Публікації за тегом: Школа

Сортувати:    За датою    За назвою

Українські народні думи, Козак Голота" Ой  полем,  полем  Килиїмським,
 То  шляхом  битим  гординським,
 Ой  там  гуляв  козак  Голота,
 Не  боїться  ні  огня,  ні  меча,  ні  третього  болота..."

(Українська народна дума)

Коли ще звірі говорили. Іван ФранкоІван Франко написав в передмові до збірки казок "Коли ще звірі говорили": "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." Читайте казочки Івана Франка: "Лисичка-черничка", "Вовк, Лисиця і Осел", "Старе добро забувається", "Як звірі правувалися з людьми", "Байка про байку", "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Конвалія (уривок), зі збірки Лесі Українки В дитячому крузі. Художник  З. Юськів."Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким..."

(Леся Українка)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Королик і Ведмідь. Художник Віктор Малінка"Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає. "Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає?" — запитав Ведмідь. "Цить, Ведмедю, це Королик!" — шепнув Вовк. "Королик? — прошепотів і собі переляканий Ведмідь.— Ой, то в такім разі треба йому поклонитися?" "Авжеж,— каже Вовк, і обоє поклонилися Короликові аж до самої землі." А Королик навіть не дивиться на них, скаче собі з гілки на гілку, цвірінькає та все задертим хвостом махає..." (Іван Франко)

"Як настала холодна осінь, журавель збирався в інший край та й каже куликові: "Ось ну лишень, куличе, рушай і ти! Коли б ти знав, які хороші сторони є на світі! Тепло там та гарно, та всячина росте й плодиться".... (Олеся Пчілка)

Лаппі і Тапіо. Фінська легенда. Переклад О. І. Іванової"Давно це було. Лаппі, сміливий мисливець, покликав друзів поганятися за оленями. Цілісінький день вони були в лісі. А коли настала ніч, заночували в лісовій хатинці. Уранці Лаппі погримів лижами й сказав..." (з фінської легенди)

 

 

 

Василь Сухомлинський, Ледача подушка, оповідання"Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся:
— І чого це я рано ніяк не прокинуся? — Це подушка в тебе ледача..."  (Василь Сухомлинський)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лис і Дрозд, Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк.
— Кабане, Кабане, куди йдеш?
— У Київ на ярмарок.
— Візьми й мене з собою.
— Ходімо, куме.
Ішли, йшли, аж назустріч їм Лис..."
(Іван Франко)
 

Іван Франко, збірка Коли ще звірі говорили, Лисичка і Журавель. Художник Наталя Сердюкова"Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості: "Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу." Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем. "Призволяйся, не погордуй. Сама варила." Журавель стук, стук дзьобом — нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лисичка і Рак. Малюнки В. Мартинця"Зустрілася Лисичка з Раком. Стала й дивиться, як він помаленьку лізе. А далі давай над ним насміхатися: "Ну, та й швидкий же ти, нема що й казати! Справжній неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов та й ті посеред хати розілляв?"..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лисичка-кума. Художник Владислав Ширяєв"Жив собі Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, й задумали вони взятися чесно на хліб заробляти. Знайшли собі клаптик поля і умовилися посадити на ньому картоплю. Вранці-рано вибралися обоє на роботу — ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, а щоби в полудень не бігати додому, взяли з собою обід і полудень: глечик меду й кошик паляниць. Поклали страву між корчами, а самі взялися до роботи. Копають, копають, та Лисиці швидко набридла чесна праця. Нібито копає, а сама думає, як би його побігти в корчі медком поласувати..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лисичка-черничка. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Важко було Лисичці хліба добувати. Постарілася вже, послабла, а їсти хочеться. От вона вдалася на хитрощі. Забігла десь у комин, обмазалася сажею та й ходить по лісі, голову звісивши, важко зітхаючи, чотки перебираючи. Звірі зразу боялися; почали тікати від неї, та вона масненько вговорювала їх: "Бог з вами, дітоньки! Куди се ви? Мене боїтеся? Ні, не бійтеся, мої голуб’ята. Бачите, я черничкою зробилася, богу служу, постом тіло морю, поклони б’ю, на прощу до святого місця збираюся." Почув се Півень. Дуже його зворушила Лисиччина побожність, та й каже до неї: "Лисичко, божа черничко, возьми мене з собою на прощу."..." (Іван Франко)

Олесь Донченко, Любима книжечка, ілюстроване оповідання, читати та завантажити"Катруся вже справжня школярка! Вчиться вона в першому класі і вміє читати: «Оса мала. Мамо, тут оса». Ого, Катруся вміє не тільки читати, а вже й букви пише. У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки - це зошит для письма. Є ще в школярки і другий зошит - для арифметики. Його розліновано клітинками. А третій зошит - для малювання. На першій сторінці Катруся намалювала яблуко й гриб. Яблуко розмалювала червоним олівцем, а шапочку на грибі - жовтим. Чудовий вийшов грибок! Справжнісінький маслючок - молоденький, тугий, ніжка товста і шапочка трохи набік. Та найбільше подобається Катрусі новий буквар. Яка ж це хороша книжка!..." (Олесь Донченко)

Шевченко й діти, книга Дмитра Чуба про Великого Кобзаря, Живий Шевченко"Та чи не найдорожчою, найважливішою рисою його вдачі, що пройняла всю його творчість, є незвичайна любов до України, до свого народу. Він збудив приспану націю, запалив нові вогні, кинув палкі гасла боротьби за Україну проти гнобителя — Московщини. Недарма видатні діячі, письменники, навіть значно старші за нього (наприклад Квітка Основ’яненко), називали Шевченка батьком. Таку любов до всього рідного бачимо не лише у його творчості, а й у повсякденному житті. В листі до свого брата Микити 15. XII. 1839 року Шевченко аж тричі підкреслює, щоб брат писав йому листи своєю рідною мовою: . .. «та, будь ласкав, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому...», а в листі 2. 03. 1840 року знову дорікає братові за лист: «Я твого листа не второпаю. Чорт-зна, по- якому ти його скомпонував, ні по-нашому, ні по-московському, ні се, ні те, а я ще тебе просив, щоб ти написав по-своєму», а в іншому місці категорично заявляє: «... Тільки не по- московському, а то й читать не буду»..." (Дмитро Чуб)

Василь Сухомлинський, Лялька під дощем, оповідання

"Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? - на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці..." (Василь Сухомлинський)

Малий Мирон, Оповідання Івана Франка, Ілюстрації Софії Караффи-Корбут"Малий Мирон - дивна дитина. Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна  дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько -  чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi  дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi,  що Мирон "якесь не таке, як люди": iде та й розмахує руками, гуторить щось сам  до себе, вiзьме прутик, швякає по повiтрi або стинав головки з будякiв та  ластiв'ячого зiлля. Серед iнших дiтей вiн несмiлий i непроворний, а коли часом i  вiдiзветься з чим-будь, то говорить таке, що старшi як почують, то тiльки  плечима стискають...." (Іван Франко)

Василь Стефаник, Мамин синок,  оповідання для дітей"В суботу рано вибігла Михайлиха за поріг хати і заговорила до себе дзвінким голосом: "Ба, не знав, де бахур подівси? Десь воно ландає, десь воно нишпорить по дворі, як курка. Ану, ци би ти єго вдержєла у хаті? Зчесала бих бахура, та й нема". За хвилю пішла до стодоли подивитися, чи коло Михайла нема бахура. . ." (Василь Стефаник)

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина СуєваловаВірші для малят від Марії Хоросницької з ілюстрованої збірки "Матусина радість": "Звідки в міста назва — Львів", "Моя Україна", "Малому львів’янину", "Вітчизна", "З пошаною до мов усіх", "Як спитаються цікаві", "Матусин заповіт",  "Вікно", "Площа Ринок", "Зачарований з любові", "Ікона", "Запорізька Січ", "Хочем знати", "Прадід", "Вулиця Руська", "На Янівському цвинтарі", "Прапорець", "Нам про все говорить Львів", "Вечірній Львів", "Я не знаю, що було би", "Моя бабуся пам’ятає", "Канадським друзям", "В нашім домі", "Розповідь про Тарасову вербу", "Заповіт", "Свято", "Літзагадка", "Про дівчинку Мартусю", "Марта", "Матусина радість", "Мабуть, дома ти, Мартусе...", "Попросила Марта: — Татку...", "Марта садить...", "Дні минали без пригод...", "Марта сплеснула руками...", "Зажурилося дівча...", "Кріт", "У малої господині...", "Півень", "Диня", "Марта в Карпатах", "Струмок", "Гриб", "Карпатська легенда", "Купави", "Майстер", "Рано-вранці", "Учнівська турбота", "Шоколад", "Гуси-лебеді летіли...", "Білі рожі", "Коляда", "Гордо, мов княгиня...", "Під обрусом сіно...", "Діти з-за порога...", "Вертеп", "Звізда", "Під щедрий вечір", "Кутя", "Перед Собором", "Працьовитими руками...", "Свиснув шпак", "Вербна неділя", "Два кошички", "Великдень", "Гаїлка", "Великодня гра", "Дві матусі".  

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Ми живемо в саду здоров'я"Залишився місяць до того дня, коли мої вихованці стануть учнями. Наближався чудовий місяць літа - серпень. У спекотні липневі дні діти приходили в школу рано вранці і у передвечір’я. Декому далеко було йти додому обідати, тому діти залишалися обідати в шкільній їдальні. У мене зародилася думка: нехай з місяць поживуть малюки не вдома, а десь в саду, на березі ставка. Місце облюбували поруч зі ставком; в заростях дерев старші школяри допомогли нам спорудити кілька куренів - в таких куренях ціле літо живуть сторожа баштанів. В курені наклали соломи, зробили столики для малювання. До наших куренів прилягав великий сад. Садовод дозволив: сад буде головним місцем нашого відпочинку. Поруч з куренями побудували кухню, сільський голова дав нам продукти, призначив кухаря. Батько Сані спорудив купальню, поруч з нею стояв моторний човен, побачивши який у хлопців спалахували очі. Почалося життя нашого колективу в Саду здоров'я - так назвали наше житло і місце відпочинку батьки дітей..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Ми слухаємо музику природи"Музика, мелодія, краса музикальних звуків — важливий засіб морального і розумового виховання людини, джерело благородства серця й чистоти душі. Музика відкриває людям очі на красу природи, моральних стосунків, праці. Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про високе, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й у самому собі. Музика — могутній засіб самовиховання. Багаторічні спостереження над духовним розвитком одних і тих самих вихованців від молодшого віку до зрілості переконали мене в тому, що стихійний, неорганізований вплив на дітей кіно, радіо, телебачення не сприяє, а скоріше шкодить правильному естетичному вихованню..." (Василь Сухомлинський)

 


Всього:
898
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 4
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Мистецтво    Табір    Гумор    Тарас Григорович Шевченко    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко   
Топ-теми