"Жовтий листочок, жовта мітла,
Купа велика, купа мала.
Листя червоне, листя руде…
Тепле кубельце жовтень пряде."(Наталя Карпенко)
"...А зима снігами замела горбочки,
Зашила ставочки в крижані сорочки,
Зеленим ялинкам дала по хустинці:
Ось такі лісові зимові гостинці."(Юлія Хандожинська)
"Після подорожі спить
У воді краплинка.
Сниться крихітці блакить
І пухка хмаринка."(Наталя Карпенко)
"Мені Сонечко призналося:
– Я люблю цей світ!
Я ізранечку всміхаюся
до усіх-усіх!
Усміхайтеся й до мене ви,
дітки, пташечки!..
Щоб від радості у світі всім
стали добрі всі!"(слова і музика Галини Римар)
"Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим."(Наталя Карпенко)
"Мамине дитятко,
Мамине пташа,
Мамине зернятко,
Мамина душа.
Сяють оченята,
Квітне мамин цвіт.
Тупу ноженята,
Тупу-тупу в світ."(Наталя Карпенко)
"...Лис свій носик облизав
І до зайця проказав:
– Знаю де твоя хатина,
Гей, скоріш стрибай на спину!
Віднесу тебе до неньки,
Витри слізоньки, маленький!..."(Ксенія Бондаренко)
"По калиновім місточку
Йде Добричка у віночку.
Стільки добрих справ у неї,
У подруженьки моєї!
Квіти сіє-розсіває
У садочку, в полі, в гаї.
Для горобчика й синички
В жменьці принесе водички..."(Олександра Бурбело)
"Вишивала матінка сонечка
на сорочках синочкам, донечкам,
щоб сіяло сонечко у душі,
щоб зростали світлими дітоньки.
Вишивала ненечка жолудят
ще й міцні листочки дубовії.
Щоби сильні духом росли сини,
стійкими і мужніми, як дуби!.."(Галина Римар)
"Запалило небо сотню зір,
Щоби радість йшла у кожен двір,
Щоб зустрілись мрії і казки,
Щоб жили щасливо малюки..."(Юлія Хандожинська)
"Як вкладеться сонце спатки,
Ніч на вушко янголятком
На сопілочці заграє,
Солоденько заспіває.
І ти втішишся, маленький,
Захлюпочеш всім серденьком.
Нині прийде Миколай,
Раз на рік полише рай."(Галина Мирослава)
"Які найдієвіші ліки у світі?
Обійми! Вам скажуть дорослі і діти.
Обійми! Обійми!
Обійми втамують і біль, і образу.
Обійми! Обійми!
Обійми, це те, що подіє одразу."(Наталя Карпенко)
"Заблукала десь Весна,
Не знайде доріжку –
Повно снігу намела
Їй зима під ніжки.
Засміялося дівча –
Враз сніжок розлився,
А з-під нього немовлям
Пролісок з'явився."(Ксенія Бондаренко)
"Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них."
(Катерина Перелісна)
"Руки милом тру і мию,
Доки бруд увесь не змию.
Де мікроб незваний гість –
Мило хап його і їсть.
Як це їсть? До глини й мила
Липне вся ворожа сила.
Мило їсть, як той павук,
Гей, мікроби! Гайда з рук!
Руки милом тру і мию,
Доки бруд увесь не змию.
Руки тру до чистоти,
Я помив свої, а ти? "(Наталя Карпенко)
"Вітерець дмухнув легенько
Та й кульбабку розсмішив,
Назбирав насіння в жменьки
Й далі в поле поспішив.
Розлетілися по світу
Насінинки, мов птахи..."(Ксенія Бондаренко)
"Зимонько, ой зимонько,
Снігу підсипай
Та й на гірку весело,
Дружно всіх гукай.
Ми повибігаємо
Хутко на сніжок,
Ой, який красивий
В тебе килимок!.."(Юлії Хандожинської)
"В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!"(Наталя Карпенко)
"Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні
Вгору підійняв."(Наталя Карпенко)
"Жайворонку, заспівай
Пісеньку про рідний край!
Щоб лилися на поля
Теплі зливи,
Щоб цвіла моя земля
Всім на диво.
Щоби бджоли мед несли
Із садочків,
Щоб до сонечка росли
Колосочки..."(Слова Лариси Перевалової)
