|
Віра Юрчишин
МАЕСТРО НЕБА
Уклін пілоту-асу,
Маестро неба з позивним «Привид Києва»!!!
Чорнезні хмари... Оборона міста...
Як чути, "Привиде, як чути?...
Та пруть на мене на таран нечисті.
Господарем зустрів — вогнем окуті!
Літають "коршуны", як в себе вдома.
Вже є - четвертий, п'ятий, шостий...
Тримаймо, хлопці небо в обороні!
Непрошених приймемо гОстей...
Завдав над Києвом немало грому.
Бажали музики... Дістаньте від Маестро!
Вітчизни не дамо — нізАщо та нікому!
Ми проводжаєм, як належиться з оркестром...
А, він не знає втоми, ні спочину...
В загрозі рідне небо... Як покине?!
То ворог проти нього. Вітри назустріч...
Полює Привид на московських устриць!
І день за днем — січе рубає, крила...
Маестро неба, де береш Ти сили?...
Вже 18-Й послав, простіть до біса...
За другого пілота в нього димова завіса...
Жартує — погода з чотирьох дув'яток*...
Орлів двоглавих відішлем навіки спати!
Над Києвом безстрашний, він такий...
Маестро неба, ти уцілій, будь ласка, уцілій!!!
І небокраю сивина, й неспокій неба
Зовуть його в жорстокий бій...
Жартує «Привид»: — Піднятись треба
Серед ключа лелек — я, хлопці, свій...
От тільки мушу «коршунів» прибрати.
Не підведи, новенький «F-16», не підведи!
Приціл і вистріл точний... Є — тридцятий!
Від мене, гнидо, милувань не жди!
Не знаємо в обличчя та ім'я, Героя.
Та серце, «Привиде», твоє — то дух Землі...
Нехай Господь завжди благословляє —
Твій кожний виліт... Маестро неба, уцілій!!!
* Чотири дев’ятки – хороша погода (вислів між льотчиками).
* * *
УКЛІН ЗАХИСНИКАМ!
Я люблю, тебе — дуже, дуже,
Мій Герою, не з книги, а з дня.
Знов сирена неспокій рушить.
Та тривога за тебе, бійця!
Ми не бачились. У вічі не знаю.
Ти ж вірніший за зорі вночі.
День і ніч з тобою минає,
Всі за тебе мої молитвИ...
Я люблю тебе, Непереможний!
Уцілій лиш у битві за край!
Хай минає куля ворожа!
Я чекаю й люблю — пам'ятай...
ГОСПОДИ, БЕРЕЖИ НАШИХ ВОЇНІВ!
* * *
ПРОКИНЬСЯ, СВІТЕ!
Прокинься, світе, бо може бути запізно!
Це не є тільки наша війна!
Усе довкілля стане, мов залізо.
Поволі, задихаючись, умре Земля!
(03.03.2022)
* * *
ЗБЕРЕЖИ, БОЖЕ, УКРАЇНУ!
Відчутно, Боже, ясне з неба —
Твоє старання, Отче наш!
У милосерді твОїм є потреба
Не покидай в пекельний час.
Не залишай без даху, просим
Нужденного, де б він не був.
Не дай текти соленим росам
По лицях діточОк й батьків...
Не дай уцІлити в сестру і брата
На фронті рідні, там нема чужих.
Хай кривдник понесе заплату
То він посіяв смертю — смертний гріх.
Прости, коли біда тебе взиваєм
Й волаєм душами усі — прийди...
Розп'ята Україна у вогні палає,
Спаси Вітчизну, Боже, сохрани...
АМІНЬ.
* * *
ЦЕ НАША ЗЕМЛЯ!
Це наша Земля!
Чи чуєш, сволото?
Це наша Весна —
З квітів, крові і плоті...
І нас не злякати,
Ординська навало,
І нас не зламати —
Пліч-о-пліч ми стали!!!
Душити ми будем,
Вбивати за волю!
