Словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.
Словник вишуканої української мови — данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують доладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона — таким є безмежжя авторського лету упродовж ХVIII-ХХІ століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти й писати українською мовою якнайвишуканіше.
Сучасний англо-український словник живої мови є яскравим відтворенням сучасної мовної картини світу і покликаний донести до користувачів колоритні вислови, які набули широкого вжитку в українській та англійській мовах упродовж останніх двох десятиліть. Саме завдяки сталим та літературним висловам ми розширюємо свій словниковий запас, робимо нашу мову яскравішою та багатшою. Довідкове лексикографічне видання розраховане на широке коло користувачів і передбачає зручне користування, пошук, та додаткові можливості щодо опрацювання широковживаних висловів сучасної мови. Словник складається з двох частин і налічує 3000 висловів та 9000 контекстуальних ілюстрацій, що широко вживаються у сучасних друкованих джерелах (1990-2012 рр.).
У цьму відео представлена колекція найкращих пісеньок про родини пальчиків українською та англійською мовами.
До 1 листопада 2021 року триватиме прийом творів на Конкурс оповідань українською мовою «Open world». Метою конкурсу є популяризація української культури через художню літературу. Кожні два роки буде опублікована збірка творів переможців. Організаційний комітет також намагатиметься робити промоцію та заохочувати унікальні таланти українських письменників і митців на міжнародному рівні. Умови конкурсу читаймо на "Малій Сторінці".
"Слова нашого земляка Івана Івановича Огієнка, борця за щасливе життя народу, вражають болем за долю своєї землі. Справжній син України написав: "До тебе, український народе в розсіянні, це щире слово моє. Шалений буревій схопився на твоїй нещасливій Батьківщині й розвіяв дітей її, немов осінній вітер пов’яле листя восени. І по цілому світу немає закутини, де не пробували б недолею вигнані українці, в більшому чи меншому скупченні. Проте й на чужині скрізь вони пам’ятають про свою незабутню Батьківщину, про свою Матір-Україну, що кривавиться в недолі..." (митрополит Іларіон)
П'ять цікавих оповід
ок циклу «З письменницького зошита» від Володимира Даника:
«І ДОКТОРКА, І КЛАСИКИНЯ!»,
«СКАЗАНО — УКРАЇНСЬКОЮ...»,
«СЛОВА, ЩО — МОГЛИ Б...»,
«КРАЩЕ ЗНАЮТЬ»,
«І МУЗИКА, І ГЕОГРАФІЯ».
"Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти:
Уміють говорити
Зайці і Зайченята...Прийми ж, матусю, слово
Подяки від дитини,
За нашу рідну мову —
За мову України!"(Леонід Полтава)
"Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям."(Максим Рильський)
"Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати."(Микола Сингаївський)
Сьогодні представляю наймімімішніша добірка фольклору за весь час. Я поділюся з вами милими й наївними повір’ями, прикметами й забобонами, які чула від своїх однокласників та одногрупників. Я достеменно не знаю, якому етносу належать усі ці вітражі мудрості, мабуть, що жодному, це вже такий собі фольклор великого міста. Вірити вам у це чи ні – ваш особистий вибір. Особисто мені це все цікаво лише з культурологічного погляду. Була меншою й недосвідченою – хотілося вірити в щось хороше – то я їх усі на собі випробувала. Але потім я стала дорослою й усілякі забобони в моїй голові потіснили закони психології, піару й економіки. Страшно звучить, знаю ☺ Але в житті краще відмовлятися від ілюзорних надій і вірити в людей, щонайперше – у себе.
"Зачиняти – вікна та двері.
Розгортати – книги, журнали.
Тож у мовленні й на папері,
Сподіваюсь, Ви так уживали?
Відчиняймо в кімнаті кватирку,
Розгортаймо роман цікавий.
Відкриваймо ж – у небі зірку!
І розплющуймо очі від кави..."(Міла Сонячна)
Цитати, цитати, куди не глянь – усі люблять цитати. На творі ЗНО як аргументи вживають цитати. У коментарях під гарячими постами – цитати. В шоу та інтерв’ю – цитати. Пафос, статус, цитата. :) Я вже за своє скромне життя зрозуміла, що більшість із цих афоризмів ми вживаємо просто до слова, аби викаблучитися, чи якось надати мовленню урочистішого регістру, емоційності чи просто зв’язності. Тому від цитат притомилася. Однак попит є. Тому пропоную вам відчути себе читачами українського ‘Esquire’, а саме його найпопулярнішої рубрики – висловів відомої особистості. (Ольга Шарко)
Велика-велика добірка мовних перлів, зібраних авторкою цього блогу для своїх читачів. Тут Ви знайдете: фразеологізми, крилаті вислови, ідіоми, афоризми та фразеологізми від Вадима Пепи, мовні поради Петра Одарченка, мовні перли з документів, смішні вислови з інтернету та багато інших цікавинок. Читаймо
Довгоочікувана третя частина порад Петра Одарченка зі збірника статей «Про культуру української мови». Читайте, зберігайте, радьте друзякам і родичам, кидайте ворогам – хай теж розуму набираються
Доброго дня, мої любі читачі. Оскільки ви допомогли набрати майже тисячу репостів першої частини порад від Петра Одарченка, я викладаю другу частину. Приємного читання.
"Вітаю всіх. Хто знайомий із моїм «Глосарієм типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови», напевно, заглядав і до джерел та бачив там таку чудову книжку Петра Одарченка «Про культуру української мови. Збірник статей» (Київ, Видавництво «Смолоскип», 1997). Окрім власне типових помилок слововжитку та питомих українських слів і словосполучень, які незабаром також з'являться в новій версії «Глосарія…», пан Одарченко описав і міріади пояснень, уточнень та інших нюансів. Деякими з них я сьогодні з Вами й поділюся..." (Ольга Шарко)
"Усім вітаннячка. Минулого разу ви мали змогу ознайомитися із крилатими фразами від Вадима Пепи, однак його ідіолект (індивідуальний лексикон) незглибний, тож надалі буде ще з десятка три унікальних фразеологізмів, які в словниках чи на шпальтах ви не знайдете. Тому сміливо тисніть лойс та поділіться цими сяйними дрібками з усіма поціновувачами красного українського слова. Усім дякую." (Ольга Шарко)
"Як ся маєте, мої любі читачки, особи поза гендерною бінарністю та читачі? Зичу міцного здоровля та ніколи не потрапляти на Кульпарківську, 13. До речі, в Києві, здається, аналогічний зміст має вислів «Фрунзе, 103», віднедавна вже вулиця Кирилівська. Однак то невелика месія. Сьогодні поговоримо з вами про діалекизми, які ви навряд чули, а саме – мостенізми. Мостенізми (назвемо їх так на власний розсуд, бо кращого ще ніхто не вигадав) – то слова, почуті й зафіксовані мною у Великих Мостах – раніше смт, а останні років п’ятнадцять – місті Сокальського району Львівської області, звідки родом мій батько..." (Ольга Шарко)
Відтепер матеріал із "Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень" доступний і у вигляді мотиваторів. Авторка висловлює вдячність фейсбучній спільноті "Рух "За мову" та особисто Миколі Владзімірському за створення ілюстрацій. Долучайтесь і Ви до розширення українськомовного простору в коментарях.
