Публікації за тегом: Artist, painter (художник)

Національна секція ІBBY запрошує юних художників взяти участь у Міжнародній онлайн-виставці! Колись давно, ще у далекому 1950 році, засновниця Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (ІBBY) Джелла Лепман розпочала проєкт «Діти малюють себе». Вона зібрала близько 300 автопортретів з 30 країн світу, які складають вражаючу пересувну виставку. Зараз ІBBY продовжує ідею Джелли і пропонує дітям усього світу намалювати автопортрети на карантині. Усі малюнки будуть представлені на онлайн-виставці під назвою «Ізоляція. Діти, намалюйте себе» («I-solation. Kids, draw yourselves» I-solation, в перекладі Я – розслаблений).

 

"Якось в річці Черемоші плили миші у калоші.
Ліва каже тій, що справа: – От забава, так забава.
Права каже тій, що зліва: – Я тобі ще не повіла
Одну дивную новину. То займе тобі хвилину.
Де це було, я не знаю: чи на тихому Дунаї,
Чи на Ворсклі, чи Дніпрі; але знаю: чималі
Вийшли з вод там дві рибини..."

(Галина Мирослава)

 

 

Зміст другої частини  "Казок на щодень" від Галини Римар: 1. Про добру країну 2. Легенда про Ясеня-красеня, що всім серцем любив земленьку рідную (відео) 3. На лісовій галявці 4. Казка про Сивого Бичка (відео) 5. Про Дівчинку і Пташечку 6. Казка про надзвичайно обдаровану Рибку (відео) 7. Про ніжну Квітку 8. Про маленьку прудку ящіроньку (відео) 9. Про бджілку Таню та її друзів 10. Про лисицю, їжачка і сірого зайчика 11. Про Сонце та планети (відео) 12. Дарунок Добрих Феєчок 13. Про Дзвіночки і Троянду 14. Казочка про Дощик і Мишеня Крап  15. Про Дзвіночки і Троянду 16+1. Про мале горобеня + Про особливого листочка 17. Про доброго хлопчика і незвичайного листочка 18. Казочка про Ремеза і чарівну квітоньку 19. Казка про онученьку й бабусю, про пташок, машинку, про дружбу і подорожі (відео) 20. Казка про гномика та Святого Миколая 21. Незвичайний подарунок Святого Миколая 22. Новорічна казочка 23. Казка про добре Сонечко 24. Чарівні горішки 25. Діткам про хмаринку та її онуків Громика і Блискавочку 26. Казочка про Дощик і Мишенятко Крап  27. Хто ж це, діти? (казкова загадка 28. Казка про ромашкових феєчок 29. Казочка про Добрика 30. Про дівчинку Марійку і феєчок 31. Казочка про дружну абеткову сім'ю​

Усі казки відомої української письменниці Марії Дем’янюк утверджують ідеали добра, справедливості, краси, дружби, взаємодопомоги у світі, дотичному до нашого. Закладені змалку, вони обов’язково зійдуть щедрим і добірним врожаєм у дитячих душах, які вірять у чудасію. Тим паче, коли вона ще й небесна. Казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку видано відповідно до Програми підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у місті Хмельницький на 2018-2020 роки «Читай українською».

 

 

 

Коли донечка сказала: "Мамо, я вже доросла, засинаю без казочок", вони перестали складатися. І донечка вирішила: "Щовечора — казочка!"  Тож ось наші новесенькі "Полінчині казочки":

1. Де живуть Казки? 2. Казкова країна 3. Послання феєчок для дітей 4. Летимо до фей? 5. Загадкова насінина (відео) 6. Музична шкатулка 7. Про Золотогривого Коника (відео) 8. Казочка про Лілеї (відео) 9. По секрету любим діткам (відео) 10. Казка про Перлинку та її добрих друзів 11. Про принцесу з Жасминового королівства 12. Про насінинку – подарунок феєчок 13. Казочка про Зірочку (відео) 14. Про парубка й мишку (відео) 15. Казочка про доброго Оленя 16. Про Півня та Павича 17. Про одну Стежечку (відео) 18. Про Зайчика 19. Про Кульбабку (відео) 20. Країна Навпаки 21. Про феєчок. Просто казочка... 22. Про феєчок (інтерв'ю з Полінкою) 23. Про дуже маленьку феєчку 24. Казка про Календаря 25. Старенький казкар і феї, або Рятівні слова 26. Про книжкових феєчок 27. Про два кущі 28. Казка про Комарика 29. Про нові знайомства феєчок 30. Квітка і Кролик 31. Про братиків і сестричку

"...Грудню, ти у нас козак,
На всі витівки мастак.
Тільки треба у двори
Натрусити сніг згори.
Білу хмару запрягти,
Голу землю зодягти."

(Наталя Карпенко)

 

 

 

Мистецтво Володимира Півня — це як єдність чогось невідомого, але завершеного. Це імпульс, який стає вічністю. Це намагання поєднувати різні техніки та стилі, постійний пошук нових форм. Він дуже впізнаваний серед сучасних художників завдяки ретельним навичкам використання пензликів та винятковій яскравості своїх робіт. Його картини виражають насолоду від життя. Найприємніші моменти існування зображаються на полотні, стаючи дорогоцінними частинами фізичного світу.... Художник змушує нас відчувати вдячність за це життя.... Він намагається охопити Всесвіт... Завітайте до нашої онлайн-галереї, і Ви будете втішені побаченим...

