29 березня - день народження Марійки Підгірянки


МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА

(справжнє ім'я Марія Омелянівна Ленерт, по чоловікові — Домбровська)

(29.03.1881 р. – 20.05.1963 р.)


 29 березня - день народження Марійки Підгірянки. Життєпис поетеси Марійки Підгірянки…Була така в Галичині поетка. Її знають переважно як дитячу авторку. Свого часу вона активно брала участь в українських галицьких шкільних, просвітницьких справах, багато писала для дитячих журналів ("Світ дитини" і ін.), допомагала в складанні букварів та читанок. Наразі продовжують виходити її дитячі збірки, можна знайти її і в сучасних читанках (дитяча класика на кшталт  "Українка я маленька, українці – батько й ненька…" чи "Мати наша мати, як голубка сива…" або такі шедеври дитячої поезії, як "Безконечні казочки"). Але насправді Марійка Підгірянка була не лише дитячою письменницею. У 1919 вона видала зовсім не дитячу поему "Мати-страдниця". Недитячими були її перші збірки: "Відгуки душі" (1908), втрачена "Краплини крові". Більшість її творів розкидано в різних тогочасних часописах. Марійка Підгірянка багато писала не тільки "актуальних" патріотичних, "виховних" віршів, але й чимало і чистої лірики – світлої, сумної, гіркої і трагічної. 

* * *

Народилася Марія Омелянівна Ленерт в родині лісничого в селі Білі Ослави, нині Надвірнянського району Івано-Франківської області. По матері вона була українкою, а по татові — німкеня. У Марійки рано пробудився потяг до літератури. У 13 років вона вже пробує свої поетичні сили. 1900 року Марія екстерном успішно склала іспити в учительській семінарії у Львові. Отримала диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддала шкільній роботі в селах Прикарпаття і Закарпаття та десятки років літературній діяльності. Школу і дітей поетеса любила над усе, їм присвятила своє життя. У своїй педагогічній діяльності вона вдало використовувала свій поетичний талант та художнє слово — її щирі мелодійні вірші допомагали учням краще запам'ятовувати букви та засвоювати арифметичні дії. Працюючи вчителькою, займалася великою громадсько-політичною діяльністю, активно спілкувалася з місцевими селянами. У 1904 році в селі Рибне, де Марія Омелянівна працювала, вона познайомилась з учителем місцевої школи Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади. У 1905 році він став чоловіком поетки. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті ім. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман — перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.
Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 року.
Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 року — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми. Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана 1919 року. Події твору — одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах від голоду та епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці становлять 12 пісень, поданих у вигляді голосінь. 
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги видавалися мало, окремі вірші з'являлися в різних журналах. У видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть». У 1962 вірші авторки увійшли до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.
Згодом, в роки незалежності, побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки Марійки Підгірянки: «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця». 2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів. Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: « Нова Зоря», 2009).
Марійка Підгірянка відійшла у вічність 20 травня 1963 року у смт. Рудне біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі. Українці люблять видатну поетесу та всіляко вшановують її пам’ять.

 

Читайте твори Марійки Підгірянки на нашому сайті:

Твори Марійки Підгірянки

Твори Марійки ПідгірянкиМарійка Підгірянка... під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка,  Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, -  справді народна вчителька...


Останні коментарі до сторінки
«29 березня - день народження Марійки Підгірянки»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми