Дитячі поезії Романа Завадовича


 Роман Завадович, вірші для дітей

 

Роман Завадович — передусім християнський письменник і поет. Його творчість звернена постійно на вічні вартості, на духовність та глибокі моральні засади життя. Чи то буде фантазія в дитячій казці, дотепний гумор у сміховинці, моральна наука й життєва мудрість у байці чи анімізованій розповіді про тварин і рослини або ж в історичному чи побутовому оповіданні. Ви скрізь відчуєте істотні вартості добра, любові, правди, людської солідарности, справедливости. Його герої — не обов’язково персоніфіковані святці чи янголоподібні істоти, але живі люди (малі і дорослі) зі своїми добрими і поганими властивостями, проте всі вони діють у постійній свідомості розрізнення між добром і злом, між високими й низькими життєвими ідеалами. Й у виборі своєму вони завжди прагнуть чогось вищого, шляхетного, гарного. Ідеалізм автора виразно передається його героям і їх долям. У своїх творах Роман Завадович не намагається розважити молодого читача, а виховує його, впливає на його духовий світ у благородному спрямуванні, щоб „різьбити" молоді душі й думку. Завадович свідомо вибрав цей шлях. І його перо, наче різбарське долото, намагається різьбити з неотесаного каменю людину на подобу Божу з виразним християнським обличчям. Народився Роман Завадович в Україні, але багато років жив на чужині, в Північній Америці, де й помер. Все життя писав він для дітей: вірші, оповідання, сценки-представлення. Підписувався він під своїми оповіданнями різно: Михайло Маморський, Володимир Переяславець, Роляник.

 

 

 

 

Роман Завадович, вірш Молитва про маму

 

Роман Завадович

МОЛИТВА ЗА МАМУ

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.
Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб ними раділа-пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

За матеріалами: Роман Завадович. Вибрані твори: поезії. Том 1. Тернопіль: Економічна думка,  2001.

 

 

* * *

 

 

Роман Завадович  

НЕЗНАНОМУ СТРІЛЬЦЕВІ


Він зрозумів великий поклик хвилі,
Народу син, унук дідів своїх,
Бо присягав на батьковій могилі,
Обороняти рідний свій поріг.

Він зрозумів великий зов Народу,
Як задзвонили коси Нових Жнив,
Бо надив серце теплий волі подув,
А шум подій окрилював, п'янив.

І Він пішов, спокійний і незнаний
У клекіт бур і бою дикий вар,
Своїх зусиль і поривів останніх
Батьківщині зложити світлий дар.

А Чин Його горів святим вогнивом,
Як вістрями, стиналися бої,
В ньому Народ вставав крилатим зривом,
В ньому надії колосив свої.

І Він упав — у дні димами тьмяні,
Коли п'янів червоним варом
Жнець — І відійшов непізнаний, незнаний
Тим, що лишилися, Невідомий Стрілець.

Про смерть Його шептатимуть з жагою
Маківка, Київ, Крути і Базар.
Коли розстрільні рвалися в пробою,
Як плив степами чад тифозних хмар.

А Чин Його зніматимуть на зорі
Будучі дні гарячі і дзвінкі,
Щоби світив з міжзоряних просторів
Вогнем завзяття, славою віків.

І хоч Його ніхто не буде знати,
Запише час, яких батьків Він син —
Ім'я Йому: Безсмертная Посвята,
Його рідня — це Слава, Воля, Чин.

 

 

* * *

 

 

Добірка дитячих віршів про Святого Миколая

 

 

ДЕНЬ ПОДАРУНКІВ

Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.

Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.

Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, ні вітер
Не спинять їх санок.

А на санках — подарки!
Ах, як багато їх!
Для Слави, для Одарки,
Для всіх! Для всіх! Для всіх!

А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам’ятку поставить
Гнучкий з лозини… прут.

 

 

* * *

 

 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

На небі зорі, зорі,
Поля снігами занесло,
В киреї білій все село,
А місто в світла морі.
 
По полі вітер віє,
Що вирвався десь з-поміж лоз,
По селах тріскотить мороз,
Але в дітей надії.
 
У місті та по селах
Сплять діточки у постелях,
І усмішка в них на устах
Щаслива та весела.
 
В сні бачать: білі коні
З санками мчаться попід гай,
В санках святитель Миколай,
Санки дарунків повні.
 
Ось коні вже край хати,
Вже Миколай у хату йде,
Діткам під подушки кладе
Даруночків багато.
 
В хатині чи в покою
Спиняється Він ще на мить
І діточок благословить
Правицею святою:
 
— Ростіте, любі діти,
Минайте всі дороги злі,
Для Бога й рідної землі
Хай шлях один вам світить!
 
А рано, як світає,
Під подушкою вмить рука
Дарунків гарних вже шука
Святого Миколая.

 

За матеріалами: "Подарунки Святого Миколая". Спеціальний зимовий випуск журналу "Соняшник" №10-12, 1993. Редактор-упорядник Леся Вороніна. Художники: Колісник Ольга, Харченко Олена. Київ, "Україна", 1993.

 

 

 

 

 

Вірші до Різдва Христового. Різдвяні поезії Романа Завадовича. Малюнок Вікторії Дунаєвої"Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти —
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти..."

(Роман Завадович)

 

 

 

Роман Завадович, вірші про ВеликденьПоезії Романа Завадовича до свята Великодня: "Великдень", "Над зорями весна ще буде спати", "Великодній привіт", "Великдень - мій гість", "Подарунок".


Останні коментарі до сторінки
«Дитячі поезії Романа Завадовича»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми