Публікації за тегом: Марія Дем'янюк

Сортувати:    За датою    За назвою

Костянтин Степанюк, відомий художник-пейзажист з Рівного. Онлайн-галерея. Костянтин Степанюк. Казка середньовіччя (фрагмент), полотно, олія, розм. 130х70 см. Робота знаходиться у Франції."Турботлива Зимонька вирішила поглянути на те, як зимує Матінка-Природа. Вона взула білі чобітки, одягнула біленьку шубку та білесенькі рукавички й подалася на оглядини. Зимонька була переконана, що зимою усім ой, як затишно! Та раптом вона почула як у густому карпатському лісі смереки перешіптуються поміж собою. «Замерзла…Ой, як замерзла!», — неслося лісом. «Тримайся. Зима завершиться. Маємо дочекатися Весноньки»,  — лунало у відповідь.  Тоді Зимонька уважно придивилася до дерев і зрозуміла, що вони ледве не тремтять від холоду.  «Холодно...Ой, як холодно! — цього разу бідкалися тендітні пожовклі травинки,  — Хоч би наші корінчики збереглися , щоби навесні з’явилися нові пагони». «Ой-йой! Як зимно ступати!»  —знову почула Зимонька. Це вже розмовляли поміж собою спритні братики-зайчики, які вискочили з нірки на стежину. «Лапки мої геть замерзли»,  — почулося з іншої сторони лісу, де лисенятко з мамою щойно вийшло на прогулянку..." (Марія Дем'янюк)

 

Марія Дем’янюк. Оберіг для татусів (поезія). Хмельницький, видавець ПП Заколодний М.І., 2023, 56 с. Ілюстрації Людмили Великої. До книги увійшли вірші: А на Луганщину летіли журавлі, Ангел з автоматом, Відбудуємо, Він мене обороняє, Дитяча молитва, Для зайченят, Дякую, рідненька, Жовто-блакитна, Закрийте нам небо, Зроблю все для перемоги, Ірпінь, Колисанка, Колискова, Котик, зайчик і сердечко, Леопарди, Лист святому Миколаю, Літачок, Маки, Маленький велосипедист, Мати, Ми переможемо, Не хвилюйся, матінко, Небо боронити, Оберіг для татусів, Ой, люлі-люлі, Петрусь, Питає малеча, Спогаданка, Тарасове слово, України донечка, Чекає в Херсоні, Я годую голубів, Я люблю свою бабусю.«Оберіг для татусів»  — збірка поезій, призначена для наших захисників, їхніх родин та усіх дорослих і маленьких українців. Віра в незламну міць духу українського народу, в Перемогу, Добро звучить в кожному вірші авторки. Усі поезії проникнуті щирою вдячністю нашим воїнам. Книга-оберіг неодмінно торкнеться серця кожного читача. До книги увійшли вірші: "А на Луганщину летіли журавлі", "Ангел з автоматом", "Відбудуємо", "Він мене обороняє", "Дитяча молитва", "Для зайченят", "Дякую, рідненька", "Жовто-блакитна", "Закрийте нам небо", "Зроблю все для перемоги", "Ірпінь", "Колисанка", "Колискова", "Котик, зайчик і сердечко", "Леопарди", "Лист святому Миколаю", "Літачок", "Маки", "Маленький велосипедист", "Мати", "Ми переможемо", "Не хвилюйся, матінко", "Небо боронити", "Оберіг для татусів", "Ой, люлі-люлі", "Петрусь", "Питає малеча", "Спогаданка", "Тарасове слово", "України донечка", "Чекає в Херсоні", "Я годую голубів", "Я люблю свою бабусю".

 

Марія Дем'янюк. Наші друзі з Ельфірії — збірка казок для дітей. Художниця — Людмила Велика.«Наші друзі з Ельфірії» — збірочка казок, які розповідають малечі про ельфів, що живуть поруч, а також знайомить маленьких читачів з дивовижною Ельфірією — країною ельфів. Книга утверджує ідеали добра й справедливості, навчає доброзичливому та дбайливому ставленню до навколишнього світу. Чарівні розмальовки до кожної казки неодмінно подарують гарний настрій дітям.

