Публікації за тегом: Дощ

"Виходь надвір! Там сонце світить!
Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі – літо!
Пора відпусток і гулянь!"

(Наталя Карпенко)

"Вітер тихо гойдає гілочку,
Вітер в щічку цілує квіточку.
А вона його не цурається,
А вона йому усміхається. 
Їй би, вітре, дощем умитися,
Їй би вдосталь води напитися.
Їй би, вітре, таку хмариночку,
Щоби прала свою хустиночку."

(Наталя Карпенко)

 

"Хмарки — гойдалки для мрій,
Ти поглянь на них мерщій:
Там блакитне сяйво ллється,
Небо золотом сміється,
Сонце в центрі каруселі
Вертить промені веселі."

(Марія Дем'янюк)

 

 

Зміст другої частини  "Казок на щодень" від Галини Римар: 1. Про добру країну 2. Легенда про Ясеня-красеня, що всім серцем любив земленьку рідную (відео) 3. На лісовій галявці 4. Казка про Сивого Бичка (відео) 5. Про Дівчинку і Пташечку 6. Казка про надзвичайно обдаровану Рибку (відео) 7. Про ніжну Квітку 8. Про маленьку прудку ящіроньку (відео) 9. Про бджілку Таню та її друзів 10. Про лисицю, їжачка і сірого зайчика 11. Про Сонце та планети (відео) 12. Дарунок Добрих Феєчок 13. Про Дзвіночки і Троянду 14. Казочка про Дощик і Мишеня Крап  15. Про Дзвіночки і Троянду 16+1. Про мале горобеня + Про особливого листочка 17. Про доброго хлопчика і незвичайного листочка 18. Казочка про Ремеза і чарівну квітоньку 19. Казка про онученьку й бабусю, про пташок, машинку, про дружбу і подорожі (відео) 20. Казка про гномика та Святого Миколая 21. Незвичайний подарунок Святого Миколая 22. Новорічна казочка 23. Казка про добре Сонечко 24. Чарівні горішки 25. Діткам про хмаринку та її онуків Громика і Блискавочку 26. Казочка про Дощик і Мишенятко Крап  27. Хто ж це, діти? (казкова загадка 28. Казка про ромашкових феєчок 29. Казочка про Добрика 30. Про дівчинку Марійку і феєчок 31. Казочка про дружну абеткову сім'ю​

"Сонечко-мама зайчика-сина
Вивела з хати в сонячну днину.
Хлопчик-горобчик, зайчик-стрибайчик
Скік на подвір’я, скік на майданчик.
Сонячний зайчик скаче та скаче…
Йди-но на ручки, сонячна вдаче."

(Наталя Карпенко)

Усі казки відомої української письменниці Марії Дем’янюк утверджують ідеали добра, справедливості, краси, дружби, взаємодопомоги у світі, дотичному до нашого. Закладені змалку, вони обов’язково зійдуть щедрим і добірним врожаєм у дитячих душах, які вірять у чудасію. Тим паче, коли вона ще й небесна. Казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку видано відповідно до Програми підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у місті Хмельницький на 2018-2020 роки «Читай українською».

 

 

 

"Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим."

(Наталя Карпенко)

"Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м'яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…"

(Микола Вінграновський)

"Це не дощ, а справжня хлюща,
Репетує дужче й дужче!
Не кажи, що всім не вгодиш,
Ти – то ллєш, то не приходиш!"

(Наталя Карпенко)

 

 

 

"Затулили сонечко
Хмари дощові,
Скачуть за віконечком
Краплі по траві."

(Наталя Карпенко)

Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!

 

 

 

 

 

"Дощик, дощик  голубий, 
Колосків не оббий 
Зливами-проливами, 
Хмарами-огнивами, 
Птицями-зірницями, 
В небі блискавицями..."

(Андрій Малишко)

"Хмарка довгі косенята
Мила в нашому ставку.
Стала річка закликати
В гості дівчинку таку.
– Йди на ручки, погойдаю,
Довгі коси розчешу.
Я казок багато знаю,
Я тебе заколишу."

(Наталя Карпенко)

 

 

"​Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах..."

(Василь Голобородько)

"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві..."

(Ліна Костенко)

"... Вже близько хмара... дощик накрапає...
І зразу зашумів — Долину звеселив...
А тії Квіти, шовком вбрані,
Попадали, неначе п'яні,—
Пропала чвань! Тепер — куди не глянь —
Скрізь по двору їх вітер носить.
Розумному, як кажуть, досить!"

(Леонід Глібов)

"Глянула хмариночка у калюжу:
Щось вагу набрала я дуже-дуже,
Певно, переїла пухких зефірок,
Завелика стала, аж потемніла.
Як у хом'яка, обважніли щічки.
Може забагато в мені водички?
Хмарка засмутилася ізраненька —
Полетів сльозинками дощ дрібненький."

(Тетяна Строкач)