"Тут, саме тут, я ріс, тут виростав, тут і зістарівся. Люблю ці милі австрійські заміські будиночки з прохідними кімнатами по колу, де кожен покій є продовженням попереднього. Щоразу отримую добру порцію вина насолоди, коли, сидячи в одній кімнаті, бачу дві сусідні. Часами просто ходжу собі покоями, щоб вкотре спромогтись відчути безмежність світобудови, спокушений неперервністю великого неосягненного простору і його маленької проекції — мого дому. Лише тут, у цьому затишному помешканні, не боюсь втрачати пам'ять. За вхідними дверима потрапляю в простір інший, тиснучий. Інколи наче бачу, як тут чи там висуваються цибулини голів і моторошно вигукують на повну силу: „Запам'ятай“. І те боляче б'юче слово, схоже на Левітанове попередження про початок війни, відстукує в моїй голові. Іноді навіть здається, що сунеться з-під землі грубезний вказівний палець і погрожує. Дивись мов..." (Галина Мирослава)

 

Григорій Поліщук - художник, дизайнер, акваріуміст, акваскейпер. Він - уродженець Івано-Франківська. З раннього дитинства Григорій цікавився мистецтвом, постійно малював. Художню освіту отримав у Івано-Франківській художній школі. Після закінчення Івано-Франківського державного медичного університету Григорій Поліщук продовжує вдосконалювати свою майстерність у найрізноманітніших мистецьких сферах (реалістичний пейзаж, професійна фотографія природи та природний дизайн акваріума). Художні виставки митця відбувалися у Івано-Франківську, Яремче, Львові, Києві, Лондоні. Картини Григорія Поліщука можна знайти в приватних колекціях по всій Європі, Азії та Північній Америці.

 

"Відомий художник-пейзажист з Рівного Костянтин Костянтинович Степанюк викладає. Він - вчитель. Він закоханий в націоналістичну дитячу програму «Пласт». Талановита і тонка людина, яка живе, наче кожен день може стати останнім. Від нього віє такою любов’ю до нашої Неньки-України! Будиночок, в якому живуть і творять художники Костянтин і Аліна Степанюк - біля самісінького лісу... Його двері завжди відчинені для гостей, а кімнати заповнені пейзажами любої України, зображеннями мальовничих храмів та соборів… Чарівний світ… запах фарб та гарячої кави... Так, ми воюємо... За свою свободу ми платимо життями синів і доньок України... Та місія митців в цей складний час надважлива – не дати ворогу занапастити наші душі, замість туги і відчаю, наповнити їх відчуттям краси, яка оточує нас, не зважаючи ні на що!" (Олег Володарський)

Шовк, полотно, папір, граніт, солома, яєчна скорлупа… На чому лиш не працювали руки пані Олександри... Вона жила Україною і надихалася рідною землею, органічно, вміло і красиво зображуючи у своїх роботах кращі миттєвості, які дарує нам усім навколишній світ... Твори Олександри Приведи можна побачити у Чехії, Франції, Австрії, Голландії, Росії, Італії і інших країнах.

 

 

 

«Малюю. Створюю картини. На папері кульковою ручкою. Особливість їхня така, що не маю задач, і те місце, де зазвичай задум,— порожнє. Існують деякі «концепти сприйняття», які в’януть за кілька днів перерви роботи над зображенням. І я не намагаюсь їх воскресити — просто продовжую на тому ж аркуші, використовуючи весь вільний простір, поєднувати лінії та об’єми таким чином, яким вони самі дозволяють чи навіть бажають інколи. Реалізую їхні сьогоднішні взаємини. А вчорашні та позавчорашні вмерли для цього аркуша, та мене це нітрохи не турбує. Хоча й відчуваю незворотність та унікальність тих, що проминули. Трохи сумно, але така вже Воля Його. Якісь же з них все одно мали не залишити сліду на моєму аркуші. Так виникає графічний щоденник моєї агресивно підсвідомої свідомості. Є версія, нібито десь існує Велика Книга, куди занесено, занотовано все, абсолютно все без жодного пропуску. В тому числі й те, що не було поєднане мною на аркуші. В тому числі й те, що не було поєднане мною на аркуші до мого народження і після моєї смерті. Можливо, ті фрагменти, які мені вдається відобразити зараз, комусь допоможуть відтворити те, чого бракує саме йому.» (Віталій Лотоцький)

 

Марина Куц – художниця, скульпторка, дизайнерка, ілюстраторка. Закінчила Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну. З  березня 2008 року дотепер пані Марина тримає творчу майстерню у Києві, займається творчою роботою у сфері дизайну одягу, живопису, скульптури. Окрім того, пані Марина займається й викладацькою діяльністю; співпрацює з Національним банком України в сфері дизайну пам'ятних монет. Запрошуємо наших читачів до кількох залів онлайн-галереї прекрасних творів відомої художниці Марини Куц.

 

Міжнародні критики мистецтва називають Олесю Джураєву «яскравим представником української сучасної графічної школи». Попит та інтерес до робіт авторки на світовій арені постійно зростає – виставки художниці проходять у США, Мексиці, Аргентині, Австралії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Бельгії та інших країнах. «Олеся Джураєва – мабуть, єдиний український представник станкової графіки нового покоління, визнаний далеко за межами України. Її роботи друкують в іменитих каталогах та журналах, виставляють у кращих світових галереях. Вона – учасниця і переможець багатьох міжнародних конкурсів графічних робіт. Її твори нагадують візуальний щоденник життя». (Дмитро Палієнко)

 

Завітайте до онлайн-галереї відомої української художниці Ольги Браун на "Малій Сторінці".  Пані Ольга у 1982 році закінчила Львівську Академію Мистецтв (тоді - Львівський Інститут Прикладного та Декоративного Мистецтва), кафедра текстилю. З того часу працювала і виставлялась у Львові. У 1997 році емігрувала до Великобританії, де зараз живе і працює. Пані Ольга є членом товариства художників у Челсі. Приймала участь у виставках у галереї Мал, художньому товаристві Челсі,  Королівському художньому коледжі та деяких інших Лондонських галереях. Приймала участь у проекті "Привиди зниклих птахів" із провідними британськими художниками. Ольга Браун має премії (awards) за ліпший пейзаж Лондона від художнього товариства у Челсі, The Great Art Award від жіночого художнього товариства ( Mall Galleries), і премію за ліпший фігуративний живопис від Хескес Хаббард художнього товариства.  

 

«Нові будівлі зі скла та бетону. Вони можуть подобатись, можуть викликати відразу. Як свого часу електрика, так і скляні поверхні сьогодні змінюють моє місто. Я тільки спостерігаю. Але зізнаюсь – ритми, які віддзеркалюються у скляних поверхнях, мене заворожують», – розповідає Олеся Джураєва. За словами авторки, звичка спостерігати за еволюцією архітектури міста надихнула її на створення колажів із відбитків ліногравюр, над якими художниця працювала майже весь 2018 рік.

 

Читаймо надзвичайно цікаву казкову повість молодої письменниці Ольги Зубер «Подорож на Край Світу».

Зміст повісті: 1. Подорож починається… 2. Дивовижне перевтілення 3. Лора проти Вітру 4. Лора на висоті 5. Якщо не спиться... 6. Як вівця стала бджолою 7. В гостях у Вітра 8. Зимова історія 9. Забавки в морозяну ніч 10. Фіалки для Фіалки 11. Мій друг Вітер 12. Таємниця Лори

 

"Все, — вирішив я. — Треба ставити крапку. Жити в суспільстві, де мудрість безкоштовна, а за дурість потрібно постійно розраховуватись, де мовчать хіба за велику оплату та ще й до того часу, поки не знайдеться хтось, хто проплатить більше, неможливо. Це понад край. Пора всім їм показати, які вони дурні. І від тої фасоли, від тої тяжкої журби та печалі, я швидким кроком впевнено пішов у найближчу крамницю купувати мотузку. Мило та табуретка, на щастя, в мене були.День стояв, ні, лежав, похмурий, обкурений і, чесно кажучи, опльований, як усе моє покуцьорблене життя, вкрите швами та суцільними фальцами. Дерева хилились, мовби після перепою. І, може це мені лише здалось, на ліву ногу, ой, бік. Мара якась, — подумав я і протер очі. Потім заліз правою рукою у праву кишеню штанів. Грошенятами там і не пахло. У ліву кишеню я ніколи нічого потрібного не кладу — нема в мене такої звички. Безумовно, що не було змісту там шукати, та я про всяк випадок туди заліз. Марно, чого й слід було сподіватись..." (Галина Мирослава)

 

Читаймо цікаві історії від Марії Дем'янюк, що увійшли до книги "Марійчині казки": "Карусель мрій", "Вечірня казка", "Зимова казка", "Їжачок-боровичок", "Казка про подушечку", "Оце так Бесловедія!", "Про лелеку та горобця", "Про хмаринки", "Слоник-бешкетник", "Сонечко повчає", "Сяйво зоряного хлопчика", "Таємниця сріблястої ложечки", "Троянди сперечалися", "Урок доброти", "Чарівні слова", "Чуйне дзеркало", "Як Невмійко став Гавчиком", "Ведмежа любов", "Зимова вишиваночка", "Як світ узимку засміявся", "Про веселку та солов’я", "Бурштин нічного неба", "Як Василина сон шукала", "Як ведмедику зорі усміхнулися", "Подружилися", "Мудрість дерев".

 

"- Пуга-пуга, я до вас. 
З квіточками, в капелюшку. 
Блиском сяють очі й вушка. 
Я з цукерками в руці, 
Усмішкою на лиці. 
Квіти маю, при параді. 
Новомодний фрак. 
Ви раді?!"  (Галина Мирослава)