Уночі, над білим ранком,
Як звичайно рибки в дзбанку
Плавали собі по кругу,
Сіру відганяли тугу.
За широкою рікою,
Що сплітається косою
З потічками звідусюди.
Раптом ніч на повні груди
Як вдихнула,
Дзбан стиснувся,
Видовжився, перегнувся,
Уявив себе водою.
І, притупнувши ногою,
Розпочав пересування.
У своєму намаганні
Плутав, де перед, де зад,
Ніби йшов, та все невлад.
Без знання хоч трохи карт
У дорогу йти не варт.
* * *
Талісман
Дві жабки бредуть через брід аж до Бреста.
О восьмій концерт, будуть грати в оркестрі.
Ще трохи — й заплачуть,
Бо геть не встигають,
А там нині Едварда Ґріґа заграють.
«Пер Ґюнта»! О, ні, вони мають там бути -
Ґріґ - їхній натхненник. Невже їм забути,
Що він шанував свою жабку із глини
І перед концертом, в останню хвилину
Виймав, щоб потерти й погладити спинку...
Не можна спізнитись ні на хвилинку!
* * *
Гечі-печі
Буває, під вечір,
Я п’ю гечі-печі*,
Як чую прогнози
Про перші морози.
Й тягну з табуретки
Найгрубші шкарпетки.
Хоча перед тим
Переважно питаю,
Чи всі вже у хаті.
Мо’, кіт на загаті?
Хто гавкає з двору?
Та чи Миколай
До нас прийде вже скоро?
*- Гечі-печі - стара галицька назва шипшинового чаю.
* * *
Сон у лапку
Бадьорився за вікном
День, легенький на підйом.
Мартусь, кіт, розлігшись спав,
Хоч і мав чимало справ.
Ніжився у сні думками
Та смачними відчуттями.
Уявляв себе з Сашком.
Мур-амурно ткав хвостом,
Чув тепло хлопчачих рук.
Лапки гнув, немов павук,
А коли розплющив очі,
Виявив — думки пророчі.
Сашко тихо усміхався
І погойдував, як завжди.
П’ять годин Сашка в садку
Сон, як мишку, проковтнув.
* * *
Галерея
Галерея неба відчинилась. Що сьогодні?
Капелюхи хмар
На усенький смак стоять на вибір,
Тільки це не ходовий товар.
Пір'ясті та купчасті, хвостаті,
Шаруваті, з головами й без,
Дощові, худенькі та пузаті,
Майже від землі аж до небес.
Задивляйся, приміряй, що хочеш,
Стань під капелюхи ці та мрій.
Відкривай на повний обшир очі.
Бодай трішки в їх світах постій.
* * *
Дівчинці з великим серцем
Дівчинці з великим серцем
Та й наснилося уперше,
Що над містом, над вечірнім,
Разом з місяцем міжзірним
Пролітає і вона.
Серце місяця хлюпоче,
Осяйнути світ цей хоче,
Усміхнути кожну цятку,
Кожну дівчинку й хлоп’ятко,
Кожну пташечку й хмаринку,
Кожну квіточку й краплинку,
Кожну гілку, що втомилась
Чи хоч трішки зажурилась.
Дівчинка летить уперше
І всіх гріє своїм серцем.
* * *
Веснянки
Глядачі та слухачі
Прийдуть нині уночі
Слухати веснянки
Солов’їв над ранком.
Почали сьогодні
Співи великодні,
Довго не співали,
На курорт літали.
Самі ж бо маленькі,
Голоси тоненькі.
А які рідненькі!
Завмира серденько.
* * *
Квіточка
У південній, у півкулі
Затягнула нічка люлі,
А в сузір’ї Павича
Грати стали у квача
Зорі із його хвоста.
Блискало їх біля ста.
Бавились настільки швидко,
Що дрібнесенькі лелітки
Сипались на землю.
Й квіти
Починали скрізь світити.
Наче кликали погратись
І метеликів пузатих,
І їх дітлахів смішненьких,
Що розлазились від неньки.
А одне крокодилятко,
В темних смужечках і складках,
Підпливло до квітконіжки.
Затиснуло в лапці трішки
І сказало чітко й ясно:
— Ти прекрасна, ти прекрасна!
* * *
Карильйон
З голим горлом дзвонарі,
Горобці котинги,
До вечірньої зорі
Мовчать, аби дзвінко
Дзвонами всіх голосів
Одним карильйоном
На увесь бразильський ліс
Заспівати хором.
Прийшли б котики, от-от,
На концерт охоче,
Тільки ті співці висот
Глядачів не хочуть.
* * *
Екодук
Рівнесенько, хвіст у хвіст,
Лосі йдуть на екоміст,
Що з деревами й кущами,
Диво-травами, лугами.
Скрізь лунає ніжок стук —
Переходять екодук.
А здаля, за вітром ніс,
Мчить лисичка-журналіст.
* * *
Зустріч з бегемотом
Котик ходив вздовж болота.
І раптом зустрів бегемота.
- І де це ти тут та й узявся,
Якби хтось сказав, я б сміявся.
Що робиш один і в баюрі
В такій безволосяній шкурі?
- А я, - бегемот засміявся, -
Сюди телепортувався.
Я дуже сучасний хлопчисько,
Усе хочу бачити зблизька,
Та завжди найкраще удома,
Бувай, завтра буде розмова,
Зустрінемось десь в інтернеті
На нашій прекрасній планеті.
* * *
Чоловік у плащі
Йде собі по дощі
Чоловік у плащі.
І без парасолі.
Увесь мокрий - на хлющ.
А від нього угущ
Летять крапельки -
Гострі доволі.
А він йде та співа.
Що́ йому мокрота
І ці дні непогодні?!
Йде собі по дощі
Чоловік у плащі -
Має свято на серці сьогодні.
Поезії надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.
Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава (Галка Мир). Збірка дитячих поезій "Мандригорщик" »:
Сергій Кириченко, 2019-04-27 00:33:39,# Вдячний Галині Мирославі,за віршовані казки з цікавим повчальним змістом,ілюстровані Олесею, дуже сподобались!❤????????
Галина, 2019-04-27 00:45:31,# Сердечно дякую Вам, Сергію. Дуже приємно!!!
Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.
Вдячний Галині Мирославі,за віршовані казки з цікавим повчальним змістом,ілюстровані Олесею, дуже сподобались!❤????????
Сердечно дякую Вам, Сергію. Дуже приємно!!!