Юлія Хандожинська. Новорічний сценарій для дошколяриків (2020 рік)

 

 

Юлія Хандожинська

Новорічний сценарій (2020)

 

Завантажити текст інсценівки (txt.zip)

 

Дійові особи:

Б і л к а
С н і ж и н к а
З а й ч и к 
З а в і р ю х а
С н і г о в а  Б а б а
Б і л и й  Щ у р и к
Д і д  М о р о з
С н і г у р о н ь к а 
Д і т и  

 

Дія перша

Гарно прибрана зала. Лунає легенька музика. Справа в кутку - гарно прибраний пеньок, зліва - ялиночка, яка поки що не світиться, і ще декілька менших ялиночок на сцені. 
Відкриваються куліси. На пеньочку вже сидить руда білка і замотує у фольгу великі горішки.

Б і л к а: Ось вже зовсім скоро, скоро розпочнеться свято. Тож потрібно, як слід підготуватися: в хатинці поприбирати, ялиночку прикрасити іграшками, солодощів різних понапікати.

Старанно намотує фольгу на горішки, перевіряє шишки...

У цей час на сцену вибігають діти–сніжинки і починають танцювати танець сніжинок. Танець закінчується, діти біжать за куліси, а одна сніжиночка продовжує танцювати на сцені. Раптом зупиняється...

С н і ж и н к а (розгублено): Ой, а де це мої друзі? Я так захопилася таночком, що і незчулася, як вони відлетіли. Що ж мені тепер робити? Куди мені летіти? Хто мені допоможе?

Ходить по колу по сцені, сумує. Натрапляє на білку.

С н і ж и н к а: Привіт!

Б і л к а: Привіт! 

С н і ж и н к а: Ого, яка ти руденька і красива! А можна з тобою познайомитися? Я - Сніжинка. А ти?

Б і л к а: А я - Лісова Білка! Ти теж дуже красива! Я раніше не бачила сніжинок... А звідки ти?
 
С н і ж и н к а: Ми всі прилітаємо з чарівної країни Сніжної. Там проживають сніжинки, а ще - наш братик Зимовий Вітер і Завірюха. Тільки ми її не дуже любимо бо вона завжди полюбляє сперечатися. А ти не бачила моїх подруг-сніжинок? Куди вони полетіли? Я тут захопилася трішки танцем і незчулася, як вони полетіли...

Б і л к а: Ні, не бачила. Бач, я тут саме горішки готую, щоб прикрасити ялинку, заклопотана я. Ніколи мені на всі боки дивитися...

С н і ж и н к а: Що ж мені тепер робити? Я... я... я... загубилася...

Б і л к а: Загубилася? Поглянь, ось скільки всіх багато( показує на зал).

С н і ж и н к а: Я загубилася від своїх подруг-сніжинок. Що мені тепер робити?

Б і л к а: Не переймайся так! Ось-ось, ще трішечки, і розпочнеться свято! Туди всі приходять - там і зустрінеш своїх подруг!

С н і ж и н к а: Свято? Яке ще свято?

Б і л к а: Як, ти, не знаєш, яке свято наближається?

С н і ж и н к а: Ні, не знаю.

Б і л к а: Ось це так новина! Свято Нового року, свято ялиночки, де здійснюються всі бажання, де зутрічаються багато друзів. Туди обов'язково усі приходять! А головні гості - це Дід Мороз та Снігуронька. Вони завжди усім допомагають і роздають гостинці.

С н і ж и н к а: І я зможу зустріти на святі своїх подруг?

Б і л к а: Так, звичайно, авжеж вони будуть там. А якщо навіть і ні, то Дід Мороз - він, знаєш, який?? Він - дивовижний! Він усе на світі може! Думаю, він із радістю допоможе і тобі, тільки заспокойся вже!

С н і ж и н к а: Я спробую. А скажи, білочко, а що це ти таке красиве робиш?

Б і л к а: Я замотую у фольгу горішки, щоб вони були святкові і виблискували, мов чарівні кульки. А потім з малечею повісимо їх на ялиночку.

С н і ж и н к а: А я теж би хотіла спробувати зробити хоч одну іграшку і повісити на ялиночку! Але де ж можна побачити ялиночку, і як до неї дійти?

Б і л к а: Знаєш, а давай, я піду разом із тобою! Я знаю стежку... А ти розповіси мені більше цікавого про свою країну. А потім ми разом зустрінемо Новий рік!

С н і ж и н к а: Ой як чудово! Як же я люблю цей Новий рік! Як добре, що ти - мій друг!

Б і л к а: Звичайно, друзі мають допомагати один одному!

Виходять разом зі сцени. 

 

* * *

 

Дія друга

На сцену вибігає зайчик і починає співати.

