Галина Мирослава. Вірші про дітей


                                                     Галина Мирослава. Вірші про дітей

 

Галина Мирослава

Марусина пригода

Як дванадцята настала,
Лялька тишу перервала,
Хоч Маруся вже заснула,
Та крізь сон таки почула:
Каже лялька ляльці: "Дзуськи,
Не піду я до Маруськи".
"Дзиґл-джиґл-дзиґл-джи, −
Дзиґа дзиґнула:  "Не йди.
Все в Маруськи геп, бух, бах.
Та Маруська − просто страх".
І насупивсь покиван:
"Не піду для неї в тан".
"Бамц", − годинник затрусився.
Клацнув, гуркнув і спинився.
Всі притихли, всі заснули.
А ви чули? Добре чули?

 

* * *

 

Ростик

Біг за ящіркою Ростик.
Він хотів віддати хвостик.
Ні на мить не зволікав,
Мабуть, був би наздогнав.
Та, бідацтво, сам упав,
Другий хвостик відірвав.
Захотів вернути другий -
Схопив третій недолуго.
Хто б хоч словом підказав,
Може, кинути у став?
Чи на ящірку чекати
І всі три тоді віддати?

 

* * *

 

Лялька

Лялька з рук Ганнусі впала,
Вже й навпомацки шукала,
І навколішки ставала,
І навшпиньки підіймалась.

І навхильки, і навлежки,
І навсторч зривалась теж там,
Навстіж двері відкривала,
Навпісля́ їх закривала.

І навпочіпки ходила.
Заглядала, куди сміла.
Не знайшла, лягла, заснула.
Тільки вранці аж збагнула,

Що у ліжку лялька була.

 

* * *

 

Happy Family

(щаслива сім’я)

Містер Джонс, чи краще: сер,
Голову до неба дер.
Справді вищим став тепер,
Хоч і зветься далі сер.
Доте Джонс, маленька леді,
Миттю на велосипеді
П’ятами як накиває,
І пепа не розшукає.
Чайлд Джонс, чи краще: бой,
Почасти уже ковбой.
Він завсідник день при дні
У  будинку номер трі.
Ну а місіс, місіс Джонс
Завдає усім свій тон.
І, набравши в рот води,
Вчить: "Ніколи не бурчи!"

 

* * *

 

Диби-диби

Диби-диби-диби-дибки
Нам надибав вітер скрипки.
Дуду-дуду-дуду-ди,
І дудочку із верби.
В барабани тень-тень-тень
Шишки теньґі телелень.
Щоб під музику оркестрів
Тихо крига з серця щезла.
І по білому роялі
Пальчики побігли далі,
Роздзеленькавшись на нічку
З рум’янцями на двох щічках.
Диби-диби-диби-ди,
Ой ходи, ходи сюди.

 

* * *

 

Сонько

На освітленім горбочку
Нічка сонька за сорочку
Ухопила, упіймала,
Грізно пальцем налякала,
Бери, хлопче, не гуляй.
А дитинку розважай.

               Вірші люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.

 

Більше віршів про дітей на "Малій Сторінці":

Вірші про дітей

Вірші про дітейУ цьому підрозділі читайте вірші про дітей від Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Михайла Стельмаха, Степана Олійника, Василя Шаройка, Анатолія Камінчука, Олени Журливої, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Тетяни Винник, Леоніда Талалая, Миколи Шерника, Лани Виноградової та інших українських авторів.

 

 

Вірші про дівчат

Вірші про дівчатЧитаємо у цьому розділі віршики про дівчат від Марійки Підгірянки, Марії Пригари, Максима Рильського, Лідії Коломієць, Андрія Динника, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Наталки Поклад.

 


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. Вірші про дітей»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми