Галина Римар. «Легенда про писанки» (читати та слухати, відео)

На відео: Галина Римар. "Легенда про писанки" (читає авторка).

Галина Римар

ЛЕГЕНДА ПРО ПИСАНКИ

В однієї Матінки народився Пресвітлий Син. Коли підріс та зміцнів, вирушив нести людям Слово Чисте Любові й Злагоди.

Не сподобалося це владі. І почала вона наговорювати на Доброго й Чесного Чоловіка, аби люди самі стратили Сина Світла.
 
Повірили люди обману... Вбили сповнену любові до них душу.

Як тужила Матінка, бо народила й виховала Сина для їхнього Добра...

Щоб утішити Матусю, злетілися до неї тисячі тисяч пташечок, які добре знають серце людини. 

Побачив це Бог Сонце. Обернув своє лице до птиць-улюблениць і мовив:

- А летіть-но, діти Світла, до люду й занесіть їм по одному яєчку.

Полетіли пташечки. А за ними - Великий Біль Матері рясним Дощем. 

Від сліз Матері зродилися три барвисті Веселочки та й розфарбували шкаралупки.

Як не стало Сина Світла, то з Вічної Темряви вирвався зміїще і став залякувати та приманювати обманом людей - робити їх серця злими, байдужими, черствими.

Вже й до дитячих сердечок підкрадається...

Аж тут пташечки кожному, а найперше ж малим діточкам, розписані яєчка в руки дають.

Дивляться люди на красу - і робляться добрими й захищеними.

Змій безсилів, слабшав і, переможений Світлом, зник.

А Світло воскресило Свого Сина. І Він — серед нас.

Відтоді люди весною розписують яєчка, аби не піддаватися обману та спокусам.
(Січень 2021)

Легенда люб'язно надіслана авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Дивіться також на нашому сайті:​

Хто любить життя, природу планети, світ дітей, свою рідну земленьку, мовоньку предків, відчуває в собі Живий Дух Волі і Незрушність у прагненні робити світ кращим, кожну мить наповнює Ділом - у нас з Вами багато спільного ) Тож не впадаймо в паніку, не розчаровуймось від негараздів, а якщо трішки втомлюємося - швидко відновлюймося й ростімо, адже можливості людини - без меж!! Вітаю, друзі, і рада бачити Вас у своїй Маленькій Творчій Майстерні вчителя початкових класів, української мови та літератури й зарубіжної літератури. Щиро - Галина Федорівна Римар.

Читаючи чудові твори Галини Римар, ми бачимо, що авторка добре знає світ дитячих фантазій, любить дітей, знайома з дитячими мріями. Злет душі пані Галини знайшов своє місце у її творчості, оповіданнях, казках, поезії, музиці, натхненній співпраці з талановитими людьми.

 

 

Читайте також на "Малій Сторінці":

 

Літературні (авторські) легенди

Читаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян та інші.

 

Великодні легенди

Читайте легенди: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки", "Писанка-країна", "Стара пальма", Оповідання про писанки"(давнє повір'я), "Благорозсудливий розбійник", "Білий ромен".

 

 

 

Міфи та легенди

Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

 

Народні притчі

Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.