"Марена красильна (Rubia tinctórum) доступна будь-якої пори. Засушені корені цієї рослини можна купити в "зеленій" аптеці, там, де продають трав'яні збори. Як розповідає писанкарка Ольга Завальнюк, у Херсоні марену вирощують на присадибних ділянках, продають просто на ринку, і недорого. Фарбує марена без протрави. Дарує писанкам жовто-гарячу барву (при накладанні на жовте) і темні відтінки червоного кольору. Цікаво, що заморожені ягоди бузини при накладанні на марену дають вишневі відтінки, світло та темно-коричневі барви. При накладанні на цезальпінію отримуються фіолетові відтінки, тому марену без перебільшення можна заносити до списку унікальних ґрунтів." (Ірина Михалевич)
"Писанкарів з кожним роком стає більше, і це тішить та радує. Нещодавно, у Вербну неділю, мала дуже особливу зустріч з людиною, яка мріє написати багато-багато писанок, і писанок гарних, ладних, приємних. Пані Олена Задорожна, мешканка села Головківки Олександрійського району, нещодавно зателефонувала мені і запропонувала зустрітися. Сказала, що має бажання потрапити на майстер-клас, але через те, що працює та через інші клопоти ніяк не втрапить... Так у нас сьогодні відбулася зустріч тет-а-тет..." (Ірина Михалевич)
Втретє у Тернополі на запрошення талановитої майстрині Оксани Чмиленко та творчої майстерні "Палітра тепла". У Тернополі, 13 квітня 2019 року, відбулася презентація книги видавництва КСД "Українська народна писанка" та два майстер-класи з фарбування писанок природними барвниками. На зустріч завітали усі, хто завчасно зареєструвався на подію. Особливими гостями були люди поважного віку - учасники соціальної ініціативи "Єднання поколінь" та солдати-строковики, які створили неповторну атмосферу на заняттях. Майстер-класів було два. Писали ми за подільськими орнаментами гарні символи - квіти, фарбували в рожеву барву японським барвником sappan wood - деревиною цезальпінії.
"Проліски пробиваються крізь спресоване торішнє листя в хмарні холодні дні березня, для рясту все по-іншому - зацвітає він тоді, коли щедро світить і пригріває сонце. Дерева ще досі безлисті, тож сонця рослині вдосталь. Ряст росте попід тинами, поміж чагарями, в садках, парках, а найбільше - в лісі. Для барвника краще назбирати квітів у саду. Писанку ряст як і проліски фарбує в зелену барву, густішу і менш соковиту. Якщо у вашому саду росте багато-багато цих кучерявих бахканців, саме нагода спробувати ними пофарбувати писанку і створити неповторні твори мистецтва." (Ірина Михалевич)
"У березні мало рослин, які б цієї пори уже могли цвісти. Маємо первоцвіти. У міських парках, на особливо вогких ділянках по всій країні жовтіє вже пшінка весняна. До речі, на півдні (Херсон, Чернівці) заквітли на цей час кущі форзиції, з її жовтого цвіту теж можна варити барвник. Це так, до слова. У цьому дописі мова піде про пшінку. Цей красивий сонячний первоцвіт (Ficaria verna) - багаторічник, у період цвітіння він отруйний для тварин, хоча може використовуватися як лікарська рослина. Мою писанку жовтець-пшінка пофарбувала в ніжний бруднувато-жовтий відтінок. Радити фарбувати нею не можу, адже колір не з інтенсивних, та й запах дуже неприємний від рослини йде - і тоді, коли її вариш, і коли відвар вже готовий. Проте в мене є бажання попрацювати з цією рослиною ще..." (Ірина Михалевич)
"Не один рік думалося мені про проліски. Читала в каталозі Кульжинського, що ними фарбували писанки в зелене. Нарешті спробувала — так і є. Інформацію, вміщену в етнографічній праці, перевірено. У нас (центральна правобережна Україна, лісостеп переходить у степ) ростуть проліски дволисті (Scilla bifolia)*. Разом з татом назбирали невеликий пучок квітів. Варила все вкупі — і квіти, і листя. Якщо зривати квіти у великих кількостях, то цим їхньому поширенню ми, звісно, не сприятимемо. Для додаткових потреб краще садити ці гарні лісові первоцвіти у себе в садах..." (Ірина Михалевич)
Використовуємо віск на повну потужність - пишемо подільську писанку з червоним тлом. Ця писанка була створена простим способом накладання кольору на колір, обійшлося без витравлювання і без простого олівця. Звернімо увагу на орнамент. Писанки з червоним тлом - це рідкість. Частіше можна побачити тло чорне, коричневе, ніж червоне. Окремої уваги заслуговує кольорове рішення орнаменту - білі листки на чорних гілках. Майстер, який вигадав його, проявив неабиякий художній смак.
І жовта, і зелена, і червона... Фарбуємо писанку натуральним, підбираємо улюблені відтінки. На писанці гарно поєднуються жовта, зелена і червона барви. Майстри, котрі фарбують аніліновими барвниками, часто мають мороку, коли йдеться про таке кольорове рішення. Чому? Бо червоний аніліновий барвник накладається на зелене тло темним відтінком, а не виразною червоною барвою, як того прагнеться. Щоправда, якщо барвники тільки но розведені, свіжі, то накладання може пройти успішно. Проте часто стається не так. У такому випадку майстер прибирає з писанки тло за допомогою оцту або іншого засобу, і потім відбувається фарбування з нуля - писанку знову занурюють у жовту барву, далі - у червону. І не завжди це виходить вдало.
"Щоб досягти такого тла, фарбуємо писанку перш за все цезальпінією. Одразу ще біле яйце. З чим гарно поєднується цей барвник в одному орнаменті? З ягодами бузини чорної! Дякую пані Наталі Ковальовій за унікальну можливість пробувати японський барвник у роботі. Якби не пані Наталя, у книзі "Українська народна писанка" (Харків, КСД, 2019 р.) було б на один рецепт менше..." (Ірина Михалевич)
"Ромашка – найдоступніший після цибулиння писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, свіжі її квіти чудово фарбують яйце в інтенсивний жовтий колір. Писанка зафарбується за перші 20-25 хвилин, сам відвар діє довго, писанки в ньому можна фарбувати щодень протягом місяця, і він не псуватиметься навіть за кімнатної температури. Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. ..." (Ірина Михалевич)
Пишемо без попередніх начерків олівцем! Це просто. Ескіз цього орнаменту можна знайти в каталозі Кульжинського, таб.XVII, рис.2.
Чим більше ліній на писанці, тим простіше її написати. Іноді так і буває. Справді, коли поверхню яйця ретельно розкреслено на однакові віконця, то не так вже й важко рівномірно заповнити їх знаками. Інша справа, коли ліній основи немає взагалі, а символ зображено так, що в ньому не можна одразу вказувати центр. Приблизну середину хреста можна хіба прикинути на око. Як же писати такий орнамент, щоб і не схибити, і рівномірно розподілити лінії, і щоб хрест отримався саме таким круглим? Пропоную такий шлях - позначаємо кути квадрата і з цих точок виводимо сторони прямого хреста. Виводимо ми їх так, щоб лінії не були прямими, але випуклими.
Наводимо вдома чистоту: прибираємо з поличок, столу та закутків засушені квіти й трави. Я уже так хочу до лісу, зачекалася пролісків. Маю велике бажання спробувати цього року їх у роботі. Щоб не чекати, склавши руки, варю барвники з сухої сировини. Цього разу у хід пішли чорнобривці прямостоячі.
У лютому 2019 року з благословіння преосвященнішого Боголєпа, єпископа Олександрійського і Світловодського, у харківському видавництві “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” вийшла друком книжка писанкарки Ірини Михалевич, що отримала назву “Українська народна писанка”. До видання увійшло 20 рецептів приготування натуральних відварів для фарбування писанки та кільканадцять покрокових майстер-класів.
"Іноді ми купуємо те чи інше приладдя тільки тому, що воно трапилося під руку. Іноді пробуємо різні інструменти й обираємо той, яким зручніше писати або вибираємо саме той інструмент, що відповідає технічному завданню. Частіше ми думаємо, що обрали правильно і довго собі не зізнаємося, що інструмент виявився незручним у роботі. Добре, коли щастить натрапити на "свій" писачок одразу, з першого разу. Так було у мене. Свій перший інструмент я замовила в магазині Оксани Білоус, ним я створила перші твори, а потім писала й писала, ще і ще. День за днем я брала його до рук, призвичаювалася, він прослужив мені цілих п'ять років..." (Ірина Михалевич)
Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" - від спілкування і творчих зустрічей до великої книги 2018 року видавництвом AДЕФ-Книга було надруковано альбом :)"Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач". Перша презентація альбому відбулася 23 вересня в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках «Форуму видавців». Місце презентації було вибране не випадково, адже у фондах цієї бібліотеки зберігається оригінал книги.
"Коли у жовтні теплі дні стоять так довго, деякі цвітуть все літо і до перших морозів, деякі квіти зацвітають удруге. Мені закортіло перевірити, чи квіти, що з'являються восени, такі ж сильні барвники, як і ті, які цвітуть влітку. Знову квітне конюшина (лучна і повзуча), чистотіл, нагідки, цикорій. Кінець жовтня - піднялася мальва вдруге, продовжують цвісти чорнобривці і гайлардія..." (Ірина Михалевич)
Поки триває друге бабине літо, збираємо і зриваємо горіхові кожушки та й готуємо з них барвник для писанок. Відвар з них фарбує жовту писанку (після ромашки) в коричневі відтінки.
Серпневу писанку фарбуємо квітами! Якими? Якщо гайлардію спробували, мальву теж, тоді час для чорнобривців! Які ж вони гарячі, ароматні, фантастичні! На них подивишся - вщерть наповнюєшся сонця, радості. Розгляньмо, якими барвами уміють чорнобривці сяяти на писанках. Існує 59 видів цієї рослини. В Україні поширені три, я спробувала два з них: дрібноквіткові (Tagetes patula) та чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta).
Про долю цієї людини, її унікальний шлях я довідалася випадково на котромусь сайті. Коли стала шукати американські джерела, дізнаватися більше, була вражена обсягом проведеної роботи, широким інтересом людей по всьому світу до такої здавалося б вузької і специфічної теми. Десь у 1968 році американська художниця Міріам К. Райс зацікавилася застосуванням натуральних барвників. Сталося це в Мендосіно (штат Каліфорнія, США). Розповідаючи про барвники своїм вихованцям у художньому класі, Міріам неабияк захопилася експериментами з грибами...
У серпні ще можна знайти квіти мальви. Та коли мальва відцвіте, підстрахує гайлардія (Gaillardia). Вона, як і мальва, зафарбує жовте яйце в ясно-зелений відтінок. Барва вийде дещо яскравішою і холоднішою ніж після мальви.
