Галина Мирослава. "Леслав" (оповідка про поета зі Львова Лєшека Електоровича)

 

 

На відео: Leszek Elektorowicz - "Ikona" (Polska Poezja) 

 

 

Галина Мирослава

Леслав

Польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі Лєшек Електорович (псевдонім за прізвищем матері, насправді Леслав Вітещак) народився 29 травня 1924 року у Львові (2019-го року він відійшов у засвіти в Кракові).

Лєшек з дитинства товаришував з відомим польським поетом, однолітком, Збіґнєвом Гербертом, про якого писав: "Великий поет і велика людина".

Під час Другої світової війни "годував вошей" у створеному німцями Львівському бактеріологічному інституті під керівництвом професора Львівського університету Рудольфа Вайгля, який розробляв вакцину проти висипного тифу, що спрощувало хоч трохи життя, адже за роботу годувальники отримували кошти й посвідчення інституту, яке страхувало від вивезення до Німеччини на примусові роботи. Одночасно здобував освіту в підпіллі. Згодом служив у польській армії. Закінчив англійську філологію Ягеллонського університету. У 1947 році дебютував у “Літературному журналі”.

Про нього згадують як про людину правдиву, шляхетну. Відомо, що у 1950-1956 роках Електорович відмовлявся від публікацій на знак протесту проти соціалістичного реалізму, на життя заробляв працею в Ягеллонській бібліотеці й у польському видавництві музики коректором, а в 1956-1957 роках працював вчителем англійської мови в ліцеї. Відверта критика коштувала йому посади в “Życie Literackie”,  а підпис під листом на захист робітників після страйків у Радомі в 1976 році призвів до звільнення з посади літературного керівника краківського театру “Баґатела”.

 

 

Леслав Електорович — один зі співзасновників і редактор літературного щомісячника "Pismo" (1980-1983). Певний час його твори були заборонені. Він читав лекції з польської поезії в американських університетах. Входив до правління Католицького клубу інтелігенції. Був членом комітету з реставрації пам’яток історії Кракова.

Леслав Електорович написав і видав кілька збірок оповідань, повістей, перекладів, чимало збірок власної поезії, зокрема: "Świat niestworzony" (1957), "Kontury" (1962), "Całe kłamstwo świata" (1983), "Czasy i chwile" (1998), "Juwenilia i senilia" (2013), "Rąbek Królestwa" (2016), "Ścieżka do Królestwa" (2019). Мав багато публікацій у пресі в польських і закордонних виданнях. Отримав чимало нагород від міністра культури й  міста Кракова.  У 2009 році його нагородили золотою медаллю "Gloria Artis".

З-поміж віршів поета на болючу тематику мою увагу привернув твір про Смоленськ, який пронизав наскрізь.

 

 

 

Важко читати ці рядки, знаючи про війну на сході України, про незнайдені останки убитих і закатованих. Маю і свій неспокій — хоч ніколи не бачила одного з братів мого батька, мені болить, що ніхто з родини так і не довідався, де упокоїлось його тіло, забране "визволителями" в часи боротьби за незалежну Україну. 

 

 

Світ таки треба робити кращим, світлішим, добрішим, яснішим, долаючи опір тих, хто тягне його в провалля.

 

 

 

 

На відео: Leszek Elektorowicz - "Urodziłem się na biegunie nocy..."​ (Polska Poezja).

Матеріали надіслані авторкою спеціально для читачів " Малої Сторінки".

 

 

Читайте також на "Малій Сторінці":

"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

 

     

     Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті: