"Катрусині окуляри були великими, вони нагадували очі сови та пітніли, коли дівчинка забігала з двору до хати. Особливо зараз, взимку, їй зовсім не подобалось, що ними треба опікуватись. Мама протирала їх гліцерином, однак вони все одно продовжували час до часу затягуватись непрозорою плівкою туману, знімати яку не тільки не приносило Катрусі насолоди, а навпаки викликало непереборне бажання заховати окуляри якомога далі з-перед очей. Надворі в окулярах теж було незручно. Іноді кортіло покидатись сніжками, погасати, а вони вічно нагадували про себе — якщо і не спітніють, то обов'язково натиснуть вухо, або в кращому разі вгризуться у ніс. Коли тато приніс окуляри додому, він сказав: "Мінус три". Катруся, бувши кмітливою та розумною дівчинкою, добре затямила, що її окуляри називаються "Мінус три"..." (Галина Мирослава)
"води лишають сліди
завжди...
в усьому
повсюди
почерезсерце й роки
допоки дихають груди
поки пливё твій пліт
і серце твоє не зніміло
води розтоплюють лід
доторками
до тіла..."(Галина Мирослава)
"Десь би замешкати.
Говорити світлом.
Вирощувати кристал.
Ходити промінням і молоком.
Відкривати сонце.
Світити в прозорості.
Мати землю і небо.
І зближувати знаками далечінь."(Галина Мирослава)
"Граються у звірів хмари -
Кращої нема забави!
Ось великий бегемот
З подиву роззявив рот.
Там повільна черепаха,
Що живе під власним дахом.
Далі зайчик-сіромашка
Заховався між ромашки..."
(Марія Дем'янюк)
"W dzień ciało słońcem kąsasz i brązowo głaszczesz
i najmocniejszą farbką nad mą głową zwisasz,
wieczór, gdy na tarasie powiewasz gwiazd płaszczem -
myślę, że tu syreny kiedyś wabiły Ulissa. "(CAPRI)
"Сів Лі Сівлі у літак,
Тож над лісом літає мастак."(Галина Мирослава)
"Взявши ноги та й на плечі,
Біжить пострибом малеча.
Це ж приємно – всмак завзято
Мчать від мами аж до тата.
А від тата та й до мами
Дорогами-доріжками."(Галина Мирослава)
Читайте у цьому розділі скоромовки зі збірки "Народ скаже, як зав'яже", добірку українських народних скоромовок, скоромовки-спотиканки Грицька Бойка та добірку авторських скоромовок від Вадима Скомаровського, Володимира Підпалого, Ганни Чубач, Лесі Вознюк, Варвари Гринько, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського та Анатолія Камінчука, Сергія Губерначука, Галини Мирослави, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших українських авторів.
"Чи мудре слово те?
Чи не мудре слово те?
А я́к сказано воно,
коли мудрість у хаті давно?
А прине́сене слово те..."(Сергій Губерначук)
