"Ішла Марія, Божа Мати, зі святим Іосифом у гостину до своєї тітки Єлисавети. Вони втомилися, бо день був дуже гарячий. Дорога вела степом, де росла тільки усохла травичка — ніде ні деревця, ні джерельця. Аж ось серед рівнини вони побачили одним одне невеличке дерево. Під деревом сидів вівчарик. Кругом нього паслися вівці; скубали суху траву, але вона їм не смакувала, бо хотіли пити..." (Роман Завадович)
Різдвяні поезії Романа Завадовича
"Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти -
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти..."(Роман Завадович)
"То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку, в тяжку неволю. Спіймали й дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Вродлива, справжня красуня була Маруся. Тож, коли її в Стамбулі на базарі продавали, вподобав її багатий паша турецький. "Не годиться таку пишну квітку важкою каторгою в’ялити, візьму її до свого дому, скажу її виховати в мусульманській вірі та в звичаях турецьких, туркенею стане, за дитину мені буде." Купив паша Марусю, у свою палату привів, у турецьку одежу зодягнув і найняв учителів, щоб дівчинку по-своєму вчили, щоб її потурчили-побусурменили. І пильнували вчителі, щоб вона українського слова не чула, хреста не бачила, щоб не до Христа, а до Аллаха молилася. Але дівчинка глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край — про чудовий краєвид із сріблистою рікою, крутими скелястими берегами й білими хатками у вишневих садках..." (Роман Завадович)
Великодні вірші Романа Завадовича
Поезії Романа Завадовича до свята Великодня: "Великдень", "Над зорями весна ще буде спати", "Великодній привіт", "Великдень - мій гість", "Подарунок".
Дитячі поезії Романа Завадовича
Роман Завадович — передусім християнський письменник і поет. Його творчість звернена постійно на вічні вартості, на духовність та глибокі моральні засади життя. Чи то буде фантазія в дитячій казці, дотепний гумор у сміховинці, моральна наука й життєва мудрість у байці чи анімізованій розповіді про тварин і рослини або ж в історичному чи побутовому оповіданні. Ви скрізь відчуєте істотні вартості добра, любові, правди, людської солідарности, справедливости. Його герої — не обов’язково персоніфіковані святці чи янголоподібні істоти, але живі люди (малі і дорослі) зі своїми добрими і поганими властивостями, проте всі вони діють у постійній свідомості розрізнення між добром і злом, між високими й низькими життєвими ідеалами. Й у виборі своєму вони завжди прагнуть чогось вищого, шляхетного, гарного. Ідеалізм автора виразно передається його героям і їх долям. У своїх творах Роман Завадович не намагається розважити молодого читача, а виховує його, впливає на його духовий світ у благородному спрямуванні, щоб „різьбити" молоді душі й думку. Завадович свідомо вибрав цей шлях. І його перо, наче різбарське долото, намагається різьбити з неотесаного каменю людину на подобу Божу з виразним християнським обличчям.
Роман Завадович, Софія Майданська, Надія Гуменюк, Віра Багірова, Одарка Криштанович, Михайло Маморський, Віра Паронова, Василь Софронів-Левицький, Микола Яременко, Володимир Кленц — дарують вам свої вірші про святого Миколая.
Вірші до Великодня
До Вашої уваги - вірші до Великодня від українських авторів: Лесі Храпливої-Щур, Уляни Кравченко, Іванни Савицької, Ніни Куфко, Катерини Перелісної, Миколи Верес, Уляни Кравченко, Іванна Савицька, Григорія Чупринки, Олександра Олеся, Марії Хоросницької, Романа Завадовича, Світлани Кузьменко, Леоніда Полтави, Ніни Мудрик-Мриц, Володимира Тарана, Леоніда Глібова, Дмитра Чередниченка, Степана Жупаніна, Марійки Підгірянки, Анатолія Камінчука, Віктора Терена, Яни Яковенко, Михайла Левицького, Тараса Шевченка, Ігоря Січовика, Олекси Стефановича, Галини Мирослави, Тетяни Винник, Віри Ворскло, Миколи Щербака, Юлії Хандожинської, Тетяни Строкач, Сергія Жупанина, Сергія Губерначука та інших українських авторів.
