Публікації за тегом: Пісні

Читайте наступні чумацькі пісні та матеріал про них: "Ой у полі край дороги", "Ой у полі да криниченька", "Гей, ішли наші чумаки в дорогу", "Задумали чумаки в дорогу", "Гей, запряжем ми, братці", "Весна красна наступає, із стріх вода капле", "А в городі буркун-зілля", "Ой поїхав чумак у дорогу", "Ой за гаєм зелененьким", "Ой милі сусідоньки", "Ой зажурився соколонько", "Зацвіла калина у лузі да попустила квіти", "Та повій, вітре буйнесенький", "Зозуленька сивесенька", "Ой з-за гори з-за крутої сонечко сідає", "Через греблю вода рине", "Стояла сосоночка напротів сонечка", "Ой у полі могила", "Ой загули чорні галенята", "Ой мамцю, хлопці їдуть", "Ой гук, мати, гук!", "Сидить Цимбал да під вербою", "Да чумаченьки запили, загуляли", "Ой високо сонечко зіходить", "Ой хто дома та господарює", "Гей, з-за гори та із-за кручі", "Ой із-за гори та із-за кручі", "Із-за гори, із-за кручі риплять вози йдучи", "Ой у полі край дороги", "Жовте листя опадає, падає додолу", "Ой горе тій чайці, горе тій небозі", "Їхали чумаки та із України", "Ой воли ж мої, сиві та й рябії", "Воли ж мої половії!", "Ой у полі керниця", "Їхав чумак та у Крим за сіллю", "Ой робить сірома, ой робить сіромаха", "Ой косить хазяїн зелену дуброву", "Ой з-за Дону з-за ріки", "Хто не пив води та дунайської", "Ой хто в Криму не бував", "Ой закувала сиза зозуленька, сидя на тичині", "Та йдуть воли дорогою", "Да котилося да ясне сонце", "Зажурилися вражі вороженьки", "Ой пішов чумак у дорогу", "Вилетів пугач на могилу", "Ой помер чумак та й в чужій стороні", "Було літо, було літо", "Ой ходив чумак сім рік по Дону", "Ой ходив чумак, та ходив бурлак", "Ой ревнули воли", "Ой чумаче, чумаче".

Виникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва, що сформувалося в XV—XVI сторіччя у боротьбі українського народу проти феодального гноблення та іноземних загарбників і уславилося своєю мужністю, героїзмом, відданістю вітчизні. Багато з них своїми мотивами та ідейним змістом споріднені з історичними піснями та думами.

 

 

 

 

 

 

У цій добірці знайдете такі козацькі пісні: 

"А, хто хоче війну знати", 
"Гаєм зелененьким вода тече", 
"Гей, з устні Дніпра та до вершини", 
"Гомін, гомін по діброві", 
"Гомін, гомін, гомін", 
"Горе мені, козакові, що батька немає", 
"Да вари, мати, вечеряти", 
"Добривечір тобі, зелена діброво", 
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі", 
"Коло млина, млина", 
"На вулиці сурма грає", 
"Не жаль мені на сотника", 
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була", 
"Ой а у полі, гей, терен, теренок", 
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі", 
"Ой із лісу із темного", 
"Ой крикнула лебедонька", 
"Ой кряче, кряче чорненький ворон", 
"Ой літа орел, літа сизокрилий", 
"Ой мандрував молодий козак", 
"Ой матусю, та не гай мене", 
"Ой по горах сніги лежать", 
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти", 
"Ой там в степу при дорозі", 
"Ой у лузі та і при березі", 
"Понад морем, Дунаєм", 
"Соколику-сину! Вчини мою волю", 
"Ставлю коня в вишневому саду", 
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою", 
"Туман поле покриває". 

 

В неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають соціально-побутові (або суспільно-побутові) пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, робітничі. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою і позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи і збагачуючи її. Це ліричні твори, де на перший план виступає ідейно-емоційне ставлення до події, а оповідальний елемент відіграє підпорядковану роль (на відміну від епічних і ліро-епічних). У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Взяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. В них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
 

Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).

Найпотужніше і остаточно віщі слова "Ще не вмерла Україна" були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика з невеликого підкарпатського села і водночас обдарованого небуденним талантом митця, одного з основоположників української національної композиторської школи. Саме в такому співавторстві гімн і утвердився у свідомості всього українського народу.

Павло Платонович Чубинський — відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні. Він народився на хуторі поблизу Борисполя. Павло Чубинський походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі. Однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський.

"Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду."

(Павло Чубинський)

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На карті, світу постала нова самостійна держава – Україна, яку потім визнали всі країни світу.

 

"Музика - це мова почуттів."

(Ліна Костенко)

Цікаві статті, музичні новини та відео збиратимемо у цьому розділі нашого сайту.

 

Для найменших дівчаток та хлопчиків — розвиваючі кумедні мультики-пісеньки про мавпочок, родину та абетку з потягами та тваринками. Малеча весело вчитиметься рахувати та запам'ятовувати букви та звуки.

 

 

"Родина пальчиків" — відома на весь світ американська дитяча пісенька, що допомагає легко та весело вивчити членів сім"ї. Дивимось, слухаємо і запам'ятовуємо..

 

 

"Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель, і я десь тут поряд буду також бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках...."

(Андрій Кузьменко)

"Напиши мені листа. Я читатиму всю ніч. Загорни свої слова в той знайомий запах. Чуєш, мамо..."

(Святослав Вакарчук)

 

Пісня "Чуєш, мамо", виконана Назарієм Яремчуком, народним артистом України, у супроводі ВІА "Смерічка" ще у далеких вісімдесятих роках минулого сторіччя, - до цих пір зворушує серця українців своєю щирістю і теплотою почуттів до матері і до рідної землі...

Свою пісню "Материнська любов" виконує Микола Мозговий  (з альбому "Зачаруй нас любов"). Народний артист України, композитор і співак - серцем співає про маму, про Батьківщину, про любов...

Раїса Кириченко виконує пісню "Мамина вишня". Музика Анатолія Пашкевича, вірші Дмитра Луценка. Відео-ролик - з музичного фільму "Автограф" (з ансамблем "Росава").

 

...У неї не було другорядних пісень. Кожна ставала популярною і входила в кожну домівку. Пісні, що співала народна артистка України Раїса Кириченко, відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі по всьому світові. Слухаємо пісню про маму "Хата моя, біла хата" (слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича).

"Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними,
Червоними і чорними нитками."  (Дмитро Павличко)

Віктор Качула, журналіст, поет-пісняр, створив пісню, що, справді, не може не хвилювати кожного...  Юлія Качула чудово виконує пісню батька. Розкішний голос, щирість виконання роблять цю пісню неперевершеною...