"Помилуй" не буде —
НізАщо й нікому!
Тобі, сарана,
Не втямити й досі,
Що ЛЮД УКРАЇНСЬКИЙ
У силах, у змозі
За рідну сорочку
Повстати єдино,
Аби збувалась
суверенна УКРАЇНА!
* * *
ТРИМАТИ МЕЧ!
І не спокійні — море, небо та земля...
Сльозами — хвилі, хмари і крива́ві трави.
В серцях скресає вірою весна.
Бо виглядаєм перемогу із заграви...
Вона прийде, як сонця безперечний схід,
Як ключ лелечий ранньою весною...
Тримаєм спокій, та душа у кожного болить
За мужніх хлопців, хто пожертвував собою...
Отцю небесний — сил, будь ласка, дай —
Тримати меч, щоб зло з корінням витинати!
Нехай не плаче споконвіку мирний край...
До ніг вклоняємося кожному солдату...
* * *
МАТИ...
Ой сиво, не видно із-за диму гіркого...
Вертається Мати до свОго порогу.
Немає вже дому, одні лиш руїни...
Аби ти, вороже, навіки та згинув!
Ой тихо ... Як тихо заплакала Мати...
В рукав немовля, вже час годувати.
Закутане в ковдру, дивилось у небо
Так ніби питало, чому Мамо темно?...
Горнула до себе та щиро молилась...
Господь дарував їм а́нгельські крила.
Тулила до серця та пісню. співала,
Рідненького сина на війні утішала...
Ой, сиво, тужливо від диму поли́ном...
Та Мати з дитям — то і є УКРАЇНА!
Нескорена й сильна із духу та волі!
Ніколи й нікому не зламать її долі!!!
* * *
ЖИВИ, УКРАЇНО, БУДЬ!
Живи, Україно, та будь,
як сонце, що світає для усього світу...
На кулю — кулею зупинимо війну,
щоб в підземеллях не ховались діти...
Борись, Україно, борись,
аби поля пшеницею укриті —
гойдАв невтомно мирний вітер,
Блакитне небо та не знало сивини!
Живи, Вітчизно, попри біль — живи!!!
* * *
ПРОРОЧИТЬ ПЕРЕМОГУ!
А нам ще б день, ще два, ще трішки,
Щоб встояти і дати відсіч гідну...
На зЕмлях наших московита знищим!
Захистимо від окупації вкраїну рідну!
А нам ще б день, ще два, ще трішки,
За волю й правду свище куля...
Не плачте, МАМО, бо з нами сили вищі,
Пророчить перемогу із віків зозуля...
* * *
У БОРОТЬБІ
Туманний світ... Гіркий неспокій
На долю України припадає...
Реве та стогне Дніпр широкий.
Не чути солов'я в веснянім гаю.
Та місяць тне, як остра шабля,
Від зорепаду наче кулі на підмогу.
Сузір'я із пророчих ясних фабул —
Діждеться Україна перемоги!
Туманний світ... Лиха година
На долю українця припадає...
Та кров у нас у боротьбі єдина!
За волю й правду кожна мить світає...
* * *
ТРИВОГА
Тривога... Чути кілька раз на день.
Рюкзак на плечі і виходять люди...
Відбитком на асфальті у печальну тінь.
Лякають з неба гітлерівські юди!
Не втямити антихристам усім,
Що зло поборемо із правди істин...
Окраєць хліба за плечима, вода і бинт,
А у валізі серця то свята Вітчизна!
Відбій... Від цього легше лиш на мить.
Спокійні лиця... Та в душі тривоги .....
Боротись рАзом будем, аби жить,
Щоб Україна розквітала в ПЕРЕМОГУ!!!
* * *
БОРИСЬ, УКРАЇНО, ЖИВИ!
Наші очі у барвах — неба, сонця, трави,
А серця воєдино в відтінках любові і люті!
