У XIX столітті в центрі української науки опиняється етнографія. Як наслідок, постає низка чудових етнографічних збірок, праць і монографій про різні сторони народного життя і народної творчості. Тоді виходять у світ “Народные южнорусские песни” Амвросія Метлинського, 1854; “Вжинок рідного поля” Миколи Гатцука, 1857; “Старосветский бандуриста” Миколи Закревського, 1860, та багато інших праць. Яскравою подією тоді став і альбом Ольги Косач “Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки”. Він побачив світ 1876 року в Києві. На той час, коли вийшов альбом, не було видано жодної повної збірки української орнаментики.
Нещодавно ми вирішили створити новий канал "Хмаринка-Sceince", який стане у пригоді не лише дітлахам, а й вчителям та батькам. Тут ми викладатимемо для вас наукові та пізнавальні відео. Наразі на новому каналі вже є два відео, які з кожним днем набирають усе більше і більше лайків. Тож доєднуймося до прихильників нового цікавезного каналу – підписуймося, поширюймо, допомагаймо матеріально і морально (коментарями)...
12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.
"Читайте! Читайте! Читайте! Читайте не
поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі
коштовного змісту книги. Читайте! Нехай не
буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча
б однієї сторінки з нової книги!". (Костянтин Паустовський)
Мільйони жителів Індонезії і країн Тихоокеанського регіону в ніч проти середи, 9 березня 2016 року, спостерігали повне сонячне затемнення. Найкраще це рідкісне явище можна було побачити на заході Індонезії.
Цього тижня завершився один з головних етапів конкурсу Google Science Fair 2016. Суддівською колегією відібрано Топ-100 ідей з різних країн світу. В число фіналістів потрапили чотири учасники з України.
В Україні інноваційна освіта стає модною, і це добрий знак. На Innovation Market можна було зорієнтуватися, де навчитися збирати сучасні пристрої – від роботів до дронів та ракет. Відвідувачі могли побачити, як вміє ходити робот від Socrat – недарма там займаються винахідники UkraineIS. Була широко представлена Мала Академія наук. Важливо, що школярам надана можливість експериментувати та представляти свої проекти. Відбулася цікава дискусія з авторами кількох оригінальних розробок – це Ольга Боровик та Дар’я Руда (Кіровоградська область), Влад Ведерніков та Володимир Поляков (Черкаська область).
Архип Михайлович Люлька, уродженець села Саварка Київської губернії, вчений, конструктор авіаційних двигунів, академік, керівник ОКБ імені А. М. Люльки.
Матеріали цього блогу будуть цікаві для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом.
Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту.
Володимир Михайлович Кубійович (23 вересня 1900, Новий Сонч, Лемківщина, нині Польща; - 2 листопада 1985, Париж) — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько -політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Географія українських і сумежних земель».
(з Декалогу Володимира Кубійовича)
Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ...
Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова."
День науки в Україні відзначається в третю суботу травня. З'явилося свято в 1997 році у зв'язку з підписанням відповідного президентського указу. Науковий потенціал Україні вважається одним з найкращих в Європі. Українські вчені є авторами безлічі винаходів в різних областях науки. Особливо почесним це свято є для членів Національної Академії Наук України, яка була заснована в 1918 році.
"Основна місія дитячого каналу "Хмаринка", це навчання та виховання маленьких українців. Цей розділ створений саме з метою веселого та цікавого навчання. Разом з маленькою "Хмаринкою" ми можемо легко вивчити абетку, навчитися рахувати та розрізняти кольори, а головне — пізнавати світ навколо нас. Зібрані у цій добірці відео познайомлять дітей з комахами, птахами та тваринами, допоможуть більше дізнатися про зміну дня і ночі, а також зими та літа, розкриють таємницю виникнення різних природних явищ." (Сергій Тученко)
"Через терни – до зірок!" Це не лише відомий латинський вислів. Саме так вирішив колись простий український хлопчина з буковинського села, почувши про перший політ у космос Юрія Гагаріна. Він пройшов безліч випробувань, аби його мрія здійснилася, і у 1997 році саме Леонід Каденюк став першим космонавтом незалежної України.
"Неймовірний космос" - цікавий документальний фільм українською мовою для "чомучок" будь-якого віку :)
Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 року, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область — 31 січня 1918 року, Прага) — український вчений-фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач, а також - доцент Віденського університету, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, доктор Страсбурзького університету, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.
Вирішення актуальних проблем сьогодення потребує радикальних змін у методиці навчання, що у свою чергу неможливе без озброєння школи, вчителів конкретними методиками, технологіями та рекомендаціями для їх упровадження. Однією з нових форм інтерактивної взаємодії педагога і учнів є навчання у малих групах.
Про долю цієї людини, її унікальний шлях я довідалася випадково на котромусь сайті. Коли стала шукати американські джерела, дізнаватися більше, була вражена обсягом проведеної роботи, широким інтересом людей по всьому світу до такої здавалося б вузької і специфічної теми. Десь у 1968 році американська художниця Міріам К. Райс зацікавилася застосуванням натуральних барвників. Сталося це в Мендосіно (штат Каліфорнія, США). Розповідаючи про барвники своїм вихованцям у художньому класі, Міріам неабияк захопилася експериментами з грибами...
