"У неділю із батьками
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."(Ольга Науменко)
«
"Досі, о Θεο, мій Боже, я пам'ятаю ту хвилю, ту пінну фалю, близьку до темного фіолету у своїй основі, ті бульки її слини, що прикидалися вовною, по її краях. Вона котилася навіжено по білому піску Теодосії, такому білому, як моє ще не віддане сонцю тіло першого в житті дня на морі. Пам'ятаю її непогамовність, її швидкість за спиною. Це перша у житті подія, яку легко й часто відчитую мимоволі з пам'яті. Пам'яті трирічної дівчинки, якою я давно вже не є. Вона поки вміє читати лише по губах, але після цього випадку втікатиме у книжку, аби ковтати світ складами. Тіло кує страх, під серцем загусає невитиснений назовні крик, птахи зі своїм "кр" над головою, о Θεο, це вперше побачений Крим, мить — і ця скажена фаля накриє, фалатне, не лишиться нічого, хіба маленькі фалати тіла на піску, переламані, як дерево на картині Юліана*. Я не знаю, що це, досі не знаю, але залишаю тіло на піску пляжу і підіймаюсь над ним вище хвилі, значно вище. Так високо, що бачу цілий пляж і перелякану маму, яка біжить до залишеного мною на піску тіла..." (Галина Мирослава)
Художник Костянтин Степанюк. Пейзажна лірика Рівненщини (онлайн-галерея авторських світлин)
Відомий український художник-пейзажист Костянтин Костянтинович Степанюк — людина неординарна. Він — завжди у пошуку нових ідей у творчості та джерел для свого натхнення. Окрім викладацької діяльності, написання олійних полотен та створення неймовірно красивих виробів із дерева, митець захоплюється фотографією. На тисячах його світлин, зроблених професійною камерою, можна спостерігати, як міняється природний ландшафт протягом року, як зачаровує художника місцина, де він мешкає та працює. Тож пропонуємо нашому шановному глядачеві долучитися до онлайн-перегляду фотогалереї, яку нам люб'язно дарує автор. Насолоджуймося та надихаймося!
"Не забула. Вона таки пам'ятає село, усі його вершки й ровені з кривульками доріг, усі його крайчики. Саме зараз вони стали прикутками її хворих очей, якими вона так гостро бачить у своїй уяві. Високі порости навколо вузької річечки з викрутами, раптові верниводи, глухий бір з місцями опалин і погарів усередині нього, зрубанки зі мшаними пнями. Мочарі, ті жабокряківки в сосновому ліску за кілька метрів від старої хати. Крини перед очима — бери й рви. Вона обережно обходить їх знову, хоча не підіймається з місця, і, як колись, заплутується у виприннику довкола. Теплим світлом проскакує на обличчі усмішка. Які ж ті дитячі остроги рідні! Невисокі пагорби за селом, звідки з сестрою пильнувала за дорогою, остерігаючись несподіваної появи порушників спокою. Там, біля старезного, верхами коріння по піску, дуба приховане цілюще джерело..." (Галина Мирослава)
Національна секція ІBBY запрошує юних художників взяти участь у Міжнародній онлайн-виставці! Колись давно, ще у далекому 1950 році, засновниця Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (ІBBY) Джелла Лепман розпочала проєкт «Діти малюють себе». Вона зібрала близько 300 автопортретів з 30 країн світу, які складають вражаючу пересувну виставку. Зараз ІBBY продовжує ідею Джелли і пропонує дітям усього світу намалювати автопортрети на карантині. Усі малюнки будуть представлені на онлайн-виставці під назвою «Ізоляція. Діти, намалюйте себе» («I-solation. Kids, draw yourselves» I-solation, в перекладі Я – розслаблений).
"Якось в річці Черемоші плили миші у калоші.
Ліва каже тій, що справа: – От забава, так забава.
Права каже тій, що зліва: – Я тобі ще не повіла
Одну дивную новину. То займе тобі хвилину.
Де це було, я не знаю: чи на тихому Дунаї,
Чи на Ворсклі, чи Дніпрі; але знаю: чималі
Вийшли з вод там дві рибини..."(Галина Мирослава)
Зміст другої частини "Казок на щодень" від Галини Римар:
Усі казки відомої української письменниці Марії Дем’янюк утверджують ідеали добра, справедливості, краси, дружби, взаємодопомоги у світі, дотичному до нашого. Закладені змалку, вони обов’язково зійдуть щедрим і добірним врожаєм у дитячих душах, які вірять у чудасію. Тим паче, коли вона ще й небесна. Казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку видано відповідно до Програми підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у місті Хмельницький на 2018-2020 роки «Читай українською».
Наталя Карпенко. Зимові поезії для дітей
"...Грудню, ти у нас козак,
На всі витівки мастак.
Тільки треба у двори
Натрусити сніг згори.
Білу хмару запрягти,
Голу землю зодягти."(Наталя Карпенко)
Мистецтво Володимира Півня — це як єдність чогось невідомого, але завершеного. Це імпульс, який стає вічністю. Це намагання поєднувати різні техніки та стилі, постійний пошук нових форм. Він дуже впізнаваний серед сучасних художників завдяки ретельним навичкам використання пензликів та винятковій яскравості своїх робіт. Його картини виражають насолоду від життя. Найприємніші моменти існування зображаються на полотні, стаючи дорогоцінними частинами фізичного світу.... Художник змушує нас відчувати вдячність за це життя.... Він намагається охопити Всесвіт... Завітайте до нашої онлайн-галереї, і Ви будете втішені побаченим...
"Тут, саме тут, я ріс, тут виростав, тут і зістарівся. Люблю ці милі австрійські заміські будиночки з прохідними кімнатами по колу, де кожен покій є продовженням попереднього. Щоразу отримую добру порцію вина насолоди, коли, сидячи в одній кімнаті, бачу дві сусідні. Часами просто ходжу собі покоями, щоб вкотре спромогтись відчути безмежність світобудови, спокушений неперервністю великого неосягненного простору і його маленької проекції — мого дому. Лише тут, у цьому затишному помешканні, не боюсь втрачати пам'ять. За вхідними дверима потрапляю в простір інший, тиснучий. Інколи наче бачу, як тут чи там висуваються цибулини голів і моторошно вигукують на повну силу: „Запам'ятай“. І те боляче б'юче слово, схоже на Левітанове попередження про початок війни, відстукує в моїй голові. Іноді навіть здається, що сунеться з-під землі грубезний вказівний палець і погрожує. Дивись мов..." (Галина Мирослава)
Григорій Поліщук - художник, дизайнер, акваріуміст, акваскейпер. Він - уродженець Івано-Франківська. З раннього дитинства Григорій цікавився мистецтвом, постійно малював. Художню освіту отримав у Івано-Франківській художній школі. Після закінчення Івано-Франківського державного медичного університету Григорій Поліщук продовжує вдосконалювати свою майстерність у найрізноманітніших мистецьких сферах (реалістичний пейзаж, професійна фотографія природи та природний дизайн акваріума). Художні виставки митця відбувалися у Івано-Франківську, Яремче, Львові, Києві, Лондоні. Картини Григорія Поліщука можна знайти в приватних колекціях по всій Європі, Азії та Північній Америці.
"Відомий художник-пейзажист з Рівного Костянтин Костянтинович Степанюк викладає. Він - вчитель. Він закоханий в націоналістичну дитячу програму «Пласт». Талановита і тонка людина, яка живе, наче кожен день може стати останнім. Від нього віє такою любов’ю до нашої Неньки-України! Будиночок, в якому живуть і творять художники Костянтин і Аліна Степанюк - біля самісінького лісу... Його двері завжди відчинені для гостей, а кімнати заповнені пейзажами любої України, зображеннями мальовничих храмів та соборів… Чарівний світ… запах фарб та гарячої кави... Так, ми воюємо... За свою свободу ми платимо життями синів і доньок України... Та місія митців в цей складний час надважлива – не дати ворогу занапастити наші душі, замість туги і відчаю, наповнити їх відчуттям краси, яка оточує нас, не зважаючи ні на що!" (Олег Володарський)
Шовк, полотно, папір, граніт, солома, яєчна скорлупа… На чому лиш не працювали руки пані Олександри... Вона жила Україною і надихалася рідною землею, органічно, вміло і красиво зображуючи у своїх роботах кращі миттєвості, які дарує нам усім навколишній світ... Твори Олександри Приведи можна побачити у Чехії, Франції, Австрії, Голландії, Росії, Італії і інших країнах.
«Малюю. Створюю картини. На папері кульковою ручкою. Особливість їхня така, що не маю задач, і те місце, де зазвичай задум,— порожнє. Існують деякі «концепти сприйняття», які в’януть за кілька днів перерви роботи над зображенням. І я не намагаюсь їх воскресити — просто продовжую на тому ж аркуші, використовуючи весь вільний простір, поєднувати лінії та об’єми таким чином, яким вони самі дозволяють чи навіть бажають інколи. Реалізую їхні сьогоднішні взаємини. А вчорашні та позавчорашні вмерли для цього аркуша, та мене це нітрохи не турбує. Хоча й відчуваю незворотність та унікальність тих, що проминули. Трохи сумно, але така вже Воля Його. Якісь же з них все одно мали не залишити сліду на моєму аркуші. Так виникає графічний щоденник моєї агресивно підсвідомої свідомості. Є версія, нібито десь існує Велика Книга, куди занесено, занотовано все, абсолютно все без жодного пропуску. В тому числі й те, що не було поєднане мною на аркуші. В тому числі й те, що не було поєднане мною на аркуші до мого народження і після моєї смерті. Можливо, ті фрагменти, які мені вдається відобразити зараз, комусь допоможуть відтворити те, чого бракує саме йому.» (Віталій Лотоцький)
Марина Куц – художниця, скульпторка, дизайнерка, ілюстраторка. Закінчила Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну. З березня 2008 року дотепер пані Марина тримає творчу майстерню у Києві, займається творчою роботою у сфері дизайну одягу, живопису, скульптури. Окрім того, пані Марина займається й викладацькою діяльністю; співпрацює з Національним банком України в сфері дизайну пам'ятних монет. Запрошуємо наших читачів до кількох залів онлайн-галереї прекрасних творів відомої художниці Марини Куц.
Творчі дива від Олесі Джураєвої
Міжнародні критики мистецтва називають Олесю Джураєву «яскравим представником української сучасної графічної школи». Попит та інтерес до робіт авторки на світовій арені постійно зростає – виставки художниці проходять у США, Мексиці, Аргентині, Австралії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Бельгії та інших країнах. «Олеся Джураєва – мабуть, єдиний український представник станкової графіки нового покоління, визнаний далеко за межами України. Її роботи друкують в іменитих каталогах та журналах, виставляють у кращих світових галереях. Вона – учасниця і переможець багатьох міжнародних конкурсів графічних робіт. Її твори нагадують візуальний щоденник життя». (Дмитро Палієнко)
Завітайте до онлайн-галереї відомої української художниці Ольги Браун на "Малій Сторінці". Пані Ольга у 1982 році закінчила Львівську Академію Мистецтв (тоді - Львівський Інститут Прикладного та Декоративного Мистецтва), кафедра текстилю. З того часу працювала і виставлялась у Львові. У 1997 році емігрувала до Великобританії, де зараз живе і працює. Пані Ольга є членом товариства художників у Челсі. Приймала участь у виставках у галереї Мал, художньому товаристві Челсі, Королівському художньому коледжі та деяких інших Лондонських галереях. Приймала участь у проекті "Привиди зниклих птахів" із провідними британськими художниками. Ольга Браун має премії (awards) за ліпший пейзаж Лондона від художнього товариства у Челсі, The Great Art Award від жіночого художнього товариства ( Mall Galleries), і премію за ліпший фігуративний живопис від Хескес Хаббард художнього товариства.
