Галина Римар
МАЛЯТОЧКАМ УКРАЇНИ НА ЩАСТЯ
Нові̀ маю віршенята,
долучайтеся, малята!
Можете намалювати
щось і рідним показати.
Кроленятка люблять їсти
морквочку, овес, травичку.
В саду яблучка, грушкѝ
люблять наші їжачки.
Кошеняточко — сметану.
А Василько — кашу манну.
Проживає в домі КІТ.
А у морі — справжній КИТ.
У землі хатинку має,
довгі нори розриває
і не КІТ, і не КИТ,
а маленький чорний КРІТ.
Качка каченятам кряче:
"Ках-ках-ках, куди, качата?"
Киця киці каже: — Няв!
Хто б це рибки нам піймав?
Диво, диво, дивина!
Народилось цуценя.
На голівочці й на лапках
пребіленькі милі цятки.
Віничка зв'язав дідусь.
Я на віничка дивлюсь.
Чи він вміє підмітати?
Та й несу його до хати.
А він справді неледачий:
чисто в кухні і в кімнаті!
А зозулька у ліску
завела: "Ку-ку, ку-ку!"
По пісочку лізе РАК,
рибок хвалить:
— Так, так, так!
Тут на мілині тепленько,
грійтеся й ростіть швиденько!
Літечко весні казало:
— Я городи всі прибрало
в зелень, квіти. Он плоди.
Достигає все, диви!
Нам дідусенько казав:
— Бог життя на добре дав.
Кожен світові дає,
що у його серці є.
Хто від когось відбирає —
того тяжко Бог карає!
Вірша люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки"..
Читайте також на "Малій Сторінці":