 

З а й ч и к:  Я білий, я вухатий, люблю я пострибати,
                   Я кожен кущик знаю, до нього розмовляю.
                   Зими я не боюся, я з нею подружуся.
                   Хоч, знаю, завірюха вщипне мене за вуха.

 

Зайчик під музику пританцьовує. У цейчас на сцену вибігає Завірюха.

 

З а в і р ю х а:  Хто це тут про мене знає?
                         Хто про мене розмовляє?
                         Снігом всіх позасипаю!
                         Вітром дужим налякаю!
                         Я - господарка зими!
                         Замету усе в сніги!
    
    
Завірюха розганяється - прямо до зайця.

З а в і р ю х а: Так це ти, довговухий, вихваляєшся, що нікого і нічого не боїшся? Хочеш першим прибігти на свято і подаруночки всі отримати? Ось тобі, ось тобі (розмахує руками)...

Завірюха схопилася за капелюшка, з якого визлядали вушка зайчика, і забрала його із собою. Вибігає зі сцени. Засмучений зайчик сів на пеньочок і плаче.

На сцену виходить Сніжинка, ходить по сцені, прислухається, підходить до зайчика.

С н і ж и н к а: А хто це тут? І чому плачеш?

З а й ч и к (заікаючись): Це я, зайченя! Зла Завірюха вкрала мого капелюшка! Вона розсердилася на мене, бо я сказав, що вона щипається. Як я тепер піду на свято? У мене немає святкового капелюшка!

С н і ж и н к а: Ах, тож Завірюха вже тут! І як тільки вона встигла? Адже мама-Зима заборонила їй іти з нами! Мабуть, втекла без дозволу... А тепер інших ображає!!

З а й ч и к (злякано): То ти знаєш Завірюху? Ти теж така, як вона? Ти теж будеш мене ображати?.. (заливається слізьми)...

 

На сцені з'являється Білочка.

 

Б і л к а: Е-е-е, не годиться всіх судити під одну лінійку! Ти зовсім Сніжинку не знаєш, а таке говориш. Хіба ж це красиво так? Ану, вибачайся!!!

З а й ч и к: Вибач мене, будь ласка, я просто такий засмучений... Без мого капелюшка я можу зовсім змерзнути взимку...

С н і ж и н к а: Знаєш, Зайчику, я теж трішки сумна, тому що загубила своїх подружок. Тож пригоди у нас - не з веселих... Але все можна виправити, адже в нас є чарівна ялиночка, під якою відбуваються на свята всі дива, і здійснюються всі бажання. Я теж туди поспішаю. Пішли разом! З друзями веселіше мандрувати!

З а й ч и к: Ой, мені не почулося? Ви назвали мене своїм другом?

С н і ж и н к а: Звичайно! Адже, це так весело мати багато друзів!

На сцену виходять дітки у карнавальних костюмах. Лунає пісня про дружбу, дітки танцюють.

 

 

Дітки виходять зі сцени. 

 

* * *

 

Дія третя

На сцену виходить Снігова Баба.

 

С н і г о в а  Б а б а:  Добрий день, любі малята!
                                   Поспішаю я на свято,
                                   Бо красуня лісова
                                   Обіцяє всім дива.
                                   Та щоб свято розпочати,
                                   Вам потрібно відгадати
                                   Всі загадки зимові.
                                   Починаєм! Раз, два, три!
                        
                        
Далі триває блок зимових загадок від Снігової Баби. Діти у залі відгадують загадки.

На сцену вбігає Завірюха.

З а в і р ю х а: Ти дивись, і тут я запізнилася! Як це ти перша за мене біжиш на свято? І що цікавого ти можеш розповісти дітям? Скрізь свого гострого носа сунеш! А більше не будеш!

Схопила Снігову Бабу за носа-морквинку, забрала його і побігла геть. Засмутилася Снігова Баба, затулила пусте місце від носу руками, пішла в куток до пенька, плаче.

На сцену виходять Сніжинка і Зайчик. Щось між собою розмовляють. Та раптом чують, що хтось поруч тихо схлипує. Придивляються, хто це, підходять до Снігової Баби.

С н і ж и н к а: О, Баба Снігова! Вітаємо! Я не раз бачила тебе в дворах та на галявинах! Ти ж справжній символ зими!

З а й ч и к (захоплено гукає): Ой, Снігова Баба! Справжнісінька! Ура, ура! Зима прийшла!

С н і ж и н к а: Яка ж ти пухнаста і білосніжна! А чому така сумна?

С н і г о в а  Б а б а: Поспішала я на свято, а тут залетіла сердита Завірюха, побачила, що я з дітьми розважалася, от і забрала в мене носа. Не зможу я на свято прийти, хороводи водити, пісень співати. Бо ж яка я тепер Снігова Баба без своєї морквинки? Так, три кульки снігу  (схлипує) ... 

