Галина Мирослава. "Леслав" (оповідка про поета зі Львова Лєшека Електоровича)


На відео: Leszek Elektorowicz - "Ikona" (Polska Poezja) 

 

 

Галина Мирослава

Леслав


Оповідка Галини Мирослави. Leszek Elektorowicz. Лєшек Електорович - польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі Польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі Лєшек Електорович (псевдонім за прізвищем матері, насправді Леслав Вітещак) народився 29 травня 1924 року у Львові (2019-го року він відійшов у засвіти в Кракові).

Лєшек з дитинства товаришував з відомим польським поетом, однолітком, Збіґнєвом Гербертом, про якого писав: "Великий поет і велика людина".

Під час Другої світової війни "годував вошей" у створеному німцями Львівському бактеріологічному інституті під керівництвом професора Львівського університету Рудольфа Вайгля, який розробляв вакцину проти висипного тифу, що спрощувало хоч трохи життя, адже за роботу годувальники отримували кошти й посвідчення інституту, яке страхувало від вивезення до Німеччини на примусові роботи. Одночасно здобував освіту в підпіллі. Згодом служив у польській армії. Закінчив англійську філологію Ягеллонського університету. У 1947 році дебютував у “Літературному журналі”.

Про нього згадують як про людину правдиву, шляхетну. Відомо, що у 1950-1956 роках Електорович відмовлявся від публікацій на знак протесту проти соціалістичного реалізму, на життя заробляв працею в Ягеллонській бібліотеці й у польському видавництві музики коректором, а в 1956-1957 роках працював вчителем англійської мови в ліцеї. Відверта критика коштувала йому посади в “Życie Literackie”,  а підпис під листом на захист робітників після страйків у Радомі в 1976 році призвів до звільнення з посади літературного керівника краківського театру “Баґатела”.

 

Оповідка Галини Мирослави. Leszek Elektorowicz. Лєшек Електорович - польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі

 

Леслав Електорович — один зі співзасновників і редактор літературного щомісячника "Pismo" (1980-1983). Певний час його твори були заборонені. Він читав лекції з польської поезії в американських університетах. Входив до правління Католицького клубу інтелігенції. Був членом комітету з реставрації пам’яток історії Кракова.

Леслав Електорович написав і видав кілька збірок оповідань, повістей, перекладів, чимало збірок власної поезії, зокрема: "Świat niestworzony" (1957), "Kontury" (1962), "Całe kłamstwo świata" (1983), "Czasy i chwile" (1998), "Juwenilia i senilia" (2013), "Rąbek Królestwa" (2016), "Ścieżka do Królestwa" (2019). Мав багато публікацій у пресі в польських і закордонних виданнях. Отримав чимало нагород від міністра культури й  міста Кракова.  У 2009 році його нагородили золотою медаллю "Gloria Artis".

З-поміж віршів поета на болючу тематику мою увагу привернув твір про Смоленськ, який пронизав наскрізь.

 

 

Smoleńskie pole

szczątki ciał w błocie
ludzkie szczątki tam leżą
czyje są - nie dociec
zostawili je, gorsi od zwierząt.
Gdyby to pole przemówić umiało -
lecz słowo płatkiem ciała się stało

te strzępki nieme
swym widokiem krzyczą
ich dusze nad ziemią
żegnane żałobną goryczą
ach, żeby przemówiły
poprzez mgłę wskazały
miejsca knowań zawiłe
wiarołomne zamiary
i w końcu - postać
z której oderwanym
        i nie pogrzebanym
dano im tu zostać.

Cień Krzyża odległy
dobre dusze go strzegły
w ojczystej przestrzeni
Zdany na wygnanie
czy w smoleńskiej ziemi
z ciał martwych wstanie?

 


 

 

Смоленське поле

залишки тіл у болоті
людські останки вшмат
не упізнати плоті -
гірший за звіра кат 
Якщо б говорити це поле почало
то слово пелюсткою тіла би стало

мовчать ці останки
їх вигляд рве криком
їх душі щоранку
співають так гірко
аби хоч відкрили
крізь млу крізь тумани
заплутані схеми
диявольські плани
щоб врешт - достеменно
вернутись домів
        бо непогребенні
на  цій чужині 

тінь Хреста предовгу 
вберігали  добрі  
вдома душі рвяно
Зданий у вигна́ння

чи в Смоленську дальнім
з мертвих тіл він стане?

(переклад Галини Мирослави)

 

 


Важко читати ці рядки, знаючи про війну на сході України, про незнайдені останки убитих і закатованих. Маю і свій неспокій — хоч ніколи не бачила одного з братів мого батька, мені болить, що ніхто з родини так і не довідався, де упокоїлось його тіло, забране "визволителями" в часи боротьби за незалежну Україну. 

 

Оповідка Галини Мирослави. Leszek Elektorowicz. Лєшек Електорович - польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі

 

Світ таки треба робити кращим, світлішим, добрішим, яснішим, долаючи опір тих, хто тягне його в провалля.

 

 

***

Tylko abym ciebie
nauczył się słuchać
głosie najcichszy
tylko abym ciebie
umiał wyhodować
ziarnko najdrobniejsze
tylko ciebie dojrzeć
cieniu najwątlejszy
tylko ciebie rozdmuchać
iskierko
w popiele najgęstszym
Mówiłbym językami
zbierał plon obfity
obcował z duchami
i żyłbym
w jasności

 

 

 

 

***

Тільки аби тебе
навчився слухати
голосе мій найтихіший
тільки аби тебе
міг виплекати
зернятко найдрібніше
тільки б ти дозрів
відтіночку найсвітліший
тільки б тебе роздмухати
іскро
у попелі найгустішому
Мовами розмовляв би
збирав би рясний врожай
з духами спілкувався
і  в ясності
жив би 

(Переспів Галини Мирослави)

 

 

На відео: Leszek Elektorowicz - "Urodziłem się na biegunie nocy..." (Polska Poezja).

Матеріали надіслані авторкою спеціально для читачів " Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Leonid Hrytsai, The Blind Minstrel. Oil, 1967"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

 

Галина Мирослава. Дорослі поезії. "...єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, - безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..." (Галина Мирослава)

 

 

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. "Леслав" (оповідка про поета зі Львова Лєшека Електоровича)»:
Микола , 2020-06-01 11:41:33, #
Марія , 2020-06-01 14:26:04, #
Людмила , 2020-06-01 19:10:53, #
Галина Мирослава , 2020-06-02 01:00:57, #
Віра , 2020-06-03 09:53:14, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 5     + Додати коментар
Топ-теми