У 1934 році церква Різдва була зруйнована з наказу радянської влади.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

II. Краєвид на частину Подолу та на Дніпро, де находилася церква св. Різдва.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

III.    Трисвятительська церква у Києві ХІІ - ХVІІ ст. Зруйнована 1935 року.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

IV.    Георгієвська церква в Києві, знаходилася недалеко від Софійської катедри. Доля цієї церкви не відома.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

V.    Георгієвська церква (первісний вигляд до перебудови 1884 р.) Світлина проф. Г.О. Чугаєвича.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

VІ. Братський монастир та духовна академія, Контрактова площа на Подолі, Київ.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

VІІ.    Дзвіниця Братського монастиря і Контрактовий будинок з колонами. Контрактова площа мала таку назву, бо на ній щорічно на весні були „контракти” тобто ярмарок, який тривав місяці і на який прибували торговці не лише місцеві, але також закордонні. Контракти за радянської влади існували кілька років, потім були припинені. Братський монастир та дзвіниця були зруйновані на початку 1930-х рр.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

VIII.    Церква Вознесення на Кудрявці на Вознесенському завулку. Фотограф Франц Мезер, світлина початку 70-х рр. минулого століття. Розібрано церкву 1978 - 1979 рр.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

IX.    Інститут шляхетних дівчат у Києві. З ґравюри 50-х рр. XIX ст.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

X.    Хрещатицька площа в Києві. З ґравюри 50-х рр. XIX ст.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

XI.    Андріївська церква з боку Подолу. З ґравюри 50-х рр. XIX ст.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

XII.    Краєвид Києва з лівого берега Дніпра. Це таблиця ХХУ до видання Свиньині П.П. Картиньї Россіи, 1840. На берегах літографії написано дрібними літерами: „Рисоваль сь натури П. Свиньинь” і підпис — Кіевь.

 

 

* * * * * * * * * * * *

 

 

XIII.    Будинок номер 8а на Хрещатицькому завулку. Колишнє „Козине Болото”, де містився Шевченківський меморіальний музей. 1846 року тут разом жили й працювали Тарас Шевченко та художник Сажин.

За матеріалами: Київ Шевченкових часів. Автор-упорядник Сергій Крашенінніков. Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1984. Друкарня в-ва "Америка".

 

 

Більше фотографій міста Києва часів Тараса Шевченка та інформації про них дивіться на нашому сайті за посиланням:

"Київ Шевченкових часів" (альбом старовинних фотографій міста Києва, виконаних Францем Мезером, з їх описами). Упорядник - Сергій Крашенінніков

Протягом свого життя, повного драматизму і важких переживань, Шевченко, коли підрахувати час його перебування в Києві (1829, 1843, 1845 - 1846, 1847, 1859), жив у столиці України неповних два роки. Проте Київ мав на Шевченка величезний вплив. У цьому місті, в колах української інтелігенції, яскраво жевріла ідея національного визволення з-під Росії, ідея самостійної України. У Києві та його околицях автор „Кобзаря” знаходив натхнення для своїх поетичних та прозових творів. Краєвиди Києва і його архітектурні скарби давали поетові дорогоцінний матеріал для малярських творів. Там він зустрів гурт людей, які, як і він сам, цікавилися минулим України, а також тих, які милувалися в народному українському фолкльорі і збирали матеріали з народної творчости. Ми знаємо також, що Шевченко був душею української національно-політичної організації — Братства Кирила й Методія, хоч і не був його членом. Члени Братства Кирила й Методія, як от Костомаров і Куліш, та люди, які не входили до його складу, ставились до Шевченка з великою пошаною. Шевченко запалював у серцях людей, з якими зустрічався, любов до України. Як каже Павло Зайцев, „цей вогонь Прометея приніс тоді натхненний поет не одному Костомарову”. (Сергій Крашенінніков)