З а й ч и к: Не сумуй так, вона мені теж шкоди заподіяла - забрала мого святкового капелюшка! Я поспішаю до ялиночки, щоб загадати бажання і повернути його, а також - провести час із друзями!

С н і ж и н к а: Так, пішли з нами! 

 

Усі виходять зі сцени.

 

* * *

 

Дія четверта

На сцену біля ялиночки вибігає Білий Щурик. 

 

Б і л и й  Щ у р и к: Ось і ялиночка. Скоро, скоро вже усі гості прийдуть, потрібно себе прикрасити (дістає з кишені та вдягає на себе срібний ланцюжок, співає пісеньку).

 

 

Вибігають діти, танцюють танець.

Б і л и й  Щ у р и к: Ой, які молодці! І як гарно затанцювали всі! Тож тепер - усі на свято! Ось і ялиночка наша! Гляньте, яка красунечка! Ось і всі звірі вже по трішки сходяться (на сцену виходять дітки у карнавальних костюмах, різні звірятка) Ще трішечки, і Дід мороз з Снігуронькою прийде!

Раптом на сцені здіймається шум та гвалт. Забігає шалена Завірюха.

З а в і р ю х а: На свято? Ви всі збираєтеся на свято? І мене не шукаєте, не гукаєте? Та-а-ак, це ти такий хитрий, Білий Щурик? 

Б і л и й  Щ у р и к: Ну що ти, Завірюхо! Подумай  трішки про свої вчинки! Як можна друзів залишати у біді? Пішли з нами на свято! Це мій 2020 рік зовсім скоро розпочнеться, я і тебе запрошую! Зовсім скоро всі будуть тут у своєму найкращому вбранні та з гарним настроєм! Ось поглянь, який у мене срібний ланцюжок!!!

З а в і р ю х а: Ні, ні! З мене досить образ! Краще, я ось що в тебе позичу! 

Швидко знімає з Білого Щура ланцюжок. Приміряє на себе.

З а в і р ю х а: Надзвичайно гарний ланцюжок! Правда ж, дітки? Тепер я точно отримаю найбільше подарунків, адже в мене є незвичайні прикраси: заячий святковий капелюшок, чудова яскрава морквинка... А цей срібний ланцюжок - неймовірно красивий, сяє як зірки на свято (усе це показує)!

На сцену вибігають сніжинки і кружляють під музику декілька разів по сцені. На сцену виходять усі наші герої. Сніжинка підбігає до своїх подружок.

С н і ж и н к а: Сніжиночки мої милі, як же я вас зачекалася. Яка я рада вас бачити! Як я сумувала за вами! Моя нова подруга Білка порадила мені сюди прийти, щоб з вами зустрітися (показує на білку).

Сніжинки радіють, стрибають. Усі герої стають в коло починають водити хоровод, а Завірюха заховалася за пеньок. Лунає пісня про ялинку.

 

                       

 

* * *

 

Дія п'ята

 

Ялинка світиться гірляндами. Усі герої веселяться.

Б і л и й  Щ у р и к: Яке красиве свято, але здається нам когось не вистачає. Можливо ви, дітки, знаєте, кого?

Разом гукають Діда Мороза і Снігуроньку. Заходить Дід Мороз і Снігуронька, вітаються, вітають усіх зі святом.

Звучать віншування від Діда Мороза та Снігуроньки. Починають героям роздавати подарунки, запитують, чи нікого не забули. 

Б і л к а: Забули, забули! А де ж це наша Завірюха?

Д і д  М о р о з: Завірюха запізнилася? Це щось на неї не схоже - вона завжди перша! Дивно, чи не так?

З кутка швидко виходить Завірюха.

С н і г у р о н ь к а: Ой, а хто це? (роздивляється здивовано) Хто ти? Чи, може, звір? Чи істота магічна? 

З а в і р ю х а (жалібним голосом): Це я, Завірюха! Ви що, мене не впізнали?

Б і л к а: Не знаю, ніколи не бачила, щоб у Завірюхи був такі дивні прикраси...

Завірюха стає в центрі, звертається до всіх.

З а в і р ю х а:  Я соромлюсь, я боюся, 
                         Я в пригодах зізнаюся!
                         Мене просто не чекали 
                         І усюди проганяли.
                         Пове́рну моркву й капелюшка! 
                         Ну, пробачте Завірюшку!
                         Ось ще ланцюжок яскравий,
                         Забери, прошу ласкаво! 
                         Я усе вам повертаю!
                         Можна хоч на свято скраю?

Д і д  М о р о з: Повіримо діти Завірюсі? (Діти відповідають: "Так!")

Далі усі герої і діти водять новорічний хоровод, співають песень, танцюють, розглядають свої подарунки, радіють та веселяться.

 

ЗАВІСА. 

Новорічний сценарій люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

* Текст відредаговано редакцією "Малої Сторінки".