На відео: Юлія Хандожинська. «Сила соняшника» (казка для малят).
Юлія Хандожинська
СИЛА СОНЯШНИКА
Велике жовте сонце повільно котилося по безкрайому небу. З самого ранку воно відкривало свої долоні і випускало світло на землю. Всі раділи і посміхалися золотобокому сонцю. Його тепла і щедрості вистачало на всіх.
Але траплялося, що припливали величезні гривасті хмари–леви. Не звичайні, білі, а сірі і похмурі, кудлаті і грізні. Вони були такі великі, що затуляли собою ціле синє безкрає небо. Від їх гуркоту здавалося, що десь ламалась земля.
Вже декілька днів хмари-леви не випускали сонце. А ж тут по краю неба пробігали табунами маленькі білі хмаринки. Вони так засумували від сірості цих довгих нудних днів, що їм просто хотілось трішки погратися.
Пуститися у танок білих павутинок на сірому полотні. Своїми забавами хмаринки зачепили великі сірі хмари-леви, і вони розгнівалися та відштовхнули табуни малюків. Коли і велика, і малі хмари наближалися одина до одної, їх гуркіт було чути на весь світ. Велетенські ліси присідали, гори закутувалися в тумани.
Від того страшного реву прокинулося сонце. Воно хотіло допомогти, пустити трішки світла на землю, але сірі хмари були уже чорними, і, здавалося, нічого не зможе зупинити їхнього гніву.
Напружуючи усі свої сили, сонце змахнуло крилами, і на землю упало чарівне насіння. Вмить із тих золотих зерен виросли тисячі і тисячі квіток - дивних, красивих, не схожих на жодну з квіточок на Землі.
Вони мали міцне стебло, чорну середину і вогненно–жовті листочки. Квіти вмить повернули свої голівки в бік сонця, і сталося диво. Із землі на небо вдарила така хвиля світла, що навіть чорні хмари-леви не витримали того сяйва і вмить розбіглися, вивільнюючи безкрає чисте блакитне небо і золотобоке сонце.
Так з того часу і повелося: як тільки вранці сонечко сходить на небо, та дивна квітка, яку люди величають соняшником, повертає свою голівку назустріч теплу і світлу, а ввечері, коли на небі з'являються зорі, опускає свою красу низько до землі, неначе ховає усю ту дивну силу світла.
Дивна і велична квітка соняшник, ніби золотими стрічками прикрашає нашу землю.
Картина Івана Ілька.
Казочку люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Юлії Хандожинської на "Малій Сторінці":
