На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

До Дня вишиванки: секрети української вишивки


До Дня вишиванки: секрети української вишивкиКожного року у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. Це порівняно молоде свято (воно було засновано в 2007 році студентами Чернівецького національного університету) останнім часом стає все популярнішим, особливо враховуючи події в країні. Основною рушійною силою стала молодь, яка почала цікавитися традиціями свого народу і вбиратися в вишиті стародавніми візерунками сорочки. Напередодні свята журналісти подивилися, чим відрізняється традиційний одяг різних регіонів України, дізналися, як розшифровувати кольори і з'ясували, як вишивка хрестиком наблизила наступ комп'ютерної ери.
Читайте далі інтерв’ю із заступником директора з науково-фондової роботи Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара  - Юрієм Мельничуком, про якого говорять: "Ця людина знає про вишивку все, і навіть трохи більше". Юрій Олексійович і справді справжній експерт. Він закінчив університет ім. М. Драгоманова (вчитель географії та біології), десять років пропрацював в інституті географії НАН України, займаючись рекреаційним комплексом Карпат. У 1992 році створив молодіжний колектив "Цвіт", в 1993-му став визнаним народним майстром з вишивки, з 1995 року почав працювати в музеї Івана Гончара, з яких 13 років був завідуючим сектором "Тканини" і останні сім років – заступником директора. Але вишивка, з якою починав, досі залишається головним захопленням, роботою і життям одночасно. Саме тому зараз Мельничук створив Центр української вишивки та костюму "Оріяна" – щоб шукати, вивчати і збирати зразки вишивки і відтворювати їх. Частина костюмів була представлена на недавньому Українському тижні моди.
Журналісти одразу потрапили відразу на майстер-клас: Юрій Олексійович якраз навчав ученицю робити правильні стежки.
- Ми нашиваємо тут п'ять стібків, а коли п'ятий, діагональний, дамо діагонально, вийдуть пелюстки, – говорить він жінці, – і тут же, пошукавши в ящиках, викладає перед нами різні зразки вишивки.
- Можете поки подивитися, познімати. Це дуже давні шви, найдавніші – вони імітують ткацтво. Всі прошиті, голка з ниткою повторюють хід човника на верстаті. Це "заволікання", "занизування" і "низь".

 

До Дня вишиванки: секрети української вишивки

Фото 1. В Україні існує понад 250 швів, які базуються на 20 техніках. На тканині  – візерунки, червоні і чорні.

 

- Українська вишивка дуже популярна в Європі. Після Тижня моди нас запросили в Італію, Словаччину і Грузію, – розповідає Юрій Олексійович. – Але якщо ми повеземо туди автентичний костюм, нас не зрозуміють: їм місце в музеї, під склом, а не на подіумі.
- Складно збирати зразки?
- Є певні труднощі, – каже Юрій Олексійович. – Не все регіони добре представлені: досить добре західні області, і набагато гірше східні.
- А багато різновидів костюма існує?
- Звичайно. Ця різноманітність за статтю та віком (дитячий, юнацький і дівочий костюми, костюм для одружених чоловіків і заміжніх жінок, костюм для літніх людей). Грає роль клімат з яскраво вираженими чотирма порами року. Попри певні спільні елементи, ви ніколи не знайдете двох однакових костюмів. Але шукати і популяризувати вишивку – це дуже важливо. У зв'язку з подіями в країні нам потрібно спиратися на традиції – рідна мова, національний за духом костюм, традиційне оздоблення житла і національна кухня – ось відмінні ознаки будь-якого етносу, це те, що продиктовано землею, на якій ми живемо. Тому якщо мова буде суржиком, костюм – шароварний, їжа – фастфуд, а в інтер'єрі тільки євроремонт, то неважко здогадатися, що може чекати такий народ в майбутньому.

 

До Дня вишиванки: секрети української вишивки
Фото 2. "Софія". Воістину містичне полотно, яке символізує пробудження праматері.


Вінниччина. Сорочки із Літинського та Могилів-Подільського районів зі сваргами на рукавах
Фото 3. Вінниччина. Сорочки із Літинського та Могилів-Подільського районів зі "сваргами" на рукавах.

