Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про весну. Березневі котики.

Наталя Карпенко

Березневі котики

З бруньки виліз котик.
Котик, та невже?
Спробуйте на дотик…
Впевнилися вже!

Котик мружить очі,
Виставив живіт.
Березень регоче:
– З бруньки виліз кіт!

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. У верби-вербиченьки

У верби-вербиченьки...

У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна.

Притулилась вербонька до води-водиченьки,
Притулилась вербонька матінки-землі.
Так багато весноньки у верби-вербиченьки,
В неї від народження сили чималі.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про весну.

Зелена вербичка

Зелена вербичка, зелена трава,
Сьогодні у квітня зелені жнива.
Поглянь, як весніє мій рідний куток –
Здійняв рученята зелений листок,
Жовтенькій кульбабі завзята бджола
Вітаннячко тепле своє принесла.
Гуде біля цвіту захеканий джміль:
– Агов! Це для мене, тікайте відсіль!
Квітують галяви, квітують сади,
Ото би хмарину із міхом води.

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Перші квіти.

Перші квіти

Ще довкола сніг лежить,
Та природа вже не спить.
Пробиваються з землі
Перші квіточки малі.

Показав голівку ніжну
Молодесенький підсніжник.
Знову проліска блакитна
Посміхнулася привітно.

Мати-й-мачуха у жменьках
Несе промені жовтенькі.
Тішать очі первоцвіти,
Пахнуть веснонькою квіти.

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Перші квіти. Проліски

Пролісок

Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні
Вгору підійняв.

Сонце привітало
Квіточку ясну,
Щиро обійняло
Зірку весняну.

Ряст свою чуприну
Висунув надвір.
Заховав перину
Крокус і підбіл.

Сон-траві не спиться,
Змив потічок сни.
Сіли на травицю
Промені весни

Свято квітів

Квіти кращу обирали,
Квіти свято влаштували.
На галявині підсніжник
Запалив ліхтарик ніжний.

Небу проліска блакитна
Усміхалася привітно.
З круч і вибалок підбіли
Ясним сонечком горіли.

Цвіт фіалочки ліловий
Сів метеликами в полі.
Ряст чуприною пишався,
Сон в корону пишну вбрався.

Грала променем кульбабка
Жовта-жовта, як курчатко.
У конвалії в намисті
Перли сяяли врочисті.

Визирали із травички
Оченята веронічки.
Барвін-зілля у листочки
Голубі вплітав віночки.

Били в дзвони первоцвіти,
Паленіли горицвіти…
Всі завзято сперечались,
Вихвалялись, хизувались…

Їм весна сказала: «Квіти!
Ви мої найкращі діти!
Всіх красою наділила!
Кожна квітка гарна й мила,

Кожна сонечком зігріта
І дощем цілющим вмита.
Всі значні і особливі,
Ви у мене всі вродливі».

Кульбабки

Луг за ніч причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі.

З сонечком кульбабки схожі,
Такі ніжні і пригожі.
Жовті сонечка-веснянки
Прокидаються щоранку.

Море радості і втіхи
Принесуть кульбабки дітям.
Квіти весноньку вітають,
У дитинство повертають.

Сумна кульбабка

Ви це бачили? Кульбабка
Загубила білу шапку
І стоїть така сумна…
– Ти куди біжиш, весна?

Так чекали ми на тебе!
– Вам журитися не треба,
Я ще поруч, я ще є,
Що квітує – то моє.

Я від хмари потерпала,
В хаті сонечка не мала,
Все робила, що могла,
Й врешті-решт перемогла.

Вкриті листячком зеленим
І черешеньки, і клени…
Подивіться! Навкруги
Гомонять ліси й луги.

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Синьоока веронічка.

Веронічка

Там, де трави землю вкрили,
Де дощі кульбабу вмили,
Розгулялись сині ріки,
Сині ріки вероніки.

Синьооку веронічку
Сонце чмокнуло у щічку.
В її синіх оченятах
Грає усмішка завзята.

Колосяться у травиці
Сині китиці-косиці,
Сині китиці-віночки,
Килимки і килимочки.

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Конвалії.

Конвалії

Конвалії дзвіночки
У льолях і віночках.
А може, це спідниці
Ясної зоряниці?
А може, це корони?
Та ні! Це білі дзвони,
Що грають тілі-тілі
У травня на весіллі.

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Іриси.

Іриси

Розкошують іриси – прощальне вітаннячко травня,
Там зимує веселка і робить ескізи весна.
Кукуріку! Вже літо! Звуть квітку і півником здавна.
Ще квітують іриси. Ще грає прощальна струна.

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Дзвіночки

Дзвіночки

На дзвіночках не віночки,
А корони, як дзвіночки –
І блакитні, і лілові,
І усі такі чудові!

Б’ють у дзвони тихо квіти,
Гомонять про все на світі!
Про сусідів іменитих,
Про комашок працьовитих.

Де дістали блиску зорі,
Чому дощ такий прозорий.
Звідки вітер прилітає,
Коли пташечка дрімає.

Хто фарбує квітам лиця,
Як з’являється росиця…
І про сонечко привітне,
Що у небі синім квітне.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Льон

Льон

Квіти льону сині, сині
Стережуть поля в долині.
Охоронці синьоокі
Тонконогі і високі.

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Фіалки

Фіалки

Що за квіточки яскраві
Підвелися на галяві
На тонесеньких стеблинках
В фіолетових хустинках?

Це фіалочки тендітні
Увінчали луки в квітні.
Не губи живої вроди,
Не завдай природі шкоди!

Наталя Карпенко. Вірші про весну. Вірші про квіти. Вірші про рослини. Вірші про кольори.

Медунка

Квіти медунки – духмяні і гарні,
Тільки дзвіночки на ній різнобарвні.
Різні за віком в медунки всі квіти,
Ходять в новому щодня її діти.
Милі малята – в рожевих сорочках,
Юні дівчата – в бузкових віночках,
Пані вбираються в сині спідниці. –
Ось чому різні красуні-сестриці!

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Дивина

Дивина

Дивина густоквіткова
В’є вінки нові й чудові
Круг величної голівки
Аж до самої верхівки.
Височіють жовті квіти –
Свіжим медом пахне літо.

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Незабутки

Незабудки

Блакитні незабудки
Розквітли навесні,
Ніколи не забуду
Ці погляди ясні.

В них небо заблудилось
І річечка стрімка.
Водою квіти вмились
З блакитного струмка.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Живокіст

Живокіст

Живописний живокіст
На луці до метра зріс.
В нього листя та стеблина
Шерехаті, як щетина.
Квіти темно-пурпурові,
Фіолетові й лілові.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Звіробій

Звіробій

Зіллячком божим зовуть звіробій,
Він стільки силоньки має!
З жовтих верхівок цілющий настій
Аж сто недуг виганяє.

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Космея, Явдошка, розтріпана пані

Космея, Явдошка, розтріпана пані…

Космея, Явдошка, розтріпана пані…
І як цю красунечку тільки не звуть.
А може це зорі на аероплані
Спустилися з неба на землю… Й цвітуть!

Такі вони милі, такі вони рідні,
Я знаю з дитинства цих любих сестриць.
Вони непримхливі й водночас тендітні,
І дуже вже схожі усі до зірниць.

Тому-то космеєю звуться ці квіти,
Що зорі п’ють роси з її пелюсток.
Красуні космеї – це зоряні діти,
У них навіть очі такі, як в зірок.

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Барвінок

Барвінок

Біля втоптаних стежинок
Килимки плете барвінок.
Навесні і щедрим літом
Споглядає синім цвітом.

І у спеку, і в негоду
Не втрачає горду вроду.
Витривалому барвінку
Не страшні морози взимку.

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Білолиця королівна

Білолиця королівна

Квітне в лузі королиця
Королівна білолиця.

Гарна квіточка така,
Жовтоока і струнка!

Чом ромашкою всі звуть?
Королиці скрізь ростуть –

І у полі, і в садку,
І у нашім квітнику!

Нагадати тут доречно,
Що ромашка в нас – аптечна!

Її квіти запашні,
Невисокі і дрібні

Ромен-зіллям величають
І рум’янком називають.

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Журилася ромашка

Журилася ромашка

Журилася ромашка:
- Не рви мою красу,
Тут бавиться комашка,
Я радість принесу.

Чому це всі гадають:
Хто любить, а хто ні,
І білий цвіт зривають…
То ж боляче мені!

Не кривди жодну квітку,
Земля наш спільний дім.
А я ще довго влітку
Всміхатись буду всім.

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Бузок.

Бузок

Устелили землю трави,
Двір бузками виграє.
Пахне гривка кучерява,
Де ти, щастячко моє?

Де ви, трійки і п’ятірки?
Я знайшла. У мене – сім!
Як в дитинстві – в роті гірко,
Як в дитинстві – щастя в дім!

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Квітуча Вінниця.

Квітуча Вінниця

Рай кульбабовий, рай тюльпановий,
В травня усмішка аж до вух.
Носить травень костюм сап’яновий
І новесенький капелюх.
Капелюх той бузками світиться,
Ви вже бачили цю красу?
Зодягнула віночок Вінниця,
Плете сонечко їй косу.
Можна тішитись, подоляночки,
Парк відчинено! Квітне рай!
Пахнуть кухлики й філіжаночки,
Пахнуть келихи! Обирай!

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Колоски.

Колоски

В жовтім полі жовте жито
Жовтим сонечком налите.
В жовтім полі колоситься
Жовте золото пшениці.

В колосках зростає просо,
В колосках дрімають роси.
Колоски гойдає вітер,
Золотить колосся літо.

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Крупа.

Яка крупа?

Колосяться ячмені,
Спить перловка в тім зерні.
Проса чищене зерно
Називається пшоно.
Роблять манку із пшениці
І муку для паляниці.

Наталя Карпенко. Вірші про літо. У саду.

У саду

Подивитися йду
Що зросло у саду.
Може, ягідка там?
Я і вам трохи дам.

А в саду смакота
Для мого живота.
Ням-ням-ням на мій смак,
Не наїмся ніяк.

Піднімаю листок,
Там сидить огірок.
Хрум-хрум-хрум жартома,
Хрум-хрум-хрум… Вже нема!

Зародило вишень!
Де набрати кишень?
Скаче серце моє:
– Пригощайтеся! Є!

* * *

Вишенька

Що це на гілочці нашій гойдається?
Що це зоріє у нашім саду?
Що так привітно мені усміхається?
Я тебе, вогнику, зараз знайду.

Вишенько, в тебе коралі на листячку!
Дай мені ягідку ту і оту.
Дякую красно вишневому літечку
За насолоду і за смакоту.

* * *

Похилилася стара вишня,
Сіла птахою на паркан.
Гілка долішня і горішня —
Та за рученьки, та в бур'ян.

Вишне, вишенько, нема тітки.
Будячина і кропива
Вкрили стежечку біля хвіртки.
Вишне, вишенько, ти жива.

Твоя ягідка червоненька
Так і тулиться до трави.
Твоя ягідка солоденька
Так і проситься — обірви.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори.

Агрус

Зріс у травах коло хати
Кущик агрусу крислатий.
На гілках його колючих
Стільки низочок блискучих!

У зелених намистинах
Видно крихітні зернини.
Хочеш аґрус скуштувати –
Обережно треба рвати.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Лохина.

Лохина

Ростуть кущі лохини
Де нетрі трясовини,
В лісах, між чагарями…
Звуть кущ і буяхами.
У синьої лохини
Зелена серцевина
Солодка й кислувата.
Ходімо смакувати!

Сині ягоди

Від чорниці та ожини
Рот і руки будуть сині.
Аґрус, вишні і порічки
Вмить відмиють руки й личко.
Чом це? Відповідь проста,
Чистить плями кислота!

* * *

Виноград

Хочеш ягідку-мармеладинку?
Хочеш ягідку-лимонад?
Носить ягідку-виноградинку
В кожнім кошелі виноград.

В тої ягідки колір просені
І бурштинові кольори.
В тої ягідки очі осені,
Хочеш ягідку, то бери.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори.

Глід

Обабіч доріг, в перелісках, на кручах
Красується глід. Будьте пильні – колючий!
У травні зеленому буйно квітує,
У вересні плодом червоним частує.

Калина

На кущах калини
В листі кучерявім
Ягоди-рубіни
Паленіють яро.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Брусниця

Брусниця

В Карпатах і Поліссі
На кущиках у лісі
Росте і промениться
Коралова брусниця.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Суничка

Суничка

Маленька суничка у лісі зростала,
У червні червоною ягідка стала.
На Свято Зелене вдягнула суничка
Яскраву сорочку і пишну спідничку.

Додолу голівку червону схилила
І щічки росою ранковою вмила.
Вітали суничку сестриці-суниці
І гріли у променях сонечка лиця.

* * *

Павле-равлику, ти куди?

До суничника не ходи!

В тебе тисяча зубенят,

Зубенятами — все підряд.

Перша ягідка — то мені!

Твоя ягідка в бур'яні,

Там ховається "гризь" і "кусь",

Ту комашечку я боюсь.

* * *

Червона суничка сховалася в льох.

— Ти в піжмурки граєш? Рахую до трьох...

А я тебе бачу! Знайшла! Тра-та-та!

Моя насолода, моя смакота!

Не все слимакові, не все муравлю,

І я солоденьку суничку люблю!

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Абрикоси

Абрикоси

Помаранчеві голівки
Обліпили кожну гілку.
На солодкі абрикоси
Налетіли жовті оси,
Налетіли роєм бджоли…
Зумкотить усе довкола!
В зелен-листі вітер в’ється,
Теплим подихом сміється
Й носить запахи медові.
Дні стоять такі чудові!
Як тут нам не порадіти,
Шле гостинці красне літо!

* * *

Абрикоса! Абрикоса!

Ось де сонечко живе!

Варить сонце жовтокосе

Абрикосове желе.

Першу жменьку — у кишеньку,

Другу жменьку —- комашні.

Третю жменьку солоденьку —

Іжачатам і мені.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори.

Кавун

Здивувався ласун:
– Серед ягід кавун?
Він великий такий,
І на дотик твердий!
Та червоне нутро
Містить соку відро!
В м’якуші насінин,
Як в загаті рибин.
Тече мед на вуста,
Налітай, смакота!

* * *

Було пильнувати...

Кавун-кавунисько,
Зелений хлопчисько
Котився, котився,
Упав і розбився.

Такий червоненький,
Такий солоденький.
І що тут казати…
Було пильнувати!

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини

Гарбуз

Помаранчевий гарбуз
Після зливи в землю вгруз.
Став гарбуз галасувати:
– Як тепер я вийду з хати?

– Дід гарбуз, – озвалась диня,
В тебе он яка родина!
На підмогу з-під листочків
Прийдуть сім’ї огірочків,

Патисони з кабачками,
Я з братами-кавунами.
Тут і діти, тут і внуки,
Витягнем тебе з багнюки.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Зелений горошок

Зелений горошок

Зелений горошок сидить у стручку,
Шукай на городі хатинку таку.
В хатині багато братів горошин.
Усі круглолиці. Усі, як один!

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори.

Огірок

Під листячком лапатим
Зростають огірки,
Сидять в затишній хаті,
Нагулюють боки,
Ховаються від сонця,
П’ють воду дощову.
Відкрию лист-віконце
І огірок зірву.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори.

Кабачок

Лежить кабачок під зеленим шатром,
Прикрив довге тіло ворсистим листком.
Росте щохвилини цупкенький хлопчак,
В зеленого лежня – зелений піджак.

Наталя Карпенко. Добірка дитячих віршів про рослини. Мале гарбузенятко.

Гарбузенятко

Мале гарбузенятко
Залізло аж на тин.
– Казав же мені татко,
Що я хоробрий син.

Що я козак завзятий,
Що я козак крутий,
Що я козак чубатий,
Що цвіт мій золотий.

Усі в моїй родині
Козачки й козаки, –
Кавунчики і дині,
І навіть огірки.

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Баклажани

Баклажани

Дозріли баклажани
Довгасті, як банани,
Лілові, як дзвіночки,
Тверді, як огірочки,
Блискучі і гладенькі,
Великі і маленькі.

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Заховалися гриби

Заховалися гриби

Там, де сосни і дуби,
Заховалися гриби.

Притулились до травички
Помаранчеві лисички,

Жовто-бурі маслюки,
Хазяї боровики.

Вмились дощиком свіженьким
Підберезники й опеньки,

Зеленушки, печериці,
Сироїжки круглолиці…

Та чому це в лісі мухи
Мухомори і свинухи

За три стежки обминають,
На поганки не сідають?

Ці гриби отруйні дуже.
Будь завжди обачним, друже!

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Грибів цього літа.

Грибів цього літа…

Грибів цього літа – великі коші,
Ідуть чередою липневі дощі.
Зібрали вологу ліси і поля,
Духмяні гостинці дарує земля.

Стирчать капелюшки на різні смаки,
Зраділи дарункам жуки й слимаки.
Чекає на оплески дід боровик,
Який до пошани ще змалечку звик.

Наталя Карпенко, Вірші для дітей про осінь. Подарунки осені

Подарунки осені

Осінь запасає,
Осінь пригощає.
В кошику ґаздині
Соковиті дині,

Перці, баклажани,
Красені каштани,
Жолуді в беретах,
Брошки бересклету,

Ягоди калини,
Глоду й горобини.
І солодкі сливи,
І грушки звабливі,

Яблука, горіхи,
Буси обліпихи…
Господиня осінь
Подарунки носить.

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про осінь. У саду.

У саду

Яблуні і груші у моїм саду.
Яблука червоні з яблуньок зберу,
Груші жовтобокі познімаю з груш.
А плоди зелені у саду не руш!

Ще нехай під сонцем засмагає бік
І медовим стане вітамінний сік.
Хай вбирає силу гарного дощу,
Я у свій садочок холод не пущу!

* * *

Яблунька

Нахилилася наша яблунька:
– Кому яблучок? Обирай.
Зарум’янились мої яблучка,
Не минай мене, не минай.

Мої яблучка ще гойдаються,
Усі яблучка, як одне.
Вони кожному усміхаються:
– Покуштуй мене, я смачне!

* * *

Гойда, мала зелепуха, крихітний кулачок,
Кіска твоя заплетена, гривкою кісничок.
Гойда, зелене яблучко, носик у молоці,
Сонечко виціловує ямочку на шоці.

Каштан

Зняв каштан тісний кожух
І м’ячем на землю – бух!
Не забився, не розбився,
Скоком-боком покотився.

Скоком-боком до листка,
Скоком-боком до горбка.
Не забився, не розбився,
У сорочці народився.

У сорочечці рудій
Повз паркан помчав водій.
Не забився, не розбився,
У калюжі зупинився.

* * *

Руденький

Туки-туки, туки-тук,
Полетів каштан на брук.
Ось такий руденький,
Ось такий гладенький.

Скоки-скоки, скоки-скок,
Скоком-боком мчить візок.
Ось такий руденький,
Ось такий гладенький.

У візку — яйце-райце,
Спить у ньому деревце.
Ось таке високе,
Ось таке широке.

* * *

Хвись та хвись мете вітрило.

Хвись та хвись!

Всенький двір рядном накрило.

Бережись!

Гуп та гуп каштаненята.

Гуп та гуп!

Луп та луп каштанчик-тато.

Луп та луп!

— Ви куди, мої маленькі,

Скоки-скік?

— Ви куди, мої руденькі?

— В кожний бік.

Не копиль, каштане, губи.

А сини

Проростуть, коли загублять

Ковзани.

Наталя Карпенко. Все цікаво нашим дітям. Добірка пізнавальних віршів про порівняння величин

Сестрички

Сосна з ялиною сестрички.
У них із хвоїнок спіднички,
Із голок-хвоїнок кофтини.
В сосни є шишки і в ялини.

В сосни кофтина широченька,
В сосни спідниця коротенька,
На гіллі довгі голочки
І гарні шишки-їжачки.

В ялини кофта геть вузенька,
Спідниця ж пишна і довгенька,
Короткі хвоїнки-голки,
А шишки довгі, навпаки.

Духмяні гілочки сестричок
Вітають білок і синичок,
Милують очі нам з тобою
Вічнозеленою красою.

Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої сторінки".

Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":

Вірші для дітей від Наталі Карпенко

Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.

Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках.

Більше віршів про рослини на нашому сайті:

Вірші про рослини

Вірші про рослини, вірші про квіти, вірші про дерева, вірші про городину У цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Тетяни Винник, Варвари Гринько, Наталі Карпенко та інших українських авторів.