 

 

 

 

 

Марія Дем'янюк. Сьогодні натрапила на такий малюночок поблизу дитячого майданчика.  Не зовсім гарно видно, але там сонечко, хмаринка, квіточка  усміхаються.  Наші дітки зростатимуть у вільній Україні.

"Збираю себе по краплинах,
Збираю себе по камінчиках,
Збираю себе по хмаринах,
Вплітаючи сонце у вінчики.
Збираю себе по пелюстках
У цілісну літа квітку,
Збираю себе по пір'їнах,
По клекотах в небі лебідки..."

(Марія Дем'янюк)

 

Painting by Corinne Hartley."Як же він любив гори, цей карпатський кінничий на ймення Степан! Подобалося йому споглядати, як сонячне проміння цілує бескиди, а хмари горнуться до них, як місяць моститься на самісінькій вершині гори та  задумливо дивиться вниз на долину, як зорі спілкуються поміж собою і розповідають одна одній карпатські легенди. З тією ж ніжністю любив він і своїх двох коней : одного – рисака, швидкого, але слухняного з дуже добрими очима, які випромінювали тепло, і маленького поні з білою гривою і білим хвостом. Ті відчували, що серце Степана належить горам і їм й обдаровували кінничого світлом своїх дюжих сердець. До Степана люди йшли звідусіль. Несли свою біль, незгоди, немічі, а натомість отримували омріяне зцілення й дивовижний спокій у душі. І хоча складно було іноді кінничому, проте він був переконаний, що допомагати людям — його призначення від Бога. Отож має слідувати йому…" (Марія Дем'янюк)

 

"«Ой, який приємний сюрприз — повні корзини хрумкої моркви!»,   радо промовив зайчик і хутко побіг до столика, на якому були корзинки соковитої моркви. «Як я полюбляю морквинки! Скучив за цими ласощами допоки ми з матусею і сестричкою перебували у сусідньому лісі»,  додав він. А далі з теплою вдячністю згадав ту лісову місцину, де вони гуртом проживали декілька попередніх місяців, бо змушені були залишити свою домівку через нашестя злої вовчої зграї. У тому сусідньому лісі мешкають напрочуд доброзичливі тварини, які щиро піклувалися про них: надавали усіляку допомогу, прагнули зробити усе можливе, щоби заяча родина почувала себе як вдома. Проте рідний ліс  неповторний, бо тут таки особливі ялинки, дивовижно смарагдова трава, солодші ягоди, мелодійніший спів птахів. І ,врешті, хатинка, у якій дружно жила ця заяча сім’я. А ще тут мешкали бабуся-зайчиха й дідусь-заєць. Вони нізащо не захотіли полишати свою норку, а у складні часи хоробрим словом і діями підтримували не лише один одного, але й метеликів, мурашок, слимачків й інших жителів цього лісу. Та найбільше хотілося повернутися зайченятку додому тому, що оборонцем лісу був і його мужній татко..." (Марія Дем'янюк)

 

"Я люблю свою бабусю
Я бабусенькин лизунчик,
Солоденький я мазунчик,
Я до бабці притулюся,
Так люблю свою бабусю!.."

(Марія Дем'янюк)

 

 

 

 

"Моє сонечко, моя квітонька,
Моя радість, моє зайченятко,
Чом всміхаєшся, моя донечко,
Мабуть знову наснився татко?
Моя зіронька, моє серденько
Уві сні шепотіла тихенько:
Я чекаю на тебе татечку
І молюся щодня, як і ненька..."
(Марія Дем'янюк)

 