 

Буковина. Зразки з села Кисіль Кіцьманского району з білою вишивкою на білому полотні.
Фото 4. Буковина. Зразки з села Кисіль Кіцьманского району з білою вишивкою на білому полотні.


Полтавщина. Є міф, що в цьому регіоні вишивали тільки білим, але ми бачимо і чорний, і синій кольори.
Фото 5. Полтавщина. Є міф, що в цьому регіоні вишивали тільки білим, але ми бачимо і чорний, і синій кольори.

 

Черкащина. Деякі нитки для вишивки замочували в корі дуба для додання кольору.
Фото 6. Черкащина. Деякі нитки для вишивки замочували в корі дуба для додання кольору.

 


ВІЗЕРУНКИ І КОЛЬОРИ: ДЛЯ КОЖНОГО ВІКУ СВОЇ

 

В Україні існує понад 250 вишивальних швів, які базуються на 20 техніках. Наприклад, "мережання" (тобто вишивання по тканині з висмикнутими нитками) – це техніка, на основі якої робиться більше тридцяти окремих швів – мережок. Орнаментальне багатство, яке наносилося на одяг, захищало людину, сприяло її комфортному енергетичному стану, служило сигнальною функцією (оповідаючи про сімейний, соціальний статус), і лише в останню чергу було декором. Кожен візерунок, кожен колір в народній вишивці несе свій сенс. Жінки вишивали для найближчих: мами – дітям і чоловікові, дівчата – коханим. Нитка і голка – це інструменти, за допомогою яких можливо запрограмувати тканину на добро. І почали це робити давним-давно, є відбитки тканин на судинах Трипільської культури.

 

Чоловічі сорочки. Гуцульський, буковинський та вінницький варіанти весільних та святкових шат.
Фото 7. Чоловічі сорочки. Гуцульський, буковинський та вінницький варіанти весільних та святкових шат.

 

- Зараз багато хто звертається і запитують: як вишивати обереги? – каже Мельничук. - Звичайно, сорочка – це важливо. Сорочка – це свято. Як її можна носити на війні? Ми радимо: шийте, як і раніше це робили жінки, хусточки. Серед вишитих мотивів на них були деревця, зірки, хрестоподібні елементи. Головне – робити це з гарним настроєм, з молитвою. Є безліч історій, поі'язаних з Другою світовою війною,  – хлопці брали з собою рушники і хусточки і поверталися живими звідти, де гинули їхні побратими.
 У багатьох місцевостях на весілля хлопці раніше надягали дві сорочки. Звідси "своя сорочка ближче до тіла" – адже під тією, що вишила кохана, була ще одна, вишита мамою, родова. Деякі регіони використовували весільний одяг тричі – на весілля, через тиждень після весілля до церкви і на смертному одрі, щоб і на тому світі ці душі могли пізнати один одного.
Перша сорочка шилася дитині на три роки – з крижма (полотно, що складається з безлічі хрестиків). Саме полотно вже було оберегом. На ньому матір наносила прості символи – восьмикутні зірки, що символізують Бога, Сонце, зорю, вісім сторін світу, вісім архангелів і... предків у четвертому коліні – чотирьох прадідів і чотирьох прабабок (по променю зірки на кожного предка). Далі – дівоча і юнацька одяг, більш наповнена елементами, складніше. Дівчата нашивали ромби (жіноче начало), поділені косим хрестом (символ Місяця) на чотири частини – виходив символ родючості, який зображений ще на трипільських ритуальних фігурках. А ще – квіти. Чоловікам шили в основному геометричні орнаменти – прямі хрести, солярні знаки, зірки та ін. Заміжні жінки не носили на сорочках квіти – це тільки для дівчат, а нашивали собі плоди, ягоди – калини, горобини і так далі, які означали дітей. А ось листя дуба були універсальним символом для обох статей і символізували міцність духу.
Чим старшою ставала людина, тим скромнішою була вишивка, все менше червоного (в пост червоний теж не вітався) – все більше синього, чорного і білого. А деякі жінки і зовсім надягали білі сорочки з чорним орнаментом, символічно зображуючи буття й небуття, життя і смерть.

 

Такі різні техніки. Від найдавніших до більш сучасних – і в кожного роду свої.
Фото 8. Такі різні техніки. Від найдавніших до більш сучасних – і в кожного роду свої.

 

Основних кольорів народної вишивки п'ять: білий, червоний, чорний, синій і жовтий. Розшифровка у кожному регіоні була своєю. Поліщуки не любили чорний, вважали його кольором смерті. А подоляни, навпаки, шили чорним по білому, що символізувало землю і багатство. Кольори мають безліч значень. Ось деякі з них. Білий – символ Світу, чистоти, символ Творця, колір сили. Червоне – то любов, кров, енергія, вогонь. Синій – вода, а жовтий – Сонце.
А ось вишивка хрестиком, яку фахівці називають "брокаровской", не має нічого спільного з давньою українською традицією – вона прийшла до нас з Європи в другій половині XIX століття. Троянди на сорочках з'явилися приблизно в той же час, коли вишивка збереглася лише як традиція і стала скоріше декоративною, ніж сакральної – до цього вона суворо табуювалася і ніхто не шив "чужі візерунки".
- У музей приїхала майстриня з Житомирщини, показувала трояндочки, "брокар", на синтетичній панамі. І похвалилася, мовляв, рушник XVI століття. Показує – а там все ті ж троянди, які з'явилися в XIX столітті. У неї запитали: а звідки ви знаєте, що він XVI століття? Вона відповідає: так це прабабусі, дивіться, я народилася в ХХ столітті, мама в XIX, баба в XVIII, а прабаба – в XVI... – сміється Мельничук, однак тут же пояснює, що вишивка хрестиком з'явилася вчасно: – "Брокар" підготував нас до появи комп'ютерів. Хрестик ділить поле на квадратики, а колір – на нулики і одинички. Так що, по суті, це... комп'ютерний код. Який, до того ж, збігся з появою перших примітивних обчислювальних пристроїв.
Є й воістину містичні історії. Юрій Олексійович розгортає велику і вкрай складне полотно, біле на білому.
- Це Наталя Бабіна, "Софія". Присвячено Софії Київської як образу праматері. У 1970-і роки Наталя була на екскурсії в Софії і відчула, що праматір спить. А вже в 2000-х їй приснився сон: немов йде в соборі, а він просторий і білий, і екскурсію веде ангел-охоронець. Навколо, біля стін, – каталоги. "Це долі?" – запитала вона у ангела. "Так", – відповів той. "Можна побачити?" – "Ні, людям заборонено". – "А відчути?" – "Так". І вона підняла голову і побачила світле небо в білих і срібних візерунках. Прокинулася – і вирішила вишити, щоб допомогти пробудженню Софії".


За матеріалами: http://ukr.segodnya.ua/

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Вірші про українську вишиванку та вишиті рушники

Вірші про українську вишиванку, вірші про  вишивані рушники, вірші для дітейВірші про українську вишиванку та вишиті рушники:  "Вишиванка" (Вадим Крищенко), "На моєму рушничку" (Г. Мовчан), "Вишивальниці" (Василь Симоненко), "Вишиванка" (Яна Яковенко), "Мама своїй донечці" (Яна Яковенко), "Народний одяг" (Леся Храплива-Щур), "Ви б бачили узори" (Валентина ткаченко), "Вишивка" (Наталя Любиченко), "Вишиванка" (Варвара Гринько).​

 

 

Усе про вишивку та вишивання: історія, традиції, техніка виконання, схеми, майстер-класи

Усе про вишивку та вишивання - історія, традиції, техніка виконання, схеми, майстер-класиВишивання - це є невід’ємна складова декоративно-прикладного мистецтва, одна із конструктивних ланок української національної духовності, морально-етичної та матеріальної культури. У цьому розділі збираємо усю найцікавішу інформацію про українську вишивку та вишивання.

 


Останні коментарі до сторінки
«До Дня вишиванки: секрети української вишивки»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар