Ганна Чубач
ЛІЧИЛКИ
БОЛОТНЕ СВЯТО
Дев'ять жабок
Зеленющих
В лопухах
Квасолю лущать.
А налущать,
Повезуть
До млина
Молоти.
А як змелють,
То тоді
Буде в них
Робота:
Дев'ять коржиків
Спечуть
Білих
І смакотних.
Потім коржики
Складуть
На листочки
М'яти
Ідо ставу
Понесуть
На болотне
Свято.
* * *
ГАВКАВ ПЕСИК
На балкончик
Котик сів.
Очки мружив,
Спинку грів.
Й раптом
Зграйку горобців
В синім небі
Він уздрів.
І почав
Нявчати
І дітей
Прохати:
— Чуйте! Чуйте!
Підрахуйте
І всіх мені
Подаруйте!
Діти довго
Рахували:
— Сто — багато!
Десять — мало!
А їм песик
Гавкав з буди:
— Йому й десять
Досить буде!
* * *
ГНОМИ
Ми будуєм
Гарний дім!
Будем жити
Не у нім.
Бо у цьому
Домі
Будуть жити
Гноми.
Три кімнати —
Перший поверх.
Три кімнати —
Другий поверх.
Ну, а поверх
Той, що вище, —
Вже не поверх,
А горище.
Скільки
В цьому домі
Буде жити
Гномів,
Якщо
Будуть мати
По одній
Кімнаті?
* * *
ДВІ ЖАБУЛІ
На старенькому
Причалі
Дві жабуні
Зустрічались.
Животики
Роздували
І мовчали,
І мовчали.
Потім вони
Із причалу
В воду весело
Стрибали.
До берега
Підпливали
І кричали,
І кричали:
— Ква, ква, ква!
Ква, ква, ква!
Це не річка,
А моква!
Діти слухали
Й раділи,
Що до двох
Лічити вміли.
* * *
КАСТРУЛІ
В нашої
Бабулі
Є такі каструлі:
Дві — червоні,
Три — зелені.
Іще дві —
Од диму
Темні.
У червоних
І зелених
Їжа вариться
Для мене.
Ну, а ті,
Що почорніли,
Ми пісочком
Довго мили.
І тепер вони —
Красиві!
Надивитись
Неможливо.
Коли всі
Порахувати,
Скільки разом
Будем мати?
* * *
КІНЬ КАТАВСЯ НА СЛОНІ
Розказав
Олесь мені:
— Кінь катався
На слоні!
Я спочатку
Не повірив.
Потім
Взяв і
Перевірив.
Білі хмари
Пропливали,
Гори й море
Малювали.
А як обрій
Прояснів,
Виплив коник
На слоні.
Я від радості
Стрибав,
Криком хмари
Підганяв.
І збагнуть
Ніяк не міг
Нащо їм
Аж вісім ніг.
* * *
КИЦЯ ОДИНИЦЯ
У кутку
Сиділа киця
І дивилася
На Гриця.
Гриць учився
Рахувати —
Додавати,
Віднімати:
— От прийшла б
Одна ще киця,
Мав би
Дві я одиниці!
А як цю
З кутка забрати,
Жодної
Не буду мати!
І розгнівалася
Киця,
І сказала тихо:
— Грицю,
Будеш довго
Рахувати,
Я втечу собі
Гуляти!
* * *
ТАНЦІ НА «П'ЯТЬ»
— Раз, два, три,
Чотири, п'ять
Вибіг зайчик
Погулять!
Під цю пісню
Танцювали,
Всі п'ять пальців
Загинали.
Не було
У нашім танці
Ні лисички,
Ані зайця.
Трішечки
Подумали
І таке
Придумали:
Для маленької
Сестрички
Хвіст зробили
Із травички,
Ну, а брату,
Ну, а брату —
Вуха заячі
Із вати.
* * *
ТИРИ-ПИРИ! ТРИ-ЧОТИРИ!
Тири-пири!
Три-чотири!
Поховались
В нору звірі:
Кротик, мишка
І ховрах,
І викрикують:
— Ах! Ах!
Їм бобер
Кричить
Із річки:
— Є поправка
Невеличка!
Вас лиш три,
А не чотири,
Тири-пири!
Мені прикро!
Мені гірко!
Заберіть мене у
Нірку,
А тоді кричіть:
— Чотири
Тири-пири!
* * *
ТРИ ВОЛОДІ
Три Володі
На колоді
Посідали
І сидять.
Один — ситий,
Два — голодні.
Та усім пора
Вже спать.
Мама кличе,
Тато кличе,
А вони
Ніяк не йдуть.
Хочуть місяця
Побачить,
Солов'їв нічних
Почуть.
Ну, а місяця
Не видно.
Він затримався
Вгорі.
Замість нього,
Золотого,
Зайнялося
Три зорі.
|