Ти, вороже пощади — не моли та не жди,
Приготуйся дістати вдячність у груди!!!
Наші душі у фарбах пролитої кривІ —
То вона на курок навздогін натискає...
Боже світло уголос — Україно, борись і живи,
Пам'ятай, що до раю рабів не пускають!
* * *
ПРОСТИ
Скажи ми, Боже, скажи ми серцем,
Як мають повертатися лелеки?...
Війна, як не крути війною зветься,
Побиті вже із глини миру глеки.
Ти просиш кожного — не укради, не вбий...
Та вже обдерли юди, скільки можна?
Безвинні душі — то ж за сонце поляглИ,
За спокій умирав в благаннях кожен.
Прости миролюбивий, Господи прости...
Країну розпинають на хресті твоєму,
Земля в кровІ та чути плач вітрів...
Прийми відкриту сповідь нетаємну.
Як не хотіли б ми та мусимо убити —
Фашистське кодло заради світлого — люби!
У небі голос бузьків вірою сповитий...
Прости нас, Боже, всіх за заповідь "Не вбий..."
* * *
З ПЕРЕМОГОЮ ВЕРНИСЬ
— Не дивіться, що малий,
Виросту, ще трохи ....
Тато мудрости навчив.
— Не шкодуй нітрохи —
Бався й вчися, сину мій,
Будь сміливим завжди!
Пам'ятай дорогу в дім,
Та святеньку правду —
Що рідніше над усе,
То твоя Вітчизна!
Кров в тобі нехай тече
По козацьки вільна!
Як не зможу боронИть,
Як прийдеться, сину —
Захисти від кривди світ,
Нашу неньку Україну!
— З Богом, татечку іди, —
Обійняв син батька...
З перемогою вернись живий —
То і буде правда!
* * *
БАЛАДА
Ой, коню мій вірний,
Ой, коню буланий,
Чи знаєш, як серце болить ?...
Рушаймо у далі,
Де милий, коханий —
Мені обійняти б на мить ...
*
Повір — недалеко,
Це все Україна,
Лиш ворогом знищена вщент.
Прикрию від кулі
Тебе у долинах
У нічку темненьку і вдень.
*
Ой, вітре наш брате,
Ой, зливо сестричко —
Тривоги від нас відверніть.
Ой, неба блакиті —
Ви згляньтесь над нами —
Ангельським крилом захистіть
*
Зустріла милого,
Як вперше обнялись
Під громи страшної війни.
І сльози стирали,
Словами прощались:
— Сумую й люблю — назавжди!
*
Ой, вітре мій брате,
Ой, зливо сестричко,
Милого, прошу, не будіть —
Ой, тише рідненька,
Побудь ще хвилину —
Нехай мій коханий поспить...
*
Вертає на Захід,
Без коня́ ступає...
Стежина вклонилася їй.
Зали́шила друга.
Хай кулі минають,
Хай мир принесе на коні!...
(2017 — 2019)
* * *
МИ СЕРЦЕ УКРАЇНИ ЗБЕРЕЖЕМО!
Вже третій день, як свищуть кулі
І плаче неба висота...
Ми не забудем, обіцяємо ніколи,
Хто руку на святе підняв...
Приспів:
Тримайся Києве, тримайся —
Ми серце України збережем!
Терпець бандерівцям урвався,
За Україну москаля уб'єм!!!
Він братом нам не був ніколи.
Згинь юродивий сатана!
Тобі не знати, що то сила волі,
Як душу обпікає мамина сльоза...
Приспів.
Вже третій день, як свищуть кулі
І плаче неба висота...
Ми не забудем, обіцяємо ніколи,
Хто руку на святе підняв...
Приспів:
Тримайся Києве, тримайся —
Ми серце України збережем!
Терпець бандерівцям урвався,
За Україну москаля уб'єм!!!
|
|
Дякую автору, дуже емоційні строки. Душа болить за нашу країну, Слава Україні!!!