Володимир Даник. "А кобзарство – …завжди сучасне!" (інтерв'ю з бандуристом Михайлом Ковалем)


 

На відео: пісні у виконанні  кобзаря Михайла Коваля.

  ​


Володимир Даник

А КОБЗАРСТВО – …ЗАВЖДИ СУЧАСНЕ!         

Кобзарство – це мистецьке явище, що належить не тільки історії... Бо є і сучасне кобзарство! Та можна усе ж сказати і так, що кобзарство – завжди сучасне! Бо його творять талановиті і небайдужі люди. І можливо саме тому настільки талановиті і настільки небайдужі, бо їх творчість переповнена любов’ю до України. 

Отож коли вести мову про кобзарство, то і варто було б звернутися з запитаннями, влаштувати, так би мовити, міні-інтерв’ю з кимось з сучасних кобзарів. Ну, наприклад... з Михайлом Ковалем! Чому саме з ним?! Бо саме кипіння наших мистецьких буднів знову і знову нагадує про цю надзвичайно творчу людину. Зустрічаєш когось з черкаських видавців, а вони і кажуть:
– Чули, чули... дуже хорошу пісню на ваш вірш! У виконанні Михайла Коваля...
Яку саме пісню згадати не можуть, але те, що на мій вірш і що з уст Михайла Коваля – то це абсолютно точно. 
Через деякий час зустрічаю і самого Михайла Коваля. Запитую, а яка ж саме пісня звучала.
Митець відповідає  трохи знічено:
– Вже й не згадаю – яка...
І це не просто – добре... а дуже добре! Чому?! Бо Михайло Коваль створив на вірші автора цих рядків більше двадцяти пісень, з яких я зміг почути лише шість-сім. Отож можливо і прозвучала одна з тих пісень, що я ще не чув, але ще маю шанс почути. Бо на мистецьких заходах письменницької спілки Михайло – завжди бажаний гість.

Отож, мабуть, і цікаво, а що ж скаже на таку животрепетну тему, як кобзарство, не хтось, а саме Михайло Коваль.

 

Володимир Даник. А кобзарство – завжди сучасне. Інтерв'ю з бандуристом Михайлом Ковалем.

 

1. Яка, на Вашу думку, роль сучасного українського кобзарства у духовному розвої України?

Для духовного розвитку України сучасне кобзарство вже зробило багато: за період від кінця 80-х років до наших днів відновило перервану традицію української духовності. Особливо це стосується старосвітського кобзарського цеху, де молоді хлопці виготовляють бандури, кобзи, ліри і виконують традиційний репертуар, пісні часів козаччини, визвольних змагань українців протягом останніх 400 років. Це сприяє усвідомленню українцями своєї ідентичності, своєї сили духу.

 

2. Творчість кого з сучасних українських кобзарів (творчість і виконавська, і композиторська) Вам найбільш імпонує?
 
Щодо творчості сучасних кобзарів, важкувато відповісти однозначно. Виконавці в старосвітській традиції – це, насамперед учні Миколи Будника: Володимир Кушпет, Микола Товкайло, їх уже учні  та послідовники Тарас Компаниченко, Тарас Силенко, Ярослав Крисько та їнші. Щодо композиторської діяльності, то вона чомусь не дуже вітається в кобзарських колах. Але є такі, що насмілюються творити: це Едуард Драч, Тараси Силенко і Компаниченко. Ще сильні кобзарі-віртуози у традиційному виконавстві – Віктор Мішалов та Юліан Китастий із США, Костянтин Черемський із Харкова, Олександр Триус із Ромен – всіх, хто є прикладом для мене, не перелічити.
 


3. Які мистецькі, і зокрема пісенні події, що відбулися за останній час, Вам запам’яталися? Де були Ваші виступи?
 
Я зараз не дуже часто виїжджаю з дому: не дозволяють сімейні обставини, але традиційні зібрання кобзарів намагаюся не пропускати. Це, насамперед Кобзарська Трійця і Кобзарська Покрова в Києві. Щорічне вшанування кобзарів Слобожанщини, яке відбувається в жовтні у Харкові. Фестиваль "Країна мрій" Олега Скрипки теж запрошує кобзарів. Святим для мене є відвідування Канева і Тараса, а також Холодного Яру. 


 
4. З чого починалася Ваша участь у кобзарстві і зокрема композиторська творчість у пісенному жанрі?
 
  Моя кобзарська діяльність у ширшому розумінні почалася з першого місця на Фестивалі козацької пісні "Хортиця - 91" у Запоріжжі. До того були виступи в своєму селі, районі. Щодо композиторської діяльності, то почалася вона з моєї роботи в школі учителем музики. Набридли одні і ті ж "партійні" пісні, то я почав створювати для дітей свої пісні українською мовою, бо пісенники тоді були практично всі московською. Коли став уже членом Спілки кобзарів, то ця діяльність пожвавилася, а коли став керувати сільським хором, то вже змушений був створювати оригінальні пісні.
 


5. Яку роль у Вашому творчому зростанні і у Вашій творчості зіграла народна пісня?
 
Народна пісня для мене завжди була основою для творчості. Усі мої твори пронизані народним мелосом, народною манерою слова і співу. Я себе бачу лише як "оберега" саме української співацької традиції.

 

Великий Хутір Драбівського району на Черкащині

Великий Хутір Драбівського району на Черкащині

На фото: Великий Хутір Драбівського району, що на Черкащині.


 
Ну, що ще можна додати до цього?! Що відповіді на міні-інтерв’ю були для мене особисто вельми інформативними. Михайло Коваль згадує про «...виступи в своєму селі, районі». Отож треба додати, що село – Великий Хутір, а район – Драбівський... Черкащина... Шевченків край!
Ще варто додати, що Михайло Коваль – не тільки кобзар Божою милістю, але і... заслужений працівник культури України. І створює він пісні не тільки на твори українських поетів, але і на вірші власні.

Є люди сміливі у творчості, але надміру скромні у житті. Отож і відповідь на запитання міні-інтерв’ю Михайло Коваль у листі завершив надзвичайно зворушливо:
 – Вибачте, якщо щось не так. Коли щось треба уточнити, пишіть.
Саме так, друже Михайле! І ще не раз і напишемо, і запитаємо. І з нетерпінням будемо чекати Вашої відповіді. Бо кобзарство – тема і хвилююча, і цікава. І для мене, і для Вас, і для дуже-дуже багатьох українських читачів!

 

Володимир ДаникІнтерв'ю з бандуристом Михайлом Ковалем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У книгах автора цих рядків є цикл віршів «Дружні присвяти». Серед віршів циклу і присвята Михайлу Ковалю. А ось ще один вірш цього ж циклу – найсвіжіший і ще не друкований.

 

 

МИХАЙЛУ КОВАЛЮ, КОБЗАРЮ 

Хоч вир проблем притискує завзято,
І ще збагни – що ж буде в далині,
Друже Ковалику, не втомлюйтесь кувати...
Такі співучі, трепетні пісні!

 

Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
​Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.

 

 
 
Музика
 

"Музика - це мова почуттів."  (Ліна Костенко)  

Цікаві статті, музичні новини та відео збиратимемо у цьому розділі нашого сайту.


Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. "А кобзарство – …завжди сучасне!" (інтерв’ю з бандуристом Михайлом Ковалем) »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми