"У статті подано дуже цікаві та корисні відео українською мовою. Прошу ознайомитися й підтримати в ютубі вподобайками, коментарями та репостами." (Ольга Шарко)
"Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. Сьогодні довгоочікувана рубрика «Як інтегрувати українську мову в життя?» Гадаю, більшість із вас вже чула про флешмоби з обміну українськомовними відео. Можливо, якщо ви шукали рецепти українською, то навіть натрапляли на кулінарні канали Костянтина Грубича «Смачна Країна» або Вікторії Попін ‘Picante cooking’. Я ж зібрала відео, про які мало хто знає, бо вони комерційні, тобто з каналів різноманітних торгових марок. Менше з тим, ці рецепти також заслуговують на нашу увагу. Окрім того, якщо ми підтримаємо промо вітчизняних виробників, вони розумітимуть, що такого контенту слід випускати більше. А це своєю чергою вплине на розширення українськомовного сегменту Ютубу. Бо все-таки концерни й корпорації – це геть інші бюджети, ніж приватне блогерство..." (Ольга Шарко)
Цуценя привезли вдосвіта. Марта не бачила й не чула. Вона ще спала. А сон літнього світанку солодкий. Дівчинка зійшла з веранди – із-за гори Городище над Ясинецьким лісом сходило сонце. Велике, яскраве, купалося у синьому ставку, відбивалося і блищало в рясних росах на вишнях і, здавалося, викотившись на трасу, їхало селом. Небо палало, земля прокидалася. Дівчинка зняла вгору руки, постояла. Ступила, й руки опустилися: вона мляво, якось непевно збочила на сивий зарошений спориш, залишивши на ньому свої сліди. В її очах ще досипав сон. Ні тепле червоне проміння, ні холодна роса, яка струсилася на ноги, не могли її пробудити. Скоцюрбилася і невтішно притулила руки ліктями до свого худого тіла, вклавши голову в долоні. Була в трусиках, у майці. Білі довгі коси, поплутані й нечесані, спадали на плеченята, пасма закривали обличчя. Марта не знала: коси чи сонячне проміння лізуть їй до очей?.." (Борис Харчук)
Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту.
"Господи, важкі Твої хрести!..
Як би Ти навчив їх полюбити?
Як би Ти навчив їх пронести
Так, аби Тебе не розлюбити?..
Борсаюсь під надважким хрестом...
Падаю, встаю і знову ницьма...
Але трохи полежу пластом -
І встаю, мов щойно кута криця..."(Валентина Матвіїв)
"Чотири сестри" — казкова розповідь відомого українського письменника Валерія Шевчука про чотири пори року на нашій планеті, про те, що відбувається у природі, коли зникає злагода між "сестрами" і порушуються природні закони, про крижаний період на Землі. Тішить щасливий кінець цієї чудової історії з вірою в те, що добро завжди перемагає зло.
"Хрипка придбала собі це наймення з того самого часу, як стала Поторочею. Мало хто знав її молодість, бо прийшла вона з чужої, далекої сторони. Сама ж вона була неговірка, як і всі Поторочі, й ніколи нічого не розповідала про себе. Та й не було кому щось розповідати, бо Поторочі живуть собі цілком окремо від іншої Невидимої Сили і майже не бачать інших створінь. Вони здебільшого сидять тихенько по старовинних руїнах, покинутих будинках, пожарищах, старих млинах та пустках. Ніхто до них не приходить, так само й вони ніколи не виходять поза межі свого житла. Живуть самітно, цілком одинокі й тільки по черзі з'являються під Івана Купала на Лису гору. Часом ще їх викликає до себе Біс, щоб дати наказ перебратися на нове сідло. Мовчки приймають вони ті накази й нечутно переходять до нового житла, де й лишаються до іншого наказу. Там вони справно виконують свою невелику повинність: не допускати живих створінь до життя в небезпечному помешканні..." (Василь Королів-Старий)
"Коли б тобі бажав я сліз і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав."(Василь Симоненко)
Вірші Василя Симоненка про кохання та любов: "Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної", "Любов", "Моя вина", "У вагоні", "Малюсі", "Компаньйонка", "Ти спішила од мене", Вірш "Вона прийшла", "Є в коханні і будні, і свята", "Щось нове у серці забриніло", "Я тобі галантно не вклонюся", "Коли б тобі бажав я сліз і муки", "Ніби краплі жовті, в темну воду", "Всі образи й кривди до одної", "Я і в думці обняти тебе не посмію", "Ти до мене прийшла не із казки чи сну", "Не бажаю я нічого, хочу тільки одного", "Чекання".
"Сохне на сонці білизна, молоточок стукає,
Мир та спокій у дворі,
Бджілка над квітами літає,
Голуби воркують у дворі.
Який же «статус» треба мати,
Щоб мирний план цей зруйнувати?
Хто ти? «Бог» чи «цар»? Може, звірина?
Скоріше — нелюд зі звірячою личиною!.."(Вероніка Кремінна)
Хочете чимось зайняти маленьких дітей віком до 6 років — тоді покажіть їм нові серії веселого французького мультсеріалу з українським дубляжем про літні пригоди зайченяти Сімона на ютуб-каналі «Бробакс» від Суспільного. Увага ваших дітей точно буде прикута до екрана завдяки цій добірці. Тим часом ми розповідаємо про зміст нових захопливих серій. Плейлист із 52 новими серіями мультсеріалу «Сімон» вже доступний і розповідає про життя маленького французького зайченяти та його дружну родину. Всі серії у вільному доступі можна переглянути на дитячому ютуб-каналі «Бробакс» від Суспільного. У нових серіях ваша малеча дізнається та навчиться: як бути сміливими й підтримувати одне одного у різних життєвих ситуаціях, про види свійських і диких тварин, як побороти страх темряви та невідомості, як справлятися з буденними труднощами, що робити, якщо не можеш заснути, чи потрібен їжачку свій будинок, що подарувати подрузі на день народження та що таке взаємодопомога, чи існують лісові феї та як це перевірити, як бути командою і робити щось разом та багато іншого.
"Знаємо, що неньку нашу Україну,
Просто не дозволите скривдити ви, ні!
Повертайся, доню,
Повертайся, сину,
Повертайтеся
з війни
живі..."(Віктор Савенков)
"Нині свята Великодні
І співає гучно дзвін,
А у кошичку духм'яні
Пасочки, ковбаска, хрін.
Масло, писанки чудові,
Шинка, хлібчик і сирок,
Сіль і свічечки воскові -
Все кладу під рушничок."
(Вікторія Стасів)
Вікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".
"Бабусина пісенька лине,
Сміється, радіє вона,
Як сонце у небі єдине,
Бринить її слово-струна.
А часом з дідусем співають
І линуть пісні поміж хмар.
Від щастя їх очі сіяють
Бо в серці палає ще жар..."(Вікторія Стасів)
"Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким..."(Леся Українка)
"Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі..."(Тарас Шевченко)
"Де, мій друже, Україна,
Наша рідна Батьківщина?
Якщо буде твоя ласка,
Підкажи мені, будь ласка.
Відповів мені хлопчина:
"У серцях в нас Україна!""(Юлія Забіяка)
"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
(Ірина Мацкова)
