Зірка Мензатюк
ТАТАРСЬКЕ ЗІЛЛЯ
(зі збірки оповідань "Зелені чари")
Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Татарське зілля" (txt.zip)
Кажуть, що його принесено в Україну на копитах татарських коней. Під час своїх набігів татари, перш ніж брати воду й напувати коней, кидали в озера й річки коріння аїру — для дезінфекції. І вода ставала придатною для пиття.
"Літа Божого 1224 зі сходу сонця бігло за татарським копитом зілля татарське аїр", — пише Ігор Калинець, котрий склав багато віршів і казок про квіти.
В Україні аїр не родить плодів — шкірястих червоних ягідок, як у себе вдома в Азії. У нас немає комах, що його запилюють. А проте він прижився, розрісся, облямувавши береги тихих озерець довгим і вузьким, мов шаблюки, листям.
Його називають татарка, аїр, лепеха, шувар, а то навіть і цар-зілля (таке воно цінне). На Зелену неділю його запашними стеблами й листям застеляють долівку в хаті.
Можливо, спочатку таким чином вдавалися до чарів: топтали ординське зілля, жадаючи потоптати й саму лиховісну орду...
Але невдовзі українці відкрили для себе цілющу силу цього зілля. Ним гоїли рани козаки: присипали уражене місце порошком із сушеного кореневища, прикладаючи зверху змочену в горілці полотнину. Красуні мили у відварі татарського зілля коси. Волосся ставало густим, здоровим та пишним.
Аїр рятував від багатьох хвороб. Навіть від такого страшного лиха, як холери, тифу вдавалося вберегтись, якщо жувати шматочки кореневища. До речі, так само можна застерегтися й від грипу. Допомагав він і тоді, коли боліли зуби, а що може бути прикріше, надокучливіше, ніж їхній біль?
Ліки готували за цікавим рецептом. Порошок з кореневищ заливали міцною горілкою, пляшку щільно закорковували, обкладали тістом і запікали в печі, як хліб. Одержаний відвар тримали на хворому зубі. Діти навіть їли аїр: оббирали листя й ласували молодою жовтуватою серцевиною.
Так чужинецьке зілля увійшло в наш побут, наші звичаї, вірою й правдою служачи землі, з якої п’є живлющі соки.
За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 71 - 74.
Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:
Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)