Опублікований у листопаді 2018 року «Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови» наробив дискусій як на моїй особистій сторінці у мережі «Фейсбук», так і в різних мовознавчих спільнотах. Деякі люди навіть сперечалися про доцільність слова «одруківка» в пості.
"Вітаю моїх читачів! Можливо, хтось із вас знає, що моє улюблене хобі – це куховарство. А одним із шанованих мною кухарів є Ілля Лазерсон (до речі, він народився в Рівному). А найкращою програмою за його участі я вважаю «Принципи Лазерсона», де Ілля Ісакович розповідає й демонструє базові правила приготування певних страв. От і я за аналогією вирішила створити матеріал «Принципи філолога». Розумію, що ця добірка радше вузькопрофільна, ніж для широкого вжитку. Перш за все вона спрямована на тих, хто сумнівається у виборі філологічної стежинки, аби усвідомити, чи хотілося б вам працювати із подібною інформацією та реферативно-аналітичним характером роботи..." (Ольга Шарко)
"Усім вітаннячка. Майте на увазі, що ця стаття з часом поповнюватиметься, адже ніщо так не розвиває й не збагачує мову й фольклор, як реклама. От де креативу слід шукати! Тут є і рекламні коломийки-заклички, і вже знайома вам неосемантизація (хто не знає, що це таке – дивіться матеріал про мережу "Сільпо"), і просто вумні вислови – на будь-який смак і гаманець, як-то кажуть. Обов'язково поділіться своїми улюбленими закличками з реклами в коментарях. А так, усім приємного перегляду. " (Ольга Шарко)
"Усім вітання!!! Сьогодні досить незвичний матеріал. Ви вже раніше мали змогу ознайомитися з моїми шкільними віршами (хто ще не знає – ось вони: ( Ольга Шарко. Добірка поезій "Ідентифікація свідомості" ), а сьогодні я вас ознайомлю зі своїм студентським есеєм, який я написала другому курсі та який опублікувала в студентській онлайн-газеті «Абзац» за 9 жовтня 2013 року моя чудова одногрупниця й пані-головред видання Станіслава Міхеєва.." (Ольга Шарко)
"Доброго дня усім! Хоч я за фахом мовознавиця й опікуюся переважно мовою як системою, як хороша лінгвістка й перекладачка я все ж маю знатися на культурологічних засадах країни (розумними словами це зветься «лінгвокраїнознавство»), літературу якої перекладаю. Тому певними своїми культурологічними знахідками я також ділитимуся в блозі, можливо, комусь із Вас ця інформація стане в пригоді. Сьогодні ми поговоримо про емігрантологію..." (Ольга Шарко)
Усіх вітаю! Завчасно перепрошую, цей матеріал буде песимістичним. Можливо, найсумнішим матеріалом за всю історію блогу.
Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ). Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».
Пропоную Вашій увазі епічні цитати за 6 років мого навчання. Деякими з них можна озброїтися на щодень, решта - просто для настрою. Принагідно вітаю всіх викладачів й однокурсників, яких тут згадала :)
8 вересня 2018 року в Коростені відбувся Ювілейний Міжнародний Фестиваль дерунів. І ось уже історія створення свята підкидає нам чудове забуте слово «натхненник». Колоритно організатори фестивалю назвали його дев’яту річницю, вживши іменник «дев’ятка» у множині – таким чином він зазнав неосемантизації. За десятиліття Коростень встиг перетворити картопляники на справжній культ: відтепер усе, що так чи інакше пов’язане з цими оладками, має сталий епітет «дерунярський», як наприклад цьогорічні змагання – «Дерунярське триборство» та «Дерунярський ласун». А саме ремесло (чи пак мистецтво) гордо зветься дерунярством.
"Так, знаю, звучить страшно, парадоксально й провокативно. Але не купуймося на звучні слова й намагаймося усвідомити поняття й явища, яким подаровано ту чи іншу заморську назву. Бо запозичуємо ми не стільки слова, як досвід інших країн: техніки й технології, товари, послуги і навіть звичаї. Воно й не дивно – більшість хоче кращого життя й активно в нього крокує, та й дорікати цим людям нема за що. І лише потім, перейнявши закордонний досвід, ми звертаємо увагу на назви. Помилково ми називаємо іноземними словами явища, які до них жодним боком не причетні. Бо слово знаємо, а що воно значить – ні. Будь-якій українізації має передувати загальна для всіх народів освіченість. Тож пропоную всім розібратися..." (Ольга Шарко)
Мої висновки: Платіть за готовий продукт, а не ідею. Справжні патріоти пропонують якісь конкретні (хай і не завжди безоплатні) послуги й товари. Більш того, ці товари й послуги мають бути інформативні та навчальні. Це може бути підручник з українознавства, української мови, української літератури, історії України чи просто якась художня книжка. Приклад: Галина Марчук (викладала в нас алгебру й геометрію) написала дві чудові книжки рустикальної тематики про життя пересічних українців доби радянщини – «Три долі» та «Борозною любові». Обидві чомусь мені подарувала. Ці книжки фіксують враження оповідачки та побут українства 20 століття. Це також може бути курс (онлайн чи офлайн), де вас навчатимуть мови, історії, культури тощо. Тобто в підсумку ви маєте набути знання й навички – опанувати мову, знати основні віхи історії, розумітися в українському кіно, образотворчому мистецтві тощо. Якщо нічого нового, окрім постулатів «Як треба рідну землю любити», ви не почули – не витрачайте свій час і гроші.
Колеги-перекладачі підказують:
- Як перекласти "netted with"?
- Який найдоречніший переклад "policymaker"?
- Як українською "major/minor nerve block"?
- Як витлумачити "in the blink of an eye"?
- Як назвати в українській версії сайту кнопку 'Upgrade'?
- Що означають слова "ram", "eve", "buck", "doe"?
Доки люди сперечаються про тотожність словника та вокабуляра, насолоджуймося третьою добіркою крилатих висловів, ідіом, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться – не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним. У будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду.
Вашій увазі - наступні теми:
- В яких випадках можна опустити артиклі?
- Експорт та імпорт файлів: які програми стануть у пригоді?
- Як коректно транслітерувати та передати імена, прізвища та по батькові?
У цьому розділі розглядаються такі питання:
- "Утвердительно кивать головой" та "озираться" - як висловити ці поняття українською?
- Як українською "проблема-пустышка"?
- Як перекласти "преподать урок"?
- До питань транслітерації власних імен із чеської мови
Доброго здоров’я! «Тріо Федорових», із фольклором яких Ви вже мали можливість ознайомитися, приберегли ще кілька рандомних пісень. Насолоджуйтеся. Дякую усім трьом респонденткам.
