Автор добре відомої пісні на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" Данило Крижанівський - родом з Кропивниччини. Данило народився у сім’ї священика Якова Крижанівського в грудні 1856 року в Херсонській губернії, до якої входили і Єлисаветградщина та Олександрійщина. Хлопець навчався у Єлисаветградському духовному училищі...
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...
Список пам'ятних місць у Києві, представлених на фотографіях у цій статті: Золоті ворота, Пам’ятник св. Орини, Софія, Десятинна церква, Михайлівський Золотоверхий монастир; Андріївська церква; Андріївська церква, вид з Подолу; пам’ятник св. Володимирові, ранній варіант; пам’ятник св. Володимирові, пізніший варіант; Перша гімназія, пам’ятник Бобринському, вид на Караваївську вулицю з ботанічного саду, вид на Бесарабку та університет, Хрещатик, Ратуш (міська рада).
Назви пам'ятних місць у місті Києві, фотографії яких представлені у цй статті (з альбому старовинних фотографій міста Києва, виконаних Францем Мезером): Аскольдова могила, Царський (Маріїнський) палац, Інститут шляхетних дівчат, краєвид із садиби Меринґа на старий Київ, Лавра (загальний вигляд), Лавра - церква Успіння, Лаврська дзвіниця, Лавра - Ближні й дальні печери, Видубицький монастир, Ланцюговий міст, Залізничний міст; початок (верхня частина) Андріївського узвозу: Фроловський монастир, Щекавиця, вид на Поділ; Пам’ятник Магдебурзького права; Олександрівський узвіз, Володимирська гірка та Поділ; Вид на Поділ; „Лев” або „Самсон”.
"Є на Черкащині село Моринці. Воно, можна сказати, нічим особливим не примітне: таких мальовничих сіл у нас не сотні — тисячі. Тим часом про нього знають не тільки повсюди в Україні, а й далеко, далеко за її межами. Адже в Моринцях народився наш великий поет і художник Тарас Шевченко. Тарасові батьки були безправні кріпаки. Вони жили у великій нужді, тяжко працювали на жорстокого ненаситного пана. І хатина їхня була тісна, підсліпувата, кособока, під обшарпаною вітрами солом'яною стріхою. Але це рідне обійстя лишилось для Шевченка найдорожчим місцем на землі. Бо тут він з'явився на білий світ, тут маленьким немовлятком спав у лозяній колисочці, тут зіп'явсь на ніжки і вперше вимовив наймиліше слово «мама»... Тарасикові ще не виповнилось і двох рочків, як батьки переїхали до сусіднього села — Керелівки. І вже в Керелівці хлопчик прожив майже чотирнадцять літ. На все життя зберіг Шевченко найтеплішу пам'ять про рідні батьківські пороги..." (Анатолій Григорук)
"Кобзар", "Рідне слово" - вірші про Тараса Григоровича Шевченка від українського поета Анатолія Камінчука:
"Мудра, світла книга — то «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято, білий коровай.
І пішло повір’я з прадідівського часу:
Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай!"
Завдяки залюбленості Віри Річ в українську мову та літературу, ми маємо можливість ознайомитися з прекрасними перекладами англійською мовою нашоїнаціональної Біблії, як іноді називають «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка. Напевне, розвиткові такої зацікавленості до української мови та літератури, сприяла українська громада, а саме Українське англомовне товариство, розташоване у Лондоні... У нашій розвідці представимо творчу постать Віри Річ, письменниці, перекладачки, завдяки якій не тільки англомовний світ ознайомився з Шевченковими творами у її перекладах, але й україномовний читач мав нагоду набути певних знань щодо перекладів«Кобзаря» у викладі мисткині.
Андрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу..."(Тарас Шевченко)
Поезії Богдана Лепкого про Тараса Шевченка: "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба".
"Розковую оголені слова
Впівголосу, уголос оглядаюсь,
Щоб хтось би не продав мене, бува,
І я щоб безневинно не розкаявсь,
Стривожений, по батьківській землі
Іду – у серці з думою Тараса..."(Богдан Столярчук)
"Як умру, то поховайте нене на могилі
Серед степу широкого на Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий."(Тарас Шевченко)
Віра Річ - одна з найбільших перекладачів української поезії англійською мовою. Серед її досягнень - переклади англійською творів таких видатних імен української літератури, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Микола Зеров, Василь Стус, Ліна Костенко та багатьох інших. Ця енергійна жінка присвятила українській культурі понад 50 років. Але це було лише часткою її подвижницької праці, яка включала поетичні переклади з інших мов, громадську, правозахисну й журналістську діяльність і власну поетичну творчість.
В Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка "Від земного до небесного: сходження на пік Шевченка" (найвищого у світі пам'ятника Тарасові Шевченку)
"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела..."(Тарас Шевченко)
"Намалюй мені Тараса, друже,
Нашого великого Тараса.
Удихни у нього свою душу,
Оживи і воскреси відразу..."(Іван Коваленко)
"Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає..."(Тарас Шевченко)
"... Слово мені ставало струменем дощу
у розкриту пащу сухого яру,
а дощ ставав словом, що напуває коріння
лугової трави моєї Батьківщини."(Василь Голобородько)
"Задумуюсь глибоко часом,
Чому мене мучать вірші.
Мабуть, є щось рідне з Тарасом,
З його переходить душі."(Іван Коваленко)
"Було колись в одній країні:
сумний поет в сумній хатині
рядами думи шикував;
вони й «рівнялись»,
мов піхота, аж тут співця взяла охота –
і він їм крила подавав."(Леся Українка)