"Проліски не можна рвати! Так-так, Надійка добре це знала. І не лише тому, що вони занесені до червоної книги, а й через те, що це особлива квітка – квітка білосніжних мрій, або, як каже матуся, білоніжних мріянь. Проліски квітують ранньою весною. На тендітному пагоні з’являється біленький дзвіночок із довгуватих білих пелюстків. Це – домівки мрій. У кожній квітці живе чиясь світла мрія. Коли з’являється вітер, то пелюсткові дзвіночки дзвенять. Так мрії поміж собою спілкуються. А ще вони ой як полюбляють танцювати! Вилітають зі своєї квітки, беруться за руки та рухаються по колу. Оскільки мріяння завжди добрі й щирі, то вони сяють. Отож під час танцю світлих бажань утворюється сяюче коло, або такий собі вінець із мрій. Весні дуже подобається цей віночок. Вона радо одягає його, а тоді мандрує повсюди, наспівуючи ніжні мелодії. Від привітних усмішок Весноньки та її пісень весняніє усе довкола: на деревах наливаються бруньки, птахи радо виспівують, а земля дістає пензлик і фарби, щоби у подальшому намалювати довкола сині підсніжники, різнокольорові крокуси: білі, сині, блакитні і, звичайно, жовті – кольору сонця. Та цьогоріч Весна забарилася..." (Марія Дем'янюк)

 

"Це був Тюльпановий ельф. І мешкав він у білому тюльпані. Прокидався раненько, вилітав із квітки й дбайливо оглядав усі тюльпани, що квітнули довкола: білі, жовті, червоні та навіть сині. У полудень, зазвичай, Тюльпановий ельф зустрічався зі своїм найкращим другом – Ельфом нарцисів. Вони радо віталися, ділилися новинами, а далі летіли до свого спільного друга – Бузкового мага. Той був дуже гостинний і завжди чекав їх на смачне чаювання. Бузковий маг мав неабиякий авторитет у Королівстві весняних квітів, бо легко міг причарувати будь-кого ароматним запахом бузку. А ще, він теж як і ельфи був справжнім ласуном, любив у товаристві гарних друзів посмакувати запашним квітковим чаєм з медовим пилком. Отож з нетерпінням чекав на приятелів. Та цього дня Бузковий маг вже добре зачекався на ельфів. Чай вже вихолов, хоча медовий пилок усе ще золотів на блюдечку в надії, що невдовзі ельфи таки завітають і проявлять до нього інтерес. Зрештою терпець у мага увірвався і він вирішив розвідати, що скоїлося у його друзів. Швидкоруч зодягнув бузкову накидку й полетів..." (Марія Дем'янюк)

 

"Доню, подивися в небо: 
зіронька зорює...
Це від тата —
Нас з тобою  боронить 
Янгол з автоматом.
Заспокоїлась нарешті?
Віченьки заплющи,
Всі побоювання лишні,
Не хвилюйся дужче..."
(Марія Дем'янюк)

 

««Треба спати, треба спатки»,  
Шепотіти зоренятка.
Наказав їм місяць-татко, 
Щоб залюляли малятко. 
Тихо-тихо стало ниньки, 
Навіть вітер йде навшпиньки: 
У блакитнім сповиточку 
Спить Земля  кохана дочка. 
Як ранесенько проснеться  
Сонцю-мамі усміхнеться!
»

(Марія Дем'янюк)

 

Марія Дем'янюк, Микола Ведмедеря. Джерельце доброти. Збірка поезій та пісень — тексти та ноти. Картина на обкладинці — Чубарочка. Художниця Поліна Махнєва-Кондратюк.

"Вірш Тараса вчу раненько,
Бо для мене він рідненький.
І казав сьогодні тато
День Шевченка — наше свято,
Бо любив він Україну
Так, як мама любить сина.
Мріяв щиро і безмежно
Про Вкраїну незалежну.
Його думка, слово, діло
Шлях в майбутнє освітили:
Уперед на новий крок
Надихає нас Пророк..." (Марія Дем'янюк)

 

Марія Дем’янюк. Гомінка стежинка. Збірка казок для дітей. Художник Людмила ВеликаСправжні й вигадані історії, захоплюючі сюжети обіцяють маленьким читачам незабутні пригоди у країні казок. «Гомінка стежинка» – третя книга з казкової серії письменниці Марії Дем’янюк.

 

 

 

 

 

 

Художник Нікіта Тітов."Вірш Тараса вчу раненько,
Бо для мене він рідненький.
І казав сьогодні тато
День Шевченка – наше свято,
Бо любив він Україну
Так, як мама любить сина.
Мріяв щиро і безмежно
Про Вкраїну незалежну."

                                                 (Марія Дем'янюк)

 

Дитячі пісні про природу. Слова Марії Дем'янюк. Композитор - Микола Ведмедеря (тексти та ноти). Художник - Людмила Велика."Ранок умостився на волошку
І в рожеве небо поглядав,
Прокидається Земля потрошку,
Сонцепромінь зазира у став.
Вербонька дивилась у озерце:
Довгокоса, човники-листки...
Сонечко торкнулось її серця —
Стала птахам кубельця плести.
До лелек лелека прилетіла,
Їм малечі стільки принесла!.."

(Марія Дем'янюк)

Добірка пісень про зиму на слова Марії Дем'янюк (музика - Миколи Ведмедері). Різдвяна пісня."Сяйвом світ умився — Христос Народився!
Радісно співаймо — Його величаймо!
Дай нам, Боже, сили, щоб лани родили,
Добробут, хлібину в кожну родину,
Діточок багато господарю в хату.
І мирного неба просимо у тебе!"

(Марія Дем'янюк)

 

Painting by Jim Daly (fragment)«А минулого року Святий Миколай поклав мені під подушечку різочку. Так-так — різочку!, — пригадував Михайлик. — І коли раненько, щойно розплющивши очі, я зазирнув під подушечку, то ой як розчарувався. Почав згадувати, коли це я був неслухом. І згадав, як літечком відламав гілку зі смородинового куща, щоб зробити пахучий прутик. І як бігав з ним аж допоки дідусь не покликав мене й не почав говорити про те, що деревця та кущі відчувають біль так само як і люди. Мені було дуже соромно, але ж я нічого не міг заподіяти: як то кажуть — відламану гілку до дерева не прилаштуєш. Довго я засмучено розглядав таки не дуже приємний дарунок від Миколая, аж допоки в кімнату не зайшов дідусь. «Оце то подарунок, — сказав він, — мабуть, щось накоїв. Нумо разом пригадаємо»..." (Марія Дем'янюк)

 

Пісні на слова поетеси Марії Дем'янюк"В небовиду очі сині" — добірка дитячих пісень про природу

Збірка зимових пісень для дітей  (композитор Микола Ведмедеря) 

Пісні для дітей на слова поетеси Марії Дем'янюк (музика Миколи Ведмедері)

Добірка пісень на слова Марії Дем'янюк (музика Мирона Павельчака)

Марія Дем'янюк, Микола Ведмедеря. Книга «Джерельце доброти» (поезії та пісні) — тексти та ноти

 

Марія Дем’янюк. Сяєво дружби. Казка для дітей — читати та слухати, відео українською онлайн. Художниця Людмила Велика."У небі над містом на синій хмарині живе Вечірній ельф. Це особливий ельф – сяйливий. Удень він солодко спить, щовечора прокидається і запалює ліхтарі. Тоді над вечірнім містом спалахують вогники і місто від того ясніє. Люди усміхаються, вітаючи вечірні вогники, і їх усмішки підсилюють це сяйво. Місто ясніє вечірніми ліхтарями і усмішками... Є у Нічного ельфа подружка – Яскринка. Вона завжди прилітає на сяйво, і вони разом залюбки кружляють навколо вечірніх ліхтарів. Та якось Темна Злюка вирішила зробити так, аби темінь проковтнула вечірнє місто. «Що ж таке придумати, – гадала вона і зрештою придумала..." (Марія Дем’янюк)

 

 


Всього:
51
Поточна сторінка: 1
1   2   3  
Наступна
В кінець
Топ-теми