Володимир Даник. Вірші для... «Гранд Коронації»!


 

На відео: онлайн-церемонія нагородження конкурсу "Гранд Коронація" та "Золоті письменники України" – 2021.

 

30 жовтня 2021 року відбулася онлайн-церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Гранд Коронація» і оголошено лауреатів відзнаки «Золоті письменники України».

 

 

Поет Володимир Даник (м.Черкаси) отримав 2 премію Міжнародного літературного конкурсу «Гранд Коронація» за збірку пісень «Вихор» у номінації «Пісенна лірика»


Поет Володимир Даник (м.Черкаси) отримав 2 премію Міжнародного літературного конкурсу «Гранд Коронація» за збірку пісень «Вихор» у номінації «Пісенна лірика»

 

 

 

 

Володимир Даник

ВІРШІ ДЛЯ... “ГРАНД КОРОНАЦІЇ”!

В останній час не раз брав участь у роботі журі літературних конкурсів. І приходиш до висновку, що далеко не завжди найголовнішим є суто літературне уміння того чи іншого автора. Багато важить і натхнення. Хоча і натхненню без певного рівня уміння не обійтися. 

Отож і оцінка літературних творів річ досить суперечлива і умовна. Бо це не стометрівка, де хтось прибігає швидше. І все ж успіх у таким змаганнях при всіх умовностях оцінок є важливим.
У минулому, 2021 році, мої твори були відзначені на конкурсі “Грандкоронація слова”. І це не могло не порадувати. І мова йде про номінацію — твори для дітей (пісенна поезія). А твори, адресовані дітям, можуть бути цікавими і для дорослих.

Тому і хотілося б пробігтися поглядом по віршах, що можуть усе ж стати і піснями. Бо на конкурсі відзначеним був не один вірш, як це здебільшого робиться, а кілька віршів, надісланих на конкурс. А отже кожен з них був по-своєму цікавим. Ну, хоч трохи.

Львів — місто особливе. Був я там лише один раз і враження залишилися досить яскраві. І з часом це пробилось і у поетичні рядки. І вірш, як мені здається, вийшов усе ж досить своєрідним.

 

 

ХУДОЖНИК-ВЕЧІР НАМАЛЮЄ ЛЬВІВ 

А серця стук – проб’ється у пісні!
І золотим промінням – розіллється...
Справжня картина – вірш на полотні!
А щирий вірш – це як велике серце.

Художник-вечір... Марево вогнів.
О, він зуміє – пристрасно, іскристо! –
Так, задля втіхи... – намалює Львів
У стилі ранніх імпресіоністів!

А у натхнення – все ж! – немає меж.
Воно – само! – долає всі кордони.
А у житті – що втратиш, що знайдеш... –
На рушнику і чорним, і червоним!

Співає серце – і коли мовчиш!
Навкруг трамваї – мов крилаті гори...
Травневий Львів і весняний Париж –
Це недалеко, це вже зовсім поруч!

Художник-вечір... Марево вогнів...
О, він зуміє – пристрасно, іскристо! –
Так, задля втіхи... – намалює Львів
У стилі ранніх імпресіоністів!

 

 

 

Evening Lviv. Painting by Victor Soroka

"Evening Lviv". Painting by Victor Soroka.

 

У бібліотеках не тільки можна знайти цікаві і неординарні поетичні збірки. Там і частенько звучать вірші. З уст самих поетів чи людей, залюблених у поезію. І на таких творчих зустрічах  і виникає особлива атмосфера, що потім згадуватиметься через роки і роки.

 

 

БІБЛІОТЕКА НА ЧОРНОВОЛА 

Це справді – ліки… Хоч не аптека!
Лікують душу – коли сумна.
Гуде… вирує бібліотека!
Бо поетична бринить струна…

На пару з кимось, а, може, й соло –
Може, і справді усе ж піти:
Бібліотека на Чорновола…
О, там цікаво бува завжди!

Хоч це для когось таке незвичне –
Мов сяйво сонця, що уночі…
Такі бентежні і поетичні –
І віршотворці, і читачі!

Слова високі – немовби кручі…
Що в них біль серця – у глибині…
А сонце слова бува квітучим
І в дні осінні, і навесні!

На пару з кимось, а, може, й соло –
Може, і справді усе ж піти:
Бібліотека на Чорновола…
О, там цікаво бува завжди!

 

 

 

На відео: поетичні читання у львівській бібліотеці... онлайн...

 


А вірш наступний до певної міри багатовимірний за своїм змістом. Бо тут і мотиви філософські, і неговірка патріотика, і роздуми про щось особисте. І, мабуть, музикантам, якщо у них виникне інтерес до цього вірша, буде нелегко знайти пісенне втілення для нього. А все ж, може, комусь це і удасться!

 

 

ТРИМАТИ НЕБО 

Можна тільки собою жити.
Жити радісно і сумовито.
І це добре усім зрозуміло,
Але ж це… занадто безкрило!

А є такі, що тримають небо –
Хоч це і важко, а таки треба!
На своїх стрімких, ніби птах…
На своїх упертих плечах.

Бо не всім під силу затято –
Не згинатися, а стояти!
Бо не кожному все ж удається,
Аби сонцем було твоє серце!

Небеса, що на плечі – мов брила,
Та стояти... стояти щосили!
Бо таке відчуває не кожний –
На плечах сиві хмари тривожні...

А є такі, що тримають небо –
Хоч це і важко, а таки треба!
На своїх стрімких, ніби птах…
На своїх упертих плечах.

 

 

 

Про Київ?! Уже є немало пісень... І хвилюючих, і прекрасних. Але ж і поети, і музиканти не зупиняються у своїй творчості саме на цю тему. Бо і не втрачають надії: а раптом удасться щось створити — і оригінальне, і цікаве для читачів!

 

 

НА ТРОЛЕЙБУСІ  – ПО СТОЛИЦІ... 

У тролейбусі трохи тісно
І така непроста погода.
Але наше життя – мов пісня...
Де бувають важкенькі ноти!

Роздивіться і усміхніться –
Як в театрі на гарній п’єсі!
На тролейбусі – по столиці!
Навіть краще, ніж... в «Мерседесі».

Ось і добре – ви усміхнулись!
Не кажіть, що, мовляв, халепа. 
Рух навколо... Кипіння вулиць!
Це екскурсія та, що треба.

І знайомі, стрімкі квартали,
І дівоча, квітуча врода...
А водій, що везе у далеч –
Майже в ролі екскурсовода!

Роздивіться і усміхніться –
Як в театрі на гарній п’єсі!
На тролейбусі – по столиці!
Навіть краще, ніж... в «Мерседесі».

 

 


Kyiv. Colorful passage. Painting by Viktor Mykytenko.Київ. Замок Річарда. Картина Віктора Микитенка.

    «Київ. Пасаж». Картина Віктора Микитенка.                «Київ. Замок Річарда». Картина Віктора Микитенка.

 

 

Життя — це творчість... У більшій чи у меншій мірі. Отож і кожному удається — так чи інакше! — при всіх нелегких повторах у житті бути неповторним. Мабуть, і про це теж наступний вірш.

 

 

ХОЧЕТЬСЯ 

Які б не трапились досади,
Які б не випали огуди,
А всім нам хочеться співати
І навіть соловейком бути!

А всім нам хочеться овацій!
А всім нам хочеться новацій...
Але ж це, друзі, вимагає –
Ну, певна річ, тяжкої праці!

Ще сонце визирне над кручі –
Таке веселе і мрійливе...
Бо ми усе ж такі співучі –
Хоча бува і не до співу!

Бува, і настрою немає, 
Бо допіка якась халепа,
Та соловейко серед гаю –
Ще нагадає нам про себе!

А всім нам хочеться овацій!
А всім нам хочеться новацій...
Але ж це, друзі, вимагає –
Ну, певна річ, тяжкої праці!

 


Ось такі поетичні спалахи. Спалахи, що, можливо, з часом переростуть і у щось дзвінке і пісенне. Бо хоч живемо у нелегкі часи, але ж знаходимо і щось квітуче і радісне для пісні.

 

 

На відео: Тріо "Барви". Пісня "Будь мені любов’ю" (слова Володимира Даника, музика Сергія Копилова).

Матеріали люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
Володимир Даник — поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р., 2021 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України. 

Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. Вірші для... «Гранд Коронації»!»:
Наталія , 2022-02-07 18:38:31, #
Наталя Ів. , 2022-02-08 14:46:07, #
Марина , 2022-02-09 18:15:20, #
Ілля , 2022-02-12 19:23:45, #
Татьяна , 2022-02-13 19:55:36, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 7     + Додати коментар
Топ-теми