Володимир Даник. Теми для карикатур (іронічні мініатюри у прозі)

 

 

Володимир Даник

ОТОЖ... ТЕМА ДО ТЕМИ!

Ідеї виникають несподівано. Колись, переглядаючи один з гумористичних журналів, я і помітив. Під карикатурою може бути зазначено, що намалював її художник такий-то. А, бува, і підпис більш розлогий. Вказано не тільки ім'я художника. Повідомляється і що тема якогось малюнка належить іншій людині. І конкретизується — а кому ж саме.
Ось тоді у мене і виникла ідея. А якщо тему можливої карикатури записати у вигляді іронічної мініатюри у прозі, то якою б вона була?! Ось так і з'явилася добірка творів, що наповнила собою невеликий розділ у одній з моїх книг. Розділ, що і мав назву “Теми для карикатур”.
Показав написане і журналістам. Сергій Томіленко, що редакторував тоді черкаську газету “Нова доба” (а потім перебрався до Києва, щоб керувати всеукраїнською журналістською спільнотою), прочитавши принесену мною роздруківку, мовив:
— А ви знаєте — усе це... цілком читабельно! І зовсім не обов'язково до написаного додавати... і малюнки.
І у подальшому я вже оприлюднював подібні твори просто як... іронічні мініатюри у прозі. І у тому є своя логіка. Бо коли це (викладені у прозі...) теми для карикатур, то вони і повинні бути якомога коротшими. Короткий опис якоїсь ситуації, що могла б бути основою для карикатури. І можливо — монолог, а то і діалог когось з дійових осіб. Теж короткий. Бо погодьтесь, що негарно буде, коли малюнок невеликий, а тексту до нього аж на пів сторінки. А коли це не тема для карикатури, а просто іронічна мініатюра, то таких жорстких обмежень уже немає. І діалоги вже можуть бути розлогішими.

Але у цій публікації я приведу кілька тих іронічних мініатюр, які я ще відносив до жанру — тема для карикатури. І у цьому теж є своя логіка. Яка саме?! Ну, про це потім.

Отож перед вами... теми для карикатур з невеликими коментарями. Теми написані ще аж... у 2016 році, а короткі коментарі творилися нещодавно.

Так, політика і політики — це рушійна сила! Але ж важливо — як і куди спрямовується рух. Тому і окремі політики, і в цілому політичні партії активно борються за увагу електорату. А ми, виборці, прийшовши у день голосування, кажемо своє "Так!" тій чи іншій політичній силі.

 

 

 

 

 

 

ПОВІРТЕ ДОСВІДУ

Офіс Партії вовків. Абсолютно упевнений у собі Баран, звертаючись до дуже відповідального Вовка, що веде прийом, переконує:
— То у вас... великі сумніви — приймати мене чи ні?! Повірте моєму дуже немалому життєвому досвіду — баранів у вашій партії, більш ніж достатньо!

У коронавірусних умовах, не раз можна було чути думку, що звичні способи заробляти гроші, бува, тепер не спрацьовують. І треба шукати якісь нові способи для цього. Отож, ще справа і в тому — працездатний чи ні в коронавірусній ситуації той чи інший бізнесовий підхід. Бо і це теж має значення.

 

 

 

 

АЛЕ НАДІЙНИЙ

Вигін за селом. Бабуся, навколо якої більше десятка кіз. У бабусі бере інтерв’ю телевізія. Бабуся розповідає:
— Мій бізнес — кози... Бізнес — дуже нелегкий і малоприбутковий! Але надійний...

Проблема зайвої ваги... А вона ж — дуже нелегка! Хоча нам і допомагають її вирішити — торгівля своїми цінами... уряд своїми інколи непродуманими рішеннями. То, може, хоч цю проблему — таки подолаємо?!

 

 

 

 

ЛІРИК

Бар. Два серйозних чоловіка п’ють пиво. Одного з них Бог не обділив… зайвою вагою, а іншого — навпаки. Отож тендітніший і запитує у співрозмовника:
— А ви знаєте, куме, що ви... товсті?!
На що той дає чітку і недвозначну відповідь:
— Зате я — тонкий лірик!

Економіка... О, ця примхлива дама — актуальна для всіх! Бо від неї дуже багато що залежить — і які купюри у наших гаманцях, і які ціни на базарі і в магазинах... Та і теми, і тональність наших розмов — дуже залежать від неї!

 

 

 

 

 

 

МАЛО CЛУХАЛИ

На телебаченні дискусія з економічних питань. Запитання до одного з учасників обговорення:
— Пане експерте... Та невже усе так погано?!
— О, ви мене... ще мало слухали! Послухаєте більше, то взагалі... ухопитесь і за голову, і за серце!

Написати (чи намалювати!) щось усміхнене можна і на не дуже смішну тему. Тему, що і хвилює, і тривожить. І, мабуть, ще довго і хвилюватиме, і тривожитиме.

 

 

 

 

ПРО ЩО

Метушаться телевізійники з відеокамерами, готуючись до інтерв’ю з гостем студії. Ведучий програми і гість, морально налаштовуючись на майбутню зйомку, п’ють каву.
І між ними відбувається розмова, що залишиться за кадром.
Інтерв’юєр, ніби між іншим, сьорбнувши гарячої кави, запитує:
— Про що знов… перемовини у Мінську?!
На що інтерв’юйований, теж пригостившись духмяним напоєм, трохи знервовано відповідає:
— Ну, як це?! Про чиюсь… натуру свинську.

Події у політиці з часом стають історією. А в історії бувають і непрості сторінки. Бо історію пишуть, читають, а, бува, і переписують.

 

 

 

 

ХАЙ КЕРУЄ

Дід, розгорнувши газету, шукає окуляри, щоб ознайомитись з авторитетним органом преси. Онук, що сидить поруч, його розпитує:
— А що ви скажете, дідусю, про відомого усім діяча?!
— А що я можу сказати?! Не захотів керувати у Києві, то хай керує у Москві... Хіба ж ми проти!

Але ж і розмова про іронічні мініатюри під рубрикою “Теми для карикатур” була зовсім не випадкова. Бо оце потрапила мені до рук книжечка невелика, але ж змістовна. Книга, яку треба не скільки читати, скільки дивитись. Книга карикатур відомого українського художника, що працює саме у цьому жанрі. І він до речі використовує для своїх малюнків — лише власні теми! І ця книга буде темою, але вже... іншої розмови. Хто ж він, цей художник?! Здогадайтесь...

 

 

 

На відео: "Карикадурка" Юрія Журавля. Мої враження від книги – "Конкретний Ботан".

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

Читайте також на нашому сайті: