Анатолій Дімаров, повісті (читати та завантажити)


Анатолій Дімаров, повісті

У плеяду талановитих майстрів української прози повоєнного часу ім’я знаного українського письменника, лауреата Шевченківської премії, мандрівника і природолюба Анатолія Дімарова вписувалось повільно і важко. Причин цьому багато, і не всі вони позамистецькі: сама література теж не дуже охоче міняє свої тематичні й стильові пріоритети. Феномен дімаровського стилю має дві найвиразніші ознаки: глибоко народний психоколорит і пов ’язану з ним оповідність, виражені через слово і в слові. Недарма найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали ним тільки у прозі узаконені «історії»: сільські, містечкові, міські - себто художні структури, де авторство розчиняється у матеріалі, що виповідає себе «сам». ​ Анатолій Дімаров написав багато серйозних і проникливих оповідань, повістей та романів з глибин життя українського народу. Та є в нього ще низка цікавих і своєрідних творів для дітей та юнацтва - казки, пригодницькі, фантастичні повісті. Через неймовірні, часом екстремально небезпечні, а часом веселі пригоди й випробування герої науково-фантастичних повістей проникають у безмір минулого і майбуття людства, Космосу і, певна ж річ, — людської душі... І саме це робить ці повісті цікавими та привабливими ось уже для кількох поколінь юних читачів. За понад п’ятдесят років літературної роботи він написав немало. Йому присуджено найавторитетнішу в Україні премію, що носить ім’я Тараса Шевченка. Цікаво, що довгий час Дімаров був тільки «дорослим» письменником, тобто свої оповідання, повісті й романи автор писав саме для дорослих. Та в письменника підростав син Сергій, який вимагав: «Напиши, тату, щось і для мене!..» Отак батько одержав літературне «домашнє завдання», що його, ясна річ, не міг не виконати. І тоді з’явилися його прекрасні книжки «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Блакитна дитина». У своїх дитячих творах Дімаров дуже схожий на самого себе - він і дивовижно вигадливий, творячи одну за одною комічні чи драматичні ситуації, і ліричний, коли розповідає про великі-великі дитячі таємниці, про сподівання та мрії юних героїв і про одвічні тайни життя.

 

 

 

 

Анатолій Дімаров, Для чого людині серце, казка, читати та завантажитиКазка Анатолія Дімарова "Для чого людині серце" — про дерев’яних чоловічків, які не знали, що таке радість, горе, співчуття. І тільки один з них — той, якому випадково дісталося людське серце, — пізнав радість живих почуттів і ціною свого життя врятував хлопчика від загибелі у морозному лісі.


Анатолій Дімаров. На коні й під конем. Повість. Частина 1. Через місточок. Художник – Є. В. Вдовиченко.

Автобіографічна повість «На коні й під конем» — весела історія про збитошного хлопця, з яким увесь час трапляються кумедні пригоди.

Анатолій Дімаров, Три грані часу, повість, читати та завантажити

Повісті «Три грані часу» могло б не бути ніколи або вона була б трохи іншою за сюжетом, якби не одне велике життєве захоплення Анатолія Дімарова - це колекціонування каміння. Поміж геологів та колекціонерів Анатолія Дімарова знають не тільки як письменника, а як натхненного мандрівника та шукача цього прекрасного дивотвору природи під час подорожей в Сибір, Казахстан, на Урал,  Памір і в Крим. Саме ті походи подарували йому враження, що, звичайно ж, благотворно вплинули на письменника, подарувавши йому ідеї, сюжети, людські типажи, які й ожили на сторінках його книг... Юний герой «Трьох граней часу» Юрко, якого батько взяв із собою «полювати» в горах на каміння, фантастичним чином зустрічається з плем’ям розумних істот. І починаються його дивні, захоплюючі пригоди. Одне слово, починається те, без чого просто не буває фантастичного твору...
 

Анатолій Дімаров, Друга планета, повість, читати та завантажитиУ фантастичній повісті Анатолія Дімарова «Друга планета» органічно поєднуються так звана жуль-вернівська традиція і гострий пригодницький сюжет. До того ж, вся оповідь ненав’язливо забарвлена неповторним дімаровським гумором. Драматичні перипетії в «Другій планеті» часто мають комічні подробиці. Страшне, сумне й смішне, як це часто бачимо в Анатолія Дімарова, органічно сусідують і в цьому творі. ... Так ідилічно починалася родинна мандрівка на Венеру. І такі несподіванки підстерігали їх усіх тут. Вони не знали, що на планеті запанував профашистський режим орангів. Потім з’ясується: штучний ген інтелекту, який одержали оранги, виявився нетривким, і оранги здеградували. Їхній біснуватий фюрер мріяв про всесвітнє панування. Вітя з батьками та тіткою Павлиною вступають у нерівну боротьбу з озброєними до зубів орангами. Здавалося б, земляни приречені, бо співвідношення сил для них безнадійне. Але мужність, інтелект і солідарність творять диво перемоги. Полонені орангами земляни не тільки вириваються на волю, а й наводять лад на планеті. З фашизмом тут покінчено. У цієї доброї книги - винятково щаслива доля. Її читають від покоління до покоління, вона немов несе світло далекої зірки через простір у час.

 

Блакитна дитина, повість Анатолія Дімарова, читати та завантажити"Блакитна дитина" Анатолія Дімарова - це весела повість про дотепного й вигадливого сільського хлопчака. Багато трапляється з ним різних пригод - і веселих, і сумних, бо кипуча невгасима енергія так і бурхає в ньому, як у вулкані, і часом проривається в зовсім несподіваному навіть для нього самого напрямі.


Останні коментарі до сторінки
«Анатолій Дімаров, повісті (читати та завантажити)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми