На відео: купальська пісня з Житомирщини "Ой на Івана Купайла"
звучить у виконанні жіночої групи ансамблю "Кралиця".
Заспівує Ірина Коваленко, виводить Олена Цибульська.
Катерина Колесник
ОЙ НА ІВАНА, НА КУПАЙЛА
Автентичні традиції не в змозі знищити навіть війна. Ба схоже, навпаки, вони міцнішають, як колись у боях міцнішали стародавні богатирі. Тому, що у нас в душі завжди живе сонце, а сила духу підтримується вірою в Україну!
Є у Києві одне (втім, не одне) сакральне місце. Це «Селище Козака Мамая» — «Мамаєва Слобода», котра розкинулась у тому самому урочищі, з якого бере початок легендарна річка Либідь!
Це унікальний куточок стародавнього українського хутора прямо у столиці. І саме тут у неділю 23 червня відбулося надзвичайне дійство — святкування Івана Купайла. Гадаю, вже нікого не дивує, що ми відзначаємо це давнє свято 23 червня, а не 6 липня, – бо так власне й відбувалося у сиву давнину!
Свято було організоване за підтримки Благодійного Фонду «Червона Калина — Відродження». І саме через цей фонд частина коштів, отриманих за квитки, — та й не тільки за квитки, але ми про це розповімо пізніше… — було спрямовано на підтримку ЗСУ.
Перед початком дійства відвідувачі могли взяти участь у цікавих майстер-класах: з плетіння віночків; з виготовлення ляльки-мотанки, коника з трави, ляльки-травниці. Пан Гончар від майстерні "Квітка-Кераміка" дарував енергію релаксу та спокою від взаємодії з глиною. А колоритний пан Коваль, його горн та наковадло надихали тих, хто хотів стати "ковалем свого щастя".
Та невдовзі вдалині, над озером залунали дівочі співи, і люди поспішили саме туди. Розпочиналася програма Купальських гулянь з гуртом народного співу та танцю "Кам'яне Поле".
І якщо спочатку гості просто слухали, милувалися, фотографувалися, то згодом усі поступово взялися за руки і почали разом із гуртом співати народних пісень та водити кривого танцю.
Для бажаючих тут було влаштовано «козацький підвечірок» зі смачними закусками та дегустація хмільних напоїв за старовинними рецептами.
Справжній азарт викликав благодійний аукціон із Фондом «Червона Калина — Відродження».
Розігрувалися чудові жіночі прикраси: старовинний дукач і гарне намисто.
Аукціон йшов весело, із жартами. Пристрасті накалювалися. І ціни теж зростали! І було би важко повірити, що з'являться реальні покупці, якби не одна деталь... Присутні знали, що виручені кошти цілком підуть на ЗСУ.
Отже, виторг був багатий: намисто хлопець купив коханій дівчині за 2600 гривень! А дукач інша дівчина придбала собі за 4200 гривень!!!
Потім дівчата пускали віночки на воду, шукали квітку папороті — а вона й дійсно розцвіла (щоправда, зусиллями організаторів…).
А коли стемніло, запалили велике багаття і стрибали через нього.
Неймовірним натхненням, енергією, здавалося, було наповнене саме повітря навкруги. До речі, цікава деталь… Якщо хтось звернув увагу, то прогноз погоди на той день був зовсім невтішний. Погрожували дощами, і зранку та й вдень дійсно був дощ. Але на вечір повністю розпогодилося, розвиднілося! Як тут не подумати про знаки Всесвіту… Сама природа, схоже, воліла, щоб свято відбулося!
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Цікаві статті про актуальні події в Україні та світі від киянки, журналістки з багаторічним стажем Катерини Колесник читаймо у її авторському блозі.
Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця.