Зірка Мензатюк. Оповідання "Дикі півонії" (з книги "Зелені чари")

Зірка Мензатюк

Дикі півонії

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Дикі півонії" (txt.zip)

У Китаї, де вирощування півоній вважають не тільки приємною, а й богоугодною справою, вони цвітуть цілими садами. А китайські діти слухають казки про добру богиню незвичайної вроди на ім’я Дух Півоній.

Дикі півонії також мають багато видів. Два з них ростуть в Україні.
У горах Криму трапляється півонія кримська.
А в степу - півонія вузьколиста, яку ще називають степовою півонією, або воронцем.

У музеї народної архітектури й побуту в Києві воронець можна побачити біля давніх хатинок.
Адже це традиційна рослина українських квітників. Воронець дуже гарний: його квіти темно-вишневі, великі - до 9 сантиметрів у діаметрі, а листя густе й дрібне, мов зелене мереживо. Бо недаремно його вважають головною окрасою травневого степу.

От тільки нерозораних степів майже не лишилося. Воронець любила малювати Катерина Білокур, знаменита українська художниця з трагічною долею. На багатьох її картинах він красується на чільному місці.

У наш час обидва види диких українських півоній стали рідкісними. їх занесено до Червоної книги.

Розмножити воронець непросто. Його насіння довго проростає, часом - аж на другий рік після сівби. Посіяний воронець зацвітає на 6-7 році. Можна розсадити воронець, розділивши кущ, але й тоді він розростатиметься повільно. У моєму квітнику він є, і то моя гордість. За турботу він сповна віддячує мені красою.

За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 36 - 38.

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)

"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.